1.2. Принципи організації позакласної роботи з математики

Позакласна робота з математики відбувається на основі загально педагогічних принципів, а також таких, що відбивають її особливості.

Під час проведення різних позакласних заходів із математики вчитель має найбільше можливостей розкрити діалектичний характер цієї цариці усіх наук, показати джерела виникнення й рушійні сили її розвитку, наголосити на драматичних сторінках її історії, коли прогрес забезпечувався ціною справжнього героїзму вчених.

Процес навчання організовувати за методичними принципами, наведеними нижче.

1.Принцип регулярності. Повноцінна підготовка до знань неможлива без достатньо великої кількості часу, присвяченого позакласній роботі. Займатися математикою можна постійно, навіть прогулюючись вулицею.

2.Принцип випереджувальної складності. Не слід перевантажувати учнів великою за об’ємом, але нескладною роботою, так само як задавати непосильні для них задачі.

3.Принцип зміни пріоритетів. Пріоритет ідеї. У період накопичення ідей, а також під час розв’язання достатньо складних задач учень може допустити невеликі неточності; головне – правильна ідея розв’язання.

Пріоритет відповіді. Під час відпрацювання вже засвоєних ідей, а також під час розв’язання найпростіших стандартних завдань учень не повинен допускати помилок, головне – правильна відповідь . Жодна оригінальна ідея, яку слід добре засвоїти, не може компенсувати наявність неправильної відповіді.

4. Принцип варіативності. Дуже корисно на прикладі однієї задачі розглянути різні прийоми та методи розв’язання, а потім проаналізувати отриману відповідь з різних точок зору: стандартність та оригінальність, об’єм обчислюваної та пояснювальної роботи та практична цінність. 5. Принцип самоконтролю. Регулярний та систематичний аналіз власних помилок та невдач має бути обов’язковим елементом самостійної роботи учня. 6. Принцип швидкого повторення. Під час накопичення кількості розв’язаних задач потрібно переглядати та деяким чином упорядковувати створений архів задач, приклад, за такою схемою: ця задача проста – її без зусиль учень розв’язав свого часу; ця задача складніша за інші – її учень не зміг розв’язати самостійно, а лише з допомогою учителя; третя група – найскладніші задачі. 7. Принцип роботи з текстом. Учні звикли мати справу з шкільними підручниками, де матеріал подано доступно та зрозуміло, але робота із науковими текстами зазвичай складніша, ніж розв’язування невеликих типових математичних задач. Ті знання, які учень засвоюватиме як учасник позакласних заходів мають базуватися на достовірних, перевірених фактах науки. Вони мають стати окремими етапами, сходинками до пізнання навколишнього світу засобами математики. Важливим є також дотримання принципів добровільності, інтересу, самодіяльності. Учитель не повинен змушувати учнів брати участь у позакласній роботі з математики, негативно ставитися до тих, хто ігнорує їх. Залучати до позакласної роботи можна різними, але педагогічно виправдними способами. Дотримання принципу зв’язку із життям стимулюватиме учнів до участі в цій роботі, оскільки вони розумітимуть, що набуті знання й практичні навички будуть потрібні їм у повсякденні. Дотримання принципу зацікавленості розкриває учням своєрідну красу математики, дає їм змогу відчути радість пізнання, перших наукових пошуків і перемог. Розвиваючи самодіяльність учнів, педагог має керувати учнівським колективом, тактовно спрямовувати інтереси учнів у потрібне русло, удосконалювати їхній стиль роботи, формувати мікроклімат у колективі відповідно до моральних принципів навколишнього суспільства. 1.3. Формування компетентностей учнів у позакласній роботі з математики

Останнім часом до сучасних методик увійшло поняття «компетентність». С. Шишов визначає компетентність як можливість установлення зв’язків між знаннями та реальною ситуацією, як здатність знайти процедуру (знання та дії), що відповідає проблемі. Тут же виокремлено основні групи компетентностей: - соціальні; - полікультурні; - комунікативні; - інформаційні; - саморозвитку та самоосвіти; - продуктивної творчої діяльності. Формуванню цих компетентностей сприяє не лише навчання, а й позакласна робота з математики. Розглянемо кожну з цим компетентностей окремо через призму її формування позакласній роботі. Соціальні компетентності характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві. У позакласній роботі під час проведення свят, вечорів та інших заходів учням дуже часто доводиться брати участь у змаганням, конкурсах, вікторинах, де від відповіді одного учня залежить перемога команди. Тобто учень має брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір. Саме так і формуються, і розвиваються соціальні компетентності.

