- •«Психологія і педагогіка» опорний конспект лекцій
- •6.030503 «Міжнародна економіка»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»
- •Лекція 1 Тема 1. Вступ до курсу. Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки.
- •Тема 2. Психологія та педагогіка як науки
- •Зміст лекції
- •Історичні аспекти формування психолого-педагогічної думки
- •Етапи розвитку психологічних знань
- •Сутність і зміст психології як науки, галузі психологічної науки
- •Педагогіка як наука, предмет педагогіки, її місце в системі сучасних наук
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література:
- •Лекція 2
- •Тема 3. Психіка та її розвиток
- •Зміст лекції
- •Дії, які контролюються мозком
- •Функціональна асиметрія головного мозку
- •Природа психічних явищ
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3
- •Тема 4. Форма вияву психіки: психічні процеси, стани і властивості
- •Тема 5. Рівні вияву психіки: свідомий та несвідомий
- •Зміст лекції
- •Психічні стани людини
- •Екстраверсія та інтроверсія
- •Типи нервової системи та темпераментів за і.П. Павловим
- •Співвідношення властивостей і типів нервової системи
- •Структура свідомості:
- •Функції свідомості
- •Рівні свідомості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 4
- •Тема 6. Особистість. Структура особистості
- •Зміст лекції
- •Компоненти особистості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літратура
- •Лекція 5
- •Тема 7. Розвиток особистості та «я-концепція».
- •Тема 8. Діяльність як форма активності особистості
- •Зміст лекції
- •Функції свідомості
- •Самосвідомість – це здатність людини усвідомити саму себе, своє «я», свої потреби, інтереси, цінності, своє буття і його сенс, власну поведінку й переживання тощо.
- •Структура самосвідомості
- •Фактори, що впливають на я-концепцію
- •Структура діяльності людини:
- •Періодизація видів основної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літратура
- •Лекція 6
- •Тема 9. Спілкування та міжособистісні стосунки. Педагогічне спілкування
- •Зміст лекції
- •Види спілкування
- •Рівні спілкування:
- •Спілкування як взаємодія
- •Види міжособистісної взаємодії:
- •Види спілкування:
- •Функції педагогічного спілкування:
- •Типи (суб’єкт-суб’єктного та суб’єкт-об’єктного) педагогічного спілкування:
- •Структура педагогічного спілкування
- •Стиль педагогічного спілкування – це усталена система способів та прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії з учнями, їх батьками, колегами по роботі.
- •Стиль спілкування визначає три типи вчителів: «проактивний», «реактивний» і «надактивний».
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 7
- •Тема 10. Освіта в культурі людства. Система управління освітою в Україні.
- •Тема 11. Сучасні освітні тенденції
- •Зміст лекції
- •Соціальні функції освіти:
- •Структура освіти в Україні
- •Відповідні освітні рівні в Україні:
- •Співставлення ступенів освіти за мско 1997 року (isced-97) з навчальними закладами України, які забезпечують отримання відповідного ступеня освіти
- •Тенденції у системі освіти XXI століття:
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 8
- •Тема 12. Навчання та виховання – шляхи розвитку особистості
- •Зміст лекції
- •Предметом дидактики є:
- •Види навчання
- •2. Програмоване навчання. Основним його принципом е передавання змісту навчального матеріалу невеликими логічно завершеними частинами.
- •Етапи розвитку педагогічних технологій
- •Головні ознаки педагогічної технології:
- •Види педагогічних технологій:
- •Сучасні педагогічні технології:
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Лекція 9
- •Тема 13. Виховання – підготовка до дорослого життя.
- •Тема 14. Управління та самоуправління навчальною діяльністю
- •Зміст лекції
- •Особливості процесу виховання:
- •Принципи виховання
- •Види виховання за принципом змістового різноманіття виховних цілей і способів їх досягнення:
- •Види, форми й методи контролю
- •Види контролю за рівнем засвоєння учнями певної сукупності знань:
- •Форми перевірки знань:
- •Критерії якості освіти, що запропоновані Болонськими угодами:
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Психічні стани людини
Види емоцій |
Їхні параметри |
Свідома емоція – це безпосереднє ситуативне, тимчасове відображення пристрасного переживання людиною ставлення до предметів, подій і явищ навколишнього світу, які мають для неї суб’єктивну значимість. Переживання емоцій пов’язане з задоволенням або незадоволенням людиною її актуальних потреб. Емоція – це душевне хвилювання. На біологічному рівні це сигнал до переключення від автоматичної підтримки фізіологічної рівноваги організму до активної орієнтовної діяльності