- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій . . . 78
- •Розділ 1. Практичні роботи
- •1.1 Практична робота № 1 - Основи цивільного захисту в Україні
- •1. Основні положення Кодексу цивільного захисту України.
- •1.1.1 Основні положення Кодексу цивільного захисту України
- •1.1.2 Єдинна державна система цивільного захисту та її складові
- •1.1.3 Класифікація та загрози виникнення надзвичайних ситуацій
- •Природні загрози
- •Загрози геологічного характеру
- •Загрози гідрометеорологічного характеру
- •Загрози медико-біологічного характеру
- •Загрози пожеж в природних екосистемах
- •Техногенні загрози
- •Загрози радіаційної небезпеки
- •Загрози хімічної небезпеки
- •Загрози пожежовибухонебезпеки
- •Загрози гідродинамічної небезпеки
- •Загрози небезпеки на транспорті
- •Загрози небезпеки на об'єктах життєзабезпечення
- •Транскордонні загрози
- •Соціально-політичні загрози
- •Надзвичайні ситуації воєнного характеру
- •Зона ураження при застосуванні сучасних засобів
- •1.2 Практична робота № 2 – Рішення типових задач з оцінки обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •1.2.1 Оцінка хімічної обстановки у разі виникнення нс з виливом (викидом) хімічно-отруйних речовин
- •Рішення.
- •1.2.2 Оцінка обстановки, яка склалася в результаті радіаційного забруднення місцевості
- •Визначення можливих доз опромінення
- •Приклад
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •Рішення:
- •1.3 Практична робота № 3 - Основні заходи по запобіганню надзвичайних ситуацій на об’єктах господарчої діяльності (огд)
- •1.3.1 Основи організації та проведення дозиметричного та хімічного контролю на огд
- •1.3.2 Основні величини дозиметричного контролю та одиниці їх вимірювання
- •1.3.3 Методи виявлення іонізуючих випромінювань
- •1.3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю. Порядок підготовки та робота з ними
- •Дозиметри
- •Комплект індивідуальних дозиметрів дк-0,2
- •Радіометри-рентгенметри
- •Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •1.4 Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •1.4.1 Види і способи ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (рінр)
- •1.4.2 Практична частина
- •1. Уяснення завдання
- •3. Віддати попередні розпорядження підлеглим.
- •4. Що значить усвідомити задачу?
- •5. Що таке задум старшого начальника?
- •Оцінка радіаційної обстановки на маршруті:
- •Оцінка хімічної обстановки:
- •1.5 Контрольні завдання для самостійної роботи
- •2.1 Загальні вказівки до виконання та оформлення домашньої контрольної роботи
- •2.2 Методика оцінки стійкості об’єктів до дії різних вражаючих факторів
- •2.2.1 Визначення максимальних значень параметрів вражаючих факторів, очікуваних на об’єкті
- •2.2.2 Оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі ядерного вибуху
- •2.2.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення (рз) і проникаючої радіації (пр)
- •2.2.4 Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єкту
- •Перелік літератури
- •Додатки
- •Приклад оформлення титульного листа
- •Домашня контрольна робота
- •Приклад оформлення завдання
- •П риклад оформлення графічної частини
- •Вихідні дані для оцінки стійкості цеху до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху
- •Коефіцієнт умов розташування сховища Кр
- •Товщина шару половинного ослаблення радіації для різних матеріалів d, см
Зона ураження при застосуванні сучасних засобів
Зоною ядерного ураження називається територія, у межах якої в результаті дії ядерної зброї відбулися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а також руйнування й ушкодження будинків і споруд. Вона характеризується кількістю уражених, розмірами площ ураження, зонами зараження з різними рівнями радіації, зонами пожеж, затоплень і пошкоджень житлових будинків та інших будівель. Розміри зони в основному залежать від потужності, виду вибуху і рельєфу місцевості. Як критерій для визначення меж зон прийнятий надлишковий тиск у фронті ударної хвилі.
Для визначення можливого характеру руйнування і з'ясування обсягу РІНР, обумовлених впливом ударної хвилі, зону ядерного ураження умовно поділяють на чотири зони:
Зона повного руйнування: зовнішня межа - 50 кПа (0,5 кгс / см 2) , на неї припадає 12% всієї площі зони ураження, руйнування становлять 75% (повні) будівель і споруд, сховища зберігаються.
Зона сильних руйнувань з тиском на зовнішній межі 30 кПа (0,3 кгс / см 2), займає близько 10% площі зони. Спостерігаються сильні руйнування промислових споруд і повне руйнування житлових будівель, суцільні завали і пожежі. Рятувальні роботи полягають у розчищенні завалів, гасінні пожеж, порятунку людей з-під завалених сховищ, будинків, споруд.
Зона середніх руйнувань характеризується надлишковим тиском від 20 до 30 кПа, займає приблизно 18% площі зони. Спостерігаються завали, масові загоряння горючих матеріалів, масові санітарні втрати серед незахищеного населення. Рятувальні роботи полягають у гасінні пожеж і порятунку людей з-під завалів, зі зруйнованих і палаючих будинків.
Зона слабких руйнувань характеризується надлишковим тиском від 20 до 10 кПа, на неї припадає до 60% площі усієї зони. Спостерігаються слабкі руйнування, окремі завали, окремі пожежі. В цій зоні проводяться роботи з гасіння пожеж та порятунку людей з палаючих та частково зруйнованих будинків.
Зона хімічного ураження. Це територія, у межах якої в результаті впливу хімічної зброї чи НХР, що розлилися, відбулися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин, рослин. Захист від впливу хімічних засобів ураження досягається використанням колективних та індивідуальних засобів захисту.
Зона бактеріологічного ураження. У результаті застосування бактеріологічних засобів утворюється зона бактеріального зараження, усередині якої можуть виникнути одна чи кілька зон ураження. Межі зон ураження встановлюються протиепідемічними установами медичної служби ЦЗ.
Для запобігання поширення інфекційних захворювань у зоні встановлюється карантин, а в прилеглих районах вводиться режим обсервації. Він передбачає повну ізоляцію зони ураження від населення. Населення у зоні розділяється, йому не дозволяється виходити зі своїх квартир, продукти доставляються по квартирах, припиняється робота підприємств, а ті, які працюють, переводяться на казармене становище. На території проводиться санітарна обробка людей, дезінфекція, виявлення хворих і їх госпіталізація. Терміни карантину встановлюються виходячи з тривалості максимального інкубаційного періоду захворювання. Його обчислюють з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.