Тема 4 митно-тарифне регулювання зед

1. Сутність та класифікація митних платежів

2. Мито, його функції, класифікація та систематизація.

3. Товарна номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

4. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД): основи побудови і структура.

5. Платники, ставки, об’єкт та пільги при оподаткуванні митом

6. Митна вартість товарів та методи її визначення для товарів, які імпортуються (експортуються) в Україну

7. Оподаткування акцизним податком товарів, що переміщуються через митний кордон України

8. Особливості нарахування і сплати ПДВ при переміщенні товарів через митний кордон України

9. Податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів ввезених в Україну

10. Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України

11. Плати, які справляються митними органами

12. Основні правила Інкотермс

13. Визначення країни походження товарів

1. Сутність та класифікація митних платежів

Митні платежі - обов'язкові платежі (податки та збори), що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України та нараховуються в установленому порядку митними органами при митному оформленні товарів і інших випадках передбачених законодавством України.

Митні платежі нараховуються митним органом України зазвичай у МД відповідно до положень законодавчих норм, чинних на день подання митної декларації. При сплаті суми платежів перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України, вста­новленим на день митного оформлення товару.

До митних платежів в Україні відповідно до чинного Митного кодексу Україні належать:

а) мито;

б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції);

Крім того органи доходів і зборів при переміщенні товарів через митний кордон України, контролюють справляння і інших платежів, які сплачуються суб’єктами, зокрема податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, плата виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, відшкодування витрат за зберігання товарів і ТЗ на складах митних органів, відшкодування витрат у справах про порушення митних правил

Всю сукупність митних платежів можна класифікувати за різними ознаками, зокрема:

1. За значенням:

• основні – сплачуються у більшості випадків, не потребують від митних органів спеціальних дій;

• додаткові митні платежі – сплачуються за додаткові послуги митниці (за оформлення, за зберігання).

2. За каналом надходження:

• сплачуються до Державного бюджету України – мито, ПДВ, акциз;

• надходять на рахунки органів доходів і зборів – відшкодування витрат за зберігання на складах митних органів тощо;

3. За напрямом:

• Ввізні;

• Вивізні.

2. Мито, його функції, класифікація та систематизація.

Серед торгових засобів ЗЕП найдавнішими і перевіреними є митно-тарифні. Їх основою є мита зведені в митні тарифи. Мито — це непрямий податок, який стягується з товарів, що ввозяться у країну або вивозяться з неї. Цей податок включається в ціну продажу, а тому оплачується споживачем товарів.

Мито – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Мито виконує такі основні функції:

1. фіскальну, яка відноситься і до імпортних, і до експортних мит, оскільки вони є однією із статей прибуткової частини державного бюджету;

2. протекціоністську (захисну) при імпорті, оскільки за його допомогою держава захищає вітчизняних виробників від небажаної іноземної конкуренції;

3. стимулюючу створюючи передумови для збільшення експорту

4. регулятивну, формуючи раціональну структуру імпорту та експорту

5. статистичну – оскільки забезпечує достовірний облік і державний контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів та інших вантажів через митний кордон України

Іноді держава може використовувати мито як важіль тиску на конкурентів з метою примусити їх піти на певні поступки

Оскільки мито стягують з різною метою, його можна класифікувати за різними ознаками.

За цілями стягнення розрізняють такі мита:

• фіскальні, основною метою яких є збільшення фінансових надходжень до бюджету;

• протекціоністські, що мають здебільшого торгово-політичну мету. Протекціоністські мита встановлюються для захисту національної промисловості від більш конкурентоспроможної іноземної продукції. Тривале їхнє застосування може призвести до застою у виробництві, тому що через відсутність іноземної конкуренції знижується прагнення до підвищення продуктивності праці і технічного розвитку.

• Високі імпортні мита при встановленні монопольних цін на внутрішньому ринку можуть мати експансіоністський характер, тому що вони сприяють демпінгові й експортові капіталу

Необхідно зазначити, що важко встановити виразну відмінність між цими видами мита.

