2.Антропогенний ландшафт.

Антропоге́нний ландша́фт (англ. cultural landscape) — ландшафт, що складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою.

Антропогенні ландшафти сформувалися за деякий час під впливом господарської діяльності людини. Характерними компонентами антропогенного ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар'єри, дороги тощо.

За видом господарської діяльності, під впливом якої змінений природний ландшафт, серед антропогенних ландшафтів виділяють:

• сільськогосподарські (польові і садові)

• лісогосподарські

• садово-паркові

• луго-пасовищні

• водогосподарські

• промислові

• ландшафти поселень

• рекреаційні

• природоохоронні

• ландшафти, що не використовуються (наприклад дика територія)

• техногенні

За стійкістю до антропогенних впливів ландшафти класифікуються на: високостійкі, середньо стійкі, слабостійкі і нестійкі.

ЛА має справу переважно із культурними ландшафтами: садово-парковим, міським і сільськогосподарським.

3.Елементи та компоненти ландшафту.

Ландшафтний архітектор мусить добре відчувати елементи ландшафту, до яких відносять: місцевість, урочище, фацію.

Фація – елементарний природно-територіальний комплекс, в межах якого зберігається практично однорідний екологічний режим.

Урочище – природно-територіальний комплекс, який складається з закономірного просторового поєднання (системи фацій).

Місцевість – найкрупніша морфологічна частина географічного ландшафту.

Компоненти ландшафту:

Рельєф поділяють на три групи, позитивних форм, негативних форм і нейтральний (з ухилом до 5-7⁰). Позитивні форми сприятливі для створення різноманітних композиційних вирішень. Горбистий рельєф дає можливість побачити все, що його оточує а також побачити сам рельєф. Однак не менш красивими є рельєфи на пониженнях та в улоговинах.

Клімат поділяють на макроклімат (клімат великих територій – Лісостепу, Степу, Полісся, Українських Карпат); мезоклімат (клімат місцевостей – долин, плато, схилів, соснових чи букових лісів); мікроклімат (клімат конкретного організму, тобто те, що я відчуваю в даний момент в даному місці). У своїй праці ландшафтний архітектор використовує ці дані в залежності від рангу об’єкта з яким працює.

Вода, як компонент ландшафт відіграє особливу роль, зволожує й очищує повітря, а головне створює особливу емоційну атмосферу.

Грунти – впливають на асортимент рослинності на цій території, а також визначають її стан.

Рослинність, є найактивніший компонент ландшафту з точки зору участі в пейзажних композиціях. Дерева чагарники ліани, трави, квіти – це надзвичайно пластичні живі організми кожен з яких має свою біологічну сутність і екологічну приналежність.

Тваринний світ доповнює ландшафт і надає йому особливого відчуття присутності руху в ньому і звукового колориту.

1. Мета і завдання передпроектних робіт.

Перед складанням будь-якого проекту озеленення чи благоустрою території обов’язковим є вивчення існуючого стану даного об’єкту, його особливостей, специфіки, труднощів та переваг, які мають вплив на розробку нового проекту. Комплекс робіт по попередньому вивченню об’єкта озеленення, реконструкції або благоустрою і називається передпроектним аналізом території. Він включає в себе як аналіз ландшафту так і містобудівельної ситуації на об’єкті.

Метою передпроектних робіт є усестороннє вивчення об’єкту проектування для якісного виконання самих проектних робіт і усунення та запобігання існуючих або можливих недоліків і помилок, які виникають у разі недостатнього вивчення специфіки місцевості.

Вихідними матеріалами для перед проектних робіт є:

1. Дані по інженерно-геологічній характеристиці району обстеження;

1. Топографічна основа (карта території);

2. Карта рельєфу території (ЦМР, план в горизонталях);

3. Карта ґрунтів;

4. Схема інженерних споруд і комунікацій (кабель, теплотраса, каналізація…)

2. Кліматичні дані (темп., опади, вологість, сонячна радіація, тривалість вегетаційного періоду, безморозний період, тривалість і висота снігового покриву тощо;

3. Ландшафтні дані (карта рослинності, ландшафтна карта, архітектурно-естетична оцінка, композиційна оцінка);

4. Висновки соціологічних обстежень (вивчення даних про кількість відпочиваючих і рекреаційне навантаження в часі, опитування місцевих мешканців, аналіз літературних матеріалів з питання історичної довідки місцевості).