1.3. Рівні та принципи сталого розвитку

Сталий розвиток – багаторівневе поняття. Його індивідуальний рівень виходить з того, що будь-які зміни довкілля спричинені діяльністю окремої лю-дини. Потрібні радикальні зміни індивідуальної свідомості кожної людини що-до можливих наслідків своєї особистої діяльності. Будь-яка глобальна проблема людства обов'язково має і свій «індивідуальний вимір».

Локальний рівень проблеми сталого розвитку зумовлений колективним ха-рактером життєдіяльності. Збалансовані взаємини господарства і природи акцен-туються на рівні локальних соціальних інтеграцій – поселень, підприємств. Саме на цьому рівні формується екологічне підприємництво, екологічні інвестиції.

Національний і глобальний рівні інтегрують індивідуальні, групові й за-гальнолюдські аспекти сталого розвитку. Взаємодія населення – господарства – природи потребує певної регламентації й управління на національному і глоба-льному рівнях. Тому Порядок денний на ХХІ ст. названий «основним законом планети Земля», «кодексом поведінки держав».

Життєва сталість залежить від прийняття людьми зобов'язань пошуку ба-лансу у відносинах з іншими людьми і з природою, керуючись правилами такі, що люди повинні ділитися один з одним життєвими благами і піклуватися про Землю. Людство повинне брати від природи не більш того, що вона може ство-рити. Це означає прийняття такого життєвого стилю і такого шляху розвитку, що поважають природу і діють у рамках її обмежень. Це може бути зроблене без відмови від численних вигод, що приносить сучасна технології, забезпечу-ючи функціонування технологій в рамках зазначених обмежень.

14

Принципи сталого розвитку взаємозалежні і взаємопідтримувані. З пред-ставлених нижче принципів, перший – основний, як той, що забезпечує етичну базу для інших.

Основними принципами сталого розвитку є:

• повага і турбота до всіх живих співтовариств;

• поліпшення якості людського життя;

• збереження життєздатності і розмаїтості Землі;

• забезпечення сталого використання відновлюваних ресурсів;

• мінімізація виснаження невідновлюваних ресурсів;

• зміна індивідуальних позицій і діяльності.

Отже, можна зробити висновок, що для того, щоб дотримуватися прин-ципів концепції сталого розвитку, реалізувати її, необхідно розпочати з най-складнішого, на мою думку, рівня, а саме – індивідуального. Кожній людині необхідно змінити «споживацьке» ставлення, почати думати про навколишнє середовище, людей навколо та майбутні покоління. Адже досягти спільної мети можна лише за умови об’єднання зусиль всіх людей, які мають усвідомити за-грозу для подальшого життя на Землі, а відтак докорінно змінити, перш за все, свій світогляд та свої дії.

Список джерел

1. Повестка дня на XXI век http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/agenda21.shtml;

2. Екологічна енциклопедія: У 3 т./ Редколегія: А.В. Толстоухов (головний редактор) та ін. – К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2008.

– Т.3: О – Я. – 472 с.: іл.;

3. Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко, В. Я. Коваль, О. С. Новоторов, М. М. Паламарчук. Природно-ресурсний потенціал ста-лого розвитку України. – Київ, РВПС України. 1999. – 716 с.;

4. Майєр Джеральд М., Раух Джемс Е. Філіпенко Антон. Основні проблеми економіки розвитку. – К.: Либідь, 2003. – 688 с.

15

Лекція 2. Соціоекологічні аспекти стратегії сталого розвитку. Екологічна

політика і стратегія сталого розвитку

План

1. Соціоекологічні аспекти сталого розвитку. Екологічна політика

2. Поняття й сутність індексу людського потенціалу

3. Цілі розвитку тисячоліття та їх взаємозв’язок зі стратегією національної екологічної політики України

Наприкінці ХХ ст. збереження середовища проживання людини стало од-нією з найважливіших проблем людства. Різке зростання екологічних проблем нині властиве більшості країн світу. Його обумовили нинішній рівень науково-технологічного прогресу та стрімке збільшення населення на земній кулі, особ-ливо у другій половині ХХ ст. Так, за 19 останніх століть кількість населення зросла лише до 1,7 млрд. осіб, тоді як за 1900 – 2000 роки це число збільшилося до 6 млрд., тобто в середньому за рік воно зростало на 56 – 57 млн. осіб. Науко-вий прогноз передбачає подальше зростання чисельності населення до 7,27 – 7,92 млрд. чол. у 2015 році.