Тема 4. Державні та муніципальні цінні папери, особливості місцевих позик в Україні.

1. Державні та муніципальні цінні папери.

2. Особливості місцевих позик в Україні.

1. Державні ( муніципальні ) цінні папери – це боргові зобов’язання держави або місцевих органів влади у формі цінних паперів. Випуск цінних паперів здійснюється ними з наступними цілями:

• фінансування поточного бюджетного дефіциту;

• регулювання готівки у обігу;

• переоформлення цінних паперів, емісія яких була здійснена у минулому;

• касове виконання бюджету;

• регулювання нерівномірного надходження податкових платежів;

• забезпечення комерційних банків ліквідними активами.

Сутність зазначених напрямків діяльності виявляється в:

1. фінансування поточного бюджету пов’язане з постійним його дефіцитом. Для покриття дефіциту залучаються додаткові кошти, шляхом емісії та продажу цінних паперів.

2. регулювання грошової маси в обігу, здійснюється шляхом видалення частини готівки з обігу. Коли боргові зобов’язання відкуповуються , маса готівки збільшується;

3. переоформлення цінних паперів випущених у минулому. Такі операції здійснюються тоді, коли держава вимушена відкласти платежі за свої цінні папери на більш пізній строк. Тоді вона випускає нові цінні папери і обмінює їх на старі або здійснює додаткову емісію цінних паперів і продає їх. Кошти, отримані за продаж нових цінних паперів, витрачаються для погашення боргів за випущені раніше;

4. касове виконання держбюджету передбачає емісію короткострокових цінних паперів, щоб у межах одного бюджетного року ліквідувати короткострокову невідповідність між доходами та видатками;

5. розміщуючи свої активи у державні цінні папери комерційні банки забезпечують себе високоліквідним і без ризикованим товаром.

У діловій практиці цінні папери можуть розміщуватися на аукціонах, надходити у відкритий продаж або розміщуватися індивідуально. Розглянемо технологію проведення кожного із способів розміщення цінних паперів.

Таблиця 4.1

Правила проведення аукціонів ( первинне розміщення )

Класифікаційні ознаки	Правила проведення
Обсяг емісії	без попереднього оголошення обсягу; з попереднім оголошенням обсягу емісії
Умови проведення	конкуренти; не конкуренти
Спосіб проведення	голландська система – замовлення задовольняються на умовах, які склалися за результатами конкурентних торгів; американська – замовлення задовольняються на умовах покупця

Відкритий продаж цінних паперів передбачає, що:

• цінні папери продають усім бажаючим;

• для розміщення цінних паперів держава укладає угоди за інституціальними інвесторами або приватними особами;

• рівень доходу від продажу визначається емітентом або інституціальним інвестором.

Індивідуальне розміщення передбачає продаж цінних паперів інвесторам або приватним особам.

Незалежно від способів розміщення державні папери класифікують на іменні та на пред’явника. А у залежності від виплати доходу цінні папери розподіляють на групи:

• за фіксованим відсотком платежів ( в умовах стабільного ринку);

• зі ступінчатою відсотковою ставкою ( збільшення ставки від одного строку до іншого );

• з плаваючою відсотковою ставкою ( змінюється у залежності від облікової ставки НБУ );

• з індексацією номіналу ( у відповідності до зміни цін);

• реалізація з дисконтом ( купівля зі знижкою, продаж згідно номіналу);

• з вибором між погашенням або обміном на цінний папір з більшою ставкою доходу;

• виграшні позики ( папери, що не виграли викуповуються за номіналом).

Державні папери класифікують також на ринкові та неринкові.

За терміном існування державні цінні папери розподіляються на короткострокові ( до 1 року), середньострокові ( до 10 років ), довгострокові ( понад 10 років ).