Імовірнісні переходи трирівневого пристрою пам'яті

Вхідні сигнали хі(t)	Переході в один з станів автомата А	Блоки станів πj
x1x5x11	A21, A22	π4
x1x6x11	A23, A24	π5
x1x7x11	A25, A26	π6
x2x5x11	A27, A28	π7
x2x6x11	A29, A30	π8
x2x7x11	A31, A32	π9
x3x5x11	A33, A34	π10
x3x6x11	A35, A36	π11
x3x7x11	A37, A38	π12

Таблиця 8

Імовірнісні матричні (нечіткі) переходи в автоматі а

Вхідні сигнали хі(t)	Вихідні сигнали автомата стратегії					Імовірнісні вихідні сигнали БФСП				Матричні (нечіткі) блоки еі станів			Блоки станів πj
	у1	у2	у3	у4	у5		у6	у7	у8	е1	е2	е3
x1, x8, x11	1	1	0	0	0		1	0	0	A22, А22				π4
x1, x8, x11	1	1	0	0	0		0	1	0	A23, А24				π5
x1, x8, x11	1	1	0	0	0		0	0	1	A25, А26				π6
x2, x8, x11	0	0	1	0	1		0	0	0		A27, А28			π7
x2, x8, x11	0	0	1	0	0		0	1	0		A29, А30			π8
x2, x8, x11	0	0	1	0	0		0	0	1		A31, А32			π9
x3, x8, x11	0	0	0	1	1		1	0	0			A33, А34		π10
x3, x8, x11	0	0	0	1	0		0	1	0			A35, А36		π11
x3, x8, x11	0	0	0	1	0		0	0	1			A37, А38		π12

Теоретична ймовірність Р_н такого нечіткого переходу в стан А_н дорівнює добутку ймовірностей переходів , тобто

Р_н = × = × =

У реальних N-рівневих пристроях пам'яті (N ≥ 3) ймовірності нечітких переходів коливається від 0 до 1 (0 ≤ Р_н ≤ 1).

ВИСНОВОК

У лабораторній роботі 4 були розглянуті принципи і методи проектування елементарного трирівневого розряду нейрона і показані його однозначні, укрупнені детерміновані, імовірнісні та нечіткі переходи.

Показано, як будувати такі довільні елементарні нейрони з аналогічними властивостями, що дуже важливо для розробників нейронів і нейронних мереж.

Цей підхід дещо відрізняється від відомих біологічних нейронів, але функціонально до них наближається за своїми функціональними якостями переходів.

Однак, біологічний нейрон має якості зв'язку з іншими нейронами. Так вихідні сигнали нейрона можуть з'єднуватися через аксон з 10000 подібних нейронів, а вхідні сигнали через дендрити з'єднуються з іншими нейронами, утворюючи збудливі і гальмуючі сигнали.

Література

1. IBM пытаются имитировать человеческий мозг http://www.pcwork.ru/ ibm_pyitayutsya_ imitirovat_chelovecheskiy_mozg.htm

2. IBM работает над созданием "компьютерного мозга" http://www. cybersecurity.ru/it/82336.html

3. Бухараев Р.Г. Основы теории вероятностных автоматов. – М.: Наука, 1985. – 288 с.

4. Букреев И.Н., Мансуров В.М., Горячев В.И. Микроэлектронные схемы цифровых устройств. – М.: Сов. радио, 1975. – 368 с.

5. Глушков В.М. Синтез цифровых автоматов. – М.: Физматгиз, 1962. – 476 с.

6. Мараховский Л.Ф. Многоуровневые устройства автоматной памяти. І ч. – Киев: УСиМ. – №1.– 1998.– С. 66-72

7. Мараховский Л.Ф. Многоуровневые устройства автоматной памяти. ІІ ч. – Киев: УсиМ. – №2. – 1998. – С. 63-69

8. Мараховский Л.Ф. Многофункциональные схемы памяти. – Киев: УСиМ – № 6.-1996.– С. 59-69

9. Мараховский Л.Ф. Основы теории проектирования дискретных устройств. Логическое проектирование дискретных устройств на схемах автоматной памяти: монография. – Киев: КГЄУ, 1996.–128 c.

10. Мараховський Л. Ф. Комп’ютерна схемотехніка: навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2008. – 360 с.

11. Мараховский Л. Ф. Основы новой информационной технологии. Фундаментальные основы проектирования реконфигурируемых устройств компьютерных систем и искусственного нейрона: монография. Л. Ф. Мараховский, Н. Л. Михно – Germany: Saarbrcken, LAP LAMBERT, 2013. – 347 с.

12. Marachovsky L.F. Basic Concepts to Build the Next Generation of Reconfigurable Computing Systems.// International Journal Of Applied And Fundamental Research. – 2013. – № 2 – URL: www.science-sd.com/455-24170 (20.11.2013).– 6 p.