Полікультурні компетентності передбачають не тільки оволодіння досягненням культури, а й розуміння та повагу до людей інших національностей, релігій, культур, мов, рас, політичних уподобань і соціального стану. Позакласні заходи з математики дуже часто присвячуються видатним математикам. Свій внесок у розвиток математики зробили вчені різних національностей. Ознайомлюючи учнів з їхнім життям і діяльністю в позакласній роботі, учителі сприяють формуванню полікультурних компетентностей. Комунікативні компетентності передбачають уміння спілкуватися усно та письмово рідною та іноземною мовами. Під час проведення позакласних математичних заходів учням доводиться давати відповіді на запитання вікторин, обговорювати питання в пошуках правильної відповіді, висловлювати свою думку письмово. Інформаційні компетентності – це вміння знаходити, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Саме це роблять учні, готуючись до математичного вечора, випускаючи математичну газету, добираючи запитання для команди-суперниці тощо. Без постійної самоосвіти учасники математичних змагань приречені на невдачу. Звичайно, щоб брати участь у математичному змаганні, вечорі потрібно не тільки мати глибокі знання, а й уміти використовувати їх творчо. Тобто позакласна робота розвиває компетентність продуктивної творчої діяльності.

Так усі види компетентностей набувають розвитку не тільки в навчальній, а й у позакласній роботі з математики.

Компетентність є інтегрованим результатом навчання, який виходить за межі предметної складової та не вичерпується змістом певної дисципліни. Позакласні заходи з математики часто носять інтегрований характер і вимагають від учнів не лише знань і вмінь, загальної ерудиції, усього того, що можна назвати життєвою компетентністю. 1.4. Напрям позакласної роботи з математики Оскільки позакласна робота має бути диференційованою, спрямованою на задоволення інтересів і запитів учнів, які проявляють різні здібності та інтереси, то згідно з дослідженнями розрізняють три напрями позакласної роботи з математики: 1) Робота з учнями, які не досягли обов’язкового рівня у вивчені програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття);

2) Робота з учнями, які бажають підвищити свій рівень навчальних досягнень з певної теми; 3) Робота з учнями, що виявили до вивчення математики підвищений інтерес та здібності (позакласна робота в традиційному розумінні).

Розглянемо перший напрям позакласної роботи з математики – додаткові позакласні заняття – який на сьогодні є важливим в кожній школі. Водночас підвищення ефективності навчання математики на уроках має з часом сприяти зменшенню додаткової роботи з учнями, які відстають. Проте сьогодні ця робота вимагає від учителя багато уваги та зусиль.

Головна мета додаткових позакласних занять – своєчасне усунення (та попередження) в учнів прогалин у знаннях, уміннях і навичках з математики.

Роботу з цими учнями найкраще проводити індивідуально, бо ці упущення в знаннях – різні. Проте можна вказати теми, які важко засвоює кожен з них. За такими темами доцільно проводити заняття в групах.

Завдання для таких учнів мають бути зрозумілими для них, можливо, практичного характеру викликати інтерес, містити підказки та зразки розв’язань, рисунки тощо.

Досвід роботи вчителів математики свідчить про ефективність таких положень, пов’язаних з організацією та проведенням позакласної роботи з учнями, які відстають.

1.5. Позакласні заняття з учнями, які відстають 1. Додаткові (позакласні) заняття з математики доцільно проводити з невеликими групами учнів,які відстають (по 3-4 учні в кожній). Ці групи мають бути достатньо однорідними як з точки зору незасвоєного матеріалу, так і з точки зору здібностей до навчання.

2. Потрібно максимально індивідуалізувати ці заняття (наприклад, запропонувати кожному попередню підготовлені індивідуальні завдання і допомогти під час розв’язання їх). 3. Заняття з такими учнями доцільно проводити не частіше ніж один раз на тиждень, поєднуючи цю формулу знань з домашньою роботою учнів з індивідуальним планом. 4. Після повторного вивчення того чи іншого розділу математики на додаткових заняттях необхідно провести підсумковий контроль і виставити оцінки з відповідної теми.

