- •7.100402 «Транспорті системи»
- •1. Основні поняття та етапи розвитку інформаційних систем та технологій
- •1.1 Етапи розвитку інформаційних технологій (іт)
- •1.2 Інформаційні системи
- •1.3. Класифікація іс
- •1.4. Структура іс
- •2. Бази даних
- •2.1. Інформаційні моделі даних
- •2.2. Ієрархічна модель даних
- •2.3. Мережева модель даних
- •2.4. Реляційна модель даних
- •Тобто кожний атрибут приймає значення з одного з 4-х доменів.
- •3. Реляційні бази даних
- •3.1. Первинний ключ (суперключ) відношення
- •3.2. Можливий (потенційний) ключ відношення
- •3.3. Чужий (зовнішній) ключ відношення
- •4. Проектування реляційної бази даних
- •4.1. Цілі проектування рбд
- •4.2. Універсальне відношення
- •4.2.1. Поняття форми відношення. Перша нормальна форма.
- •4.2.2. Проблеми, що можуть виникнути при роботі з рбд
- •4.3. Нормалізація відношення
- •4.3.1. Нормальна форма Бойса-Кодда
- •4.3.2. Функціональні залежності
- •4.4.1. Поняття сутності та зв’язку
- •4.4.2. Тип зв’язку
- •4.4.3. Побудова попередніх відношень
- •4.4.3.1. Правило №1
- •4.4.3.2. Правило №2
- •4.4.3.3. Правило №3
- •4.4.3.4. Правило №4
- •4.4.3.5. Правило №5
- •4.4.3.6. Правило №6
- •4.5. Перевірка отриманих відношень.
- •5. Основні поняття теорії інформації
- •5.1. Одиниці виміру ступеню невизначеності системи
- •5.2. Властивості ентропії
- •5.3. Ентропія та інформація
- •5.4. Ентропія як міра кількості інформації
- •5.5. Кодування дискретних повідомлень
- •5.5.1. Запис повідомлення за допомогою кодів
- •5.5.2. Способи перетворювання кодів
- •5.6. Класифікація (двійкових) кодів
- •5.6.1. Ненадлишкові коди
- •5.6.2. Надлишкові коди
- •5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
- •5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
- •6. Системи класифікації і кодування інформації
- •6.1 Класифікатори.
- •6.2 Методи класифікації об’єктів.
- •6.3. Система ідентифікаційного кодування інформації
- •6.4. Методи ідентифікаційного кодування інформації
- •6.5. Захист ідентифікаційних кодів від помилок
- •6.5.1. Захист від помилок коду станції
- •6.5.2. Захист від помилок інвентарного номера вагона
- •6.6. Уніфікована система документації. Документообіг
5.6.2. Надлишкові коди
У надлишкових кодах загальна кількість кодових комбінацій значно перевищує кількість кодових комбінацій , застосованих для запису символів повідомлень (коли ≪ ). Тому для кодування використовуються тільки ті кодові комбінації, які відрізняються не менш ніж двома розрядами. Тому будь-яка поодинока помилка призведе до появи неприпустимої кодової комбінації і, таким чином, помилка буде виявлена.
Помилка виявлена. І тут постає питання: чи можливо її виправити?
Ймовірність того, що буде перекручено два символи (подвійна помилка) значно менше.
У залежності від відповіді на це питання надлишкові коди поділяють на коди з виявленням помилок і коди з виправленням помилок.
5.6.2.1. Коди з виявленням помилок
Найпростіший метод виявлення помилок – це перевірка на парність (непарність) суми символів у кодовому слові.
Наприклад, при передачі десяткових цифр ( біта) можна ввести -й біт, значення якого визначається так, щоб число одиниць було непарним (табл.32).
Таблиця 32
Кодове слово |
Число одиниць |
Кодове слово |
Число одиниць |
0000 1 |
1 |
0101 1 |
3 |
0001 0 |
1 |
0110 1 |
3 |
0010 0 |
1 |
0111 0 |
3 |
0011 1 |
3 |
1000 0 |
1 |
0100 0 |
1 |
1001 1 |
3 |
Загальна
кількість кодових слів
,
а використовується тільки
(
<
).
Якщо через перешкоди при передачі зміниться на протилежний будь-який символ (біт) кодового слова, то число одиниць стане парним і таким чином помилка буде виявлена. Звісно виправити автоматично її не можливо. Потрібна повторна передача повідомлення.
5.6.2.2. Коди з виправленням помилок
Для
виправлення поодиноких помилок без
повторної передачі повідомлення множину
заборонених (тих,
що не використовуються)
кодових комбінацій
слід поділити на N
підмножин,
кожна
з яких відображає визначену
дозволену кодову комбінацію.
Суть виправлення полягає в тому, що при прийомі забороненої (помилкової) кодової комбінації, що належить одній з підмножин, вона буде автоматично замінена дозволеною кодовою комбінацією, яка відповідає цій підмножині.
Наприклад,
повідомлення передають
-бітовим
кодом із кількістю дозволених кодових
комбінацій
(А1=010,
А2=101).
Загальна
кількість кодових комбінацій
,
кількість
заборонених кодових комбінацій, які
виправляються,
.
При поодинокій помилці в А1 (тобто із перекручуванням одного біта) на приймачі може бути отримана одна з таких заборонених кодових комбінацій:{110, 000, 011}. Їм відповідає дозволена кодова комбінація 010. В усіх цих випадках буде правильний прийом.
Відповідно при поодинокій помилці в А2 (один біт перемінить значення на протилежне), маємо іншу підмножину заборонених кодових комбінацій: {001, 111, 100}, їм відповідає дозволена кодова комбінація 101.
Таким чином, якщо передається {110, 000, 011, 010} – читається як 010, якщо {001, 111, 100, 101} – читається як 101. Тобто поодинокі помилки не тільки виявляються, але і виправляються.
При подвійних і потрійних помилках – прийом повідомлення залишається помилковим. В такому випадку приймач може й не збагнути те, що в отриманому повідомленні є помилки. Але можливість того, що буде перекручено два або більше символів в кодовому слові значно менше.
