36. Задачі і структура методичної роботи

Методична робота (методична служба) в професійному учбовому закладі — система взаємозв'язаних організаційних форм і відповідного їх призначенню змісту діяльності, що заснована на досягненнях педагогічної науки і педагогічного досвіду, направлена на становлення і розвиток педагогічної майстерності інженерно-педагогічних працівників учбового закладу, їх творчого потенціалу в цілях досягнення якості навчання, виховання і розвитку учнів відповідно до вимог Державного стандарту професійної освіти.

Основні цілі і завдання методичної роботи (методичної служби) зводяться до наступного:

1. забезпечення аналізу діяльності инженерно-педагогичес­ких працівників; виявлення і задоволення їх актуальних вимог в методичній допомозі; створення ним необхідних умов для формування і розвитку педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання в цілях якісної підготовки в учбових закладах конкурентоздатних кваліфікованих робітників і фахівців;

2. організація виявлення, вивчення, узагальнення, расповсюдження і впровадження передового досвіду педагогів-новаторів в практи­ку учбово-виховної діяльності педагогічних працівників учбового закладу;

1. надання допомозі педагогічним працівникам в эфективному вивченні і використанні результатів науково-педагогічних досліджень і розробок;

3. надання допомозі викладачам і майстрам виробничого навчання в розробці (у тому числі авторською) на основі Державного стандарту професійного навчання робочої учбово-програмної документації, методичних матеріалів і посібників;

4. організація в учбовому закладі педагогічних экспери­ментов по використанню прогресивних форм, методів і засобів навчання і виховання учнів, надання педагогічним работ­никам допомозі в їх діагностиці, експертизі, оформленні результатів, а також у впровадженні в практику учебно-воспитательного процесса;

5. забезпечення педагогічних працівників научно-педагогичес­кой інформацією, необхідною для якісного здійснення учбово-виховного процесу в учбовому закладі;

6. надання допомозі керівництву учбового закладу в створенні педагогічного колективу, здібного до ефективної, твор­ческой учбово-виховної діяльності.

Можна виділити наступні основні форми методичної ра­боти в професійному учбовому заведе­нии:

а) коллективные: педагогический рада; предметні (циклові) методичні комісії;

б) масові і групові: педагогические читання; науково-практичні конференції; инструктивно-методичні наради; проблемні групи; експериментальні лабораторії;

в) індивідуальні: самостійна методична робота педагогічних работ­ников;

індивідуальна методична робота керівників учбового закладу з педагогічними працівниками; педагогічна самоосвіта педагогічних працівників;

г) методичний (педагогічний) кабінет. Рассмотрим ці форми детальніше.

37. Колективні форми методичної роботи

Педагогічна рада

Педагогічна рада — постійно діючий дорадний (совещательний) орган колективного керівництва освітнім закладом. У педагогічну раду входять директор, заступники директора, викладачі і майстри виробничого навчання, представники громадських організацій.

Основними напрямами діяльності педагогічної ради є:

навчально-методична діяльність: обговорення питань дея­льності учбового закладу, пов'язаних з учбово-виховним процесом; аналіз якості знань і умінь учнів; обговорення стану і результатів методичної роботи в учбовому закладі і т. п.;

організаційно-господарська діяльність: обговорення перс­пективних і поточних планів роботи учбового закладу, ходу і результатів організаційних заходів, виробничо-господарська діяльность; аналіз підсумків роботи учбового закладу і тому подібне

Основні шляхи забезпечення ефективності діяльності педагогічної ради

Підготовка:

перспективне планування змісту обговорюваних питань і термінів проведення;

винесення на обговорення педагогічної ради (педради) найбільш актуальних питань, що визначають постановку і підвищення якості учбово-виховного процесу;

аналіз підсумків реалізації рішень попередніх педрад;

чітке визначення осіб, відповідальних за підготовку конкрет­них обговорюваних питань;

широке залучення до підготовки ради инженерно-педаго­гичних і інших працівників учбового закладу;

завчасна підготовка проекту вирішення ради і ін.

Проведення:

діловий, цілеспрямований стиль обговорення питань, крат­кость і чіткість виступів, регламентація проведення;

залучення до активної участі в обговоренні питань можливо ширшого кола членів ради;

підтримка в ході педради дорадчого характеру і сти­ля його роботи; недопущення перетворення педради в черговий ин­структивний захід;

демократичний стиль проведення;

уважне і шанобливе відношення до висловів учасників;

чітке дотримання плану і основної спрямованості змісту обговорюваних питань;

поточне і завершальне підведення підсумків.

Реалізація рішень:

доведення рішень педради до всіх його членів, в першу чергу до осіб, відповідальних за їх виконання;

включення рішень педради в поточні і перспективні пла­ни роботи учбового закладу, забезпечення умов для їх успіш­ного виконання;

організація чіткого оперативного контролю за виконанням рішень;

систематичне інформування членів педради про хід ре­ализації прийнятих рішень;

періодичний розгляд на чергових педрадах инфор­мації і звітів про реалізацію прийнятих рішень.

Предметні (циклові) методичні комісії

Основними напрямами діяльності предметних комис­сий є:

1) вивчення і розробка навчально-методичної документації:

організація вивчення документів Державного стандарту професійної освіти, а також нормативних документів за змістом, організації і методиці учбово-виховного процесу;

обговорення розробленою викладачами і майстрами виробничого навчання робочій (у тому числі авторською) учбово-програмній документації;

обговорення корективів, що вносяться викладачами і масте­рами в учбово-програмну документацію, що діє;

обговорення перспективно-тематичних планів, переліків учбово-виробничих робіт, учбово-технічної документа­ції, змісту перевірочних і контрольних робіт, екзаменаційних білетів, переліків кваліфікаційних практичних (пробних) робіт;

обговорення документації по комплексному учебно-методичес­кому забезпеченню учбового процесу і др.;

2) підвищення якості учбово-виховної процесса: анализ якості знань і умінь учнів; обговорення стану і заходів по вдосконаленню організації і методики теоре­тического і виробничого навчання;

обговорення питань організації і методики виконання учнями вправ і самостійних робіт, творчих завдань, лабораторно-практичних робіт, вживання сучасних техни­ческих засобів навчання, нових педагогічних технологій і т. д.;

розробка заходів по плуванню і здійсненню межпред­метных зв'язків спеціальних, загальнотехнічних, загальноосвітніх предметів і виробничого навчання;

обговорення організаційно-методичних питань використання в учбовому процесі «активних» форм і методів навчання;

обговорення питань підготовки, проведення і аналізу резуль­татов перевірочних робіт, екзаменів з предметів, підсумковою аттес­тації учнів і др.;

3) підвищення педагогічної кваліфікації инженерно-педагоги­ческих працівників:

організація проведення і обговорення відкритих уроків викладачів і майстрів виробничого навчання;

організація обміну досвідом роботи педагогів учбового закладу за допомогою взаємовідвідень уроків, доповідей, проведе­ния виставок дидактичних матеріалів, оглядів-конкурсів учбових кабінетів і майстерень;

участь в організації і роботі шкіл передового педагогічного досвіду, експериментальних лабораторій і проблемних груп, педагогічних читань, науково-практичних конференцій, інших форм підвищення кваліфікації педагогів;

надання викладачам і майстрам допомоги в плануванні і організації педагогічної самоосвіти, вивчення і використання передового педагогічного досвіду;

організація шефства (педагогічного наставництва) досвідчених педагогів над менш дослідними;

участь в організації науково-педагогічної інформації і ін.