5. Додаткові заняття з математики зазвичай, мають навчальний характер, отже під час проведення занять доцільно використовувати відповідні варіанти самостійних чи контрольних робіт зі збірки «Дидактичні матеріали», а також із навчальних посібників за типовою програмою. 6. Учителю необхідно постійно аналізувати причини відставання учнів з математики, вивчити типові помилки, які вони роблять під час вивчення тієї чи іншої теми. Це дозволить додаткові знання з математики зробити набагато ефективнішими.

Для оволодіння алгоритмом розв’язання задач учню потрібно розв’язати по 2-3 майже однакові задачі. Працюючи з учнями учитель повинен пам’ятати, що будь-яку оцінку, яку отримала дитина, доречно розглядати як позитивний результат. Другий напрямок позакласної роботи – з дітьми, які намагаються підвищити свій рівень – це новий і не дуже розроблений у методичній літературі напрям додаткової роботи з дітьми. Бо він стосується більшості учнів, які мають і 6, і 7, і 8, і 9 балів.

У цьому напрямі потрібно:

• Переглянути з учнем його тематичну залікову роботу;

• Перевірити роботу над помилками, яку виконав учень;

• Відповісти на запитання, які виникли в учня під час виконання тематичної роботи та роботи над помилками;

• Дати можливість учню розв’язати декілька подібних завдань зі збірки «Дидактичні матеріали» та з тестів;

• Провести тематичну роботу та виставляти відповідну кількість отриманих балів.

Третій напрям – робота з учнями, що виявили до вивчення математики підвищений інтерес та здібності.

За формами організації ця позакласна робота математики теж поділяється на масову, групову та індивідуальну. Кожна з цих форм має свої переваги й недоліки. Масова робота дає змогу залучити до неї колектив учнів. У такому загальному вияві творчості легко організувати змагання, проте важко забезпечити глибоке проникнення з боку всіх учасників. У суть запропонованих математичних завдань, проконтролювати діяльність кожного учня. Зрозуміти, що важко й підтримувати тривалий час продуктивну роботу великого учнівського колективу.

Набагато результативнішою є робота з невеликою групою, зазвичай тих самих учнів наприклад членів математичного гуртка. Індивідуальну роботу проводять відповідно до інтересів учнів.

Традиційна тематика позакласних занять найчастіше обмежується розглядом тих питань, які хоча й виходили за рамки типової прграми, але мали багато спільного з цими питаннями.

Так, наприклад, під час вивчення у 5-му класі ознак подільності натуральних чисел на заняттях математичного гуртка розглядали ознаки подільності чисел, які не передбачено в програмі (ознаки подільності на 7, 11 і т. п.); під час вивчення геометричних задач на побудову фігур циркулем та лінійкою на заняттях математичного гуртка розглядали геометричні фігури, побудовані за допомогою лише лінійки. У проведені позакласної роботи з математики потрібно враховувати вікові особливості учнів. Так 5-6 –х класах доцільно розгядати цікаві питання геометричного матеріалу. Проте потрібно пам’ятати,що розвага - не самоціль,але лише одне з дидактичних прийомів, який стимулює пізнавальну активність учнів. Розважальний матеріал збуджує увагу, викликає певні позитивні емоції та ситуаційні, епізодичний інтере. Завдання вчителя – перетворити цей спонтанний інтерес у стійкий, активний.

Використовуючи розважальний матеріал, потрібно звертати увагу учнів не на зовнішні факти, а на суть питання, будити думку, розвивати допитливість .Традиційними і найпоширенішими формами позакласної роботи з математики є:

- математичні гурти;

- математичні вечори, КВК;

- математичні вікторини;

- математичні турніри та естафети;

- математичні стінгазети;

- математичні олімпіади;

- математичні екскурсії. Ці форми роботи опрацьовані в кожній школі, але сьогодні, щоб активізувати позакласну роботу, учителі шукають нові форми позакласної роботи з математики, такі як: - конкурс «Нумо, математико!»; - гра «Математичний бій» - математична вікторина «Що? Де? Чому?»; - математичний хокей; - математичний цирк; - подорож із математики;

- математичний експрес «Сім чудес Рівнещени»; - математичний ярмарок; - «Брейн-ринг»;

- гра «Що? Де? Коли?» «Сторінками улюблених казок»;

- гра «Поле чудес»;

- гра «Щасливий випадок»; - гра «О, щасливчику!»