Соціальні фактори появи чуток

1. Стихійні лиха – порушення офіційних каналів комунікації:

• інтенсивне спілкування представників різних соціальних груп, зменшення недовіри один до одного (ми разом, це дозволить подолати наші проблеми швидше);

• потреба мати повнішу інформацію про події та перспективи їх розвитку.

2. Соціальні та політичні катаклізми: переповненість учасників цих подій емоціями, нервова напруга, гнів, роздратування. Причина цього в неможливості задовольнити значні потреби в межах певної соціальної і політичної структури, що підвищує сприйнятливість до будь-якої інформації, оскільки чутки дозволяють отримати відповідь на актуальні питання.

3. Незадоволена потреба в новинах.

Особистісні фактори появи чуток

1. Рівень тривожності людини. Передають чутки люди з підвищеним рівнем тривоги.

2. Наявність у людини суб’єктивного відчуття відсутності (недостатку) інформації. Таке відчуття може виникати, як правило, у нестабільних умовах.

3. Значущість теми для людини, її відповідність системі інтересів та цінностей особистості. Це зумовлює циркуляцію чуток в обмежених аудиторіях, оскільки інші кола громадськості не зацікавлені в них.

4. Віра в істинність чуток сприяє їх поширенню. У книзі російських учених “Неформальна політична комунікація” зазначається: “Людина, що передала чутки, які в майбутньому виявилися недостовірними, може накликати на себе докори осіб, які повірили цим чуткам. Тому люди в цілому схильні утримуватися від трансляції надмірно недостовірних чуток” [29, 101].

5. Учені провели експериментальне дослідження, у якому вивчали індивідуально-психологічні корені політичних чуток, тобто те, з якими рисами особистості пов’язаний інтерес до чуток. Було виявлено:

• найсильніше частота обговорення політичних чуток пов’язана з інтересом до політики;

• інтерес до чуток сильніше виражений у тих, хто більше задоволений життям і вірить у можливість контролювати події свого життя, вважає його результативним;

• сприяє інтересу до чуток почуття довіри і відсутність скептицизму та відчуження від політичної сфери, політична компетентність.

Ієрархія рис особистості, що “підштовхують” людину в обійми чуток, може бути така: політичний інтерес; смисл життя; політична компетентність; відсутність політичної відчуженості; екстраверсивність.

Узагальнений портрет “любителя чуток”	Той, хто “не полюбляє політичних чуток”
Товариська, упевнена в собі особистість, яка вважає себе господарем власної долі, вона цікавиться політикою (дивиться передачі, слухає радіо тощо) і непогано в ній обізнана, а також схильна довіряти політикам (не має зайвого скептицизму і недовіри).	Людина мало товариська, урівноважена, задоволена життям, мало цікавиться політикою і погано в ній обізнана, а стосовно політичних процесів і лідерів відчуває почуття скептицизму і недовіри.

Типологія чуток

Існує багато критеріїв для класифікації чуток. Назвемо деякі з них.

• Зміст (економічне або політичне життя), часова орієнтація (стосуються минулого, сьогодення, майбутнього).

• Типи походження (спонтанні або навмисно поширені).

• Відношення до реальності (раціональні і фантастичні).

• Функції, що виконують чутки. Як відомо, чутки як засіб комунікації виконують дві головні функції – інформаційну та експресивну (емоційно оціночну). Згідно з ними можна класифікувати чутки на декілька груп. У першому випадку відмінності будуть полягати у ступені достовірності інформації, яку містять чутки, у другому – у характері почуттів, які вони викликають.

• Інформаційні характеристики чуток. Їх можна поділити на чотири типи:

1. Абсолютно недостовірні чутки - абсурдні чутки, що містять неправдиву інформацію, яка не може бути правдивою.

2. Недостовірні чутки з елементами правдоподібності. Вони містять неправдиву інформацію, проте окремі їх аспекти можуть виглядати правдивими.

3. Правдоподібні чутки, які містять факти, що в принципі могли б бути правдоподібними, але їм дається інше тлумачення.

4. Достовірні чутки з елементами неправдоподібності. Вони ґрунтуються на реальних фактах та подіях, проте окремі їх аспекти викривлені, не відповідають істині.

Абсолютно достовірних чуток не буває, оскільки вони передаються усно й інформація перекручується через неточність її передачі, неоднакового розуміння її тощо.

Відповідно до експресивної характеристики чуток їх поділяють на три типи:

1. Чутки – бажання (мрія). Вони виникають як наслідок прагнень вирішити якусь проблему.

2. Чутки – залякування. Вони циркулюють у суспільстві, де існує страх, тривоги, породжені невпевненістю.

3. Агресивні чутки – спрямовані проти зовнішнього або внутрішнього “ворога”.

Приклад того, як реальним фактам дається інше тлумачення: пояснення чуток про зв’язок компанії “Проктер енд Гембл” з дияволом – інтерпретація символіки компанії відповідним чином: профіль чоловіка з бородою – профіль сатани, зірки – використання для написання знака звіра, завитки – завитки барана, якого вважають уособленням сатани [29, 90].