За об’єктом обкладення мита бувають такими:

ввізними, або імпортними, що стягуються з імпортованих товарів або під час випуску товарів з митних складів, розташованих всередині країни.

вивізними, або експортними, що стягуються з товарів при вивезенні їх за кордон. Їх торгово-політична роль полягає у зменшенні обсягу експорту певних товарів або у штучному підвищенні їх ціни. Цей вид мита часто використовують з фіскальною метою, а також для вирівнювання низької ціни на внутрішньому ринку і високої — на зовнішньому.

транзитними, що стягуються за провезення товару територією тієї чи іншої країни. Його роль в сучасних умовах знижується і, як правило, воно встановлюється лише для покриття затрат, пов'язаних з контролем транзиту іноземних вантажів.

Залежно від способу нарахування застосовуються:

• адвалерне мито – нараховується у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів та інших предметів.

• специфічне мито – нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю оподатковуваних товарів.

• комбіноване мито – включає в себе адвалерні та специфічні особливості митного оподаткування.

За характером походження мито буває:

автономне, тобто таке, що встановлюється постановою державної влади певної країни незалежно від багато- або двосторонніх актів (договорів). Розмір цього мита може змінюватися з урахуванням інтересів держави без узгодження з країнами-партнерами. Це мито досягає зазвичай значних розмірів, що використовується під час дво- та багатосторонніх переговорів для отримання поступок в обмін на зниження ставок автономного мита. Як наслідок, виникає конвенційне, або договірне, мито;

конвенційне (договірне) — це ставки мита, що встановлюються у процесі переговорів. Вони не можуть бути підвищені державною владою в односторонньому порядку.

Найпоширенішим є конвенційне мито, узгоджене під час переговорів у межах ГАТТ. У митних тарифах країн — членів угоди (більше 150 держав) договірне мито поширюється на велику частину товарної номенклатури.

Залежно від призначення виділяють групу особливих мит, а саме:

Спеціальне мито – вид мита, рівень ставок якого встановлюється на більш високому рівні порівняно із звичайними в якості захисного заходу внутрішнього ринку країни від надлишкового імпорту.

Антидемпінгове мито – це вид ввізного мита, який забезпечує захист внутрішнього ринку країн від ввезення товарів по демпінговим цінам. В економічно розвинених країнах прийнято національні антидемпінгові закони.

Компенсаційне мито – стягується понад звичайного ввізного мита. Компенсаційне мито застосовується з метою пониження конкурентоспроможності іноземних товарів, виготовлених за допомогою субсидії на внутрішньому ринку і відіграє протекціоністську роль.

Виходячи з інтересів насичення внутрішнього ринку країни товарами на певний, як правило, обмежений період, може вводитися так зване сезонне мито. Найчастіше воно дозволяє ввезення з-за кордону сільськогосподарських товарів до моменту дозрівання на певній території врожаю. На окремі товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення сезонного мита

Ставки ввізного мита в Україні встановлюється в Митному тарифі, який затверджєються законодавчо

Митний тариф України – це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.

Товарно-класифікаційна схема тарифу складається із наступних граф:

- код товарів по УКТ ЗЕД;

- опис товарів по УКТ ЗЕД;

- преференційні ставки тарифу;

- пільгова ставки тарифу;

- повна ставки тарифу;

- одиниці виміру та обліку.

Код	Назва	Ставки мита, %			Додаткові ОВО
		Преференційна	Пільгова	Повна

ОВО – одиниці виміру та обліку

Основною одиницею виміру та обліку (ОВО) кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси - кілограм (кг). У разі потреби для цілей тарифного регулювання, нетарифного регулювання (ліцензування, квотування тощо), збору та оброблення статистичних даних застосовуються додаткові ОВО.

Ввізне мито в Митному тарифі України є диференційованим, зокрема

• щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

• до товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

• до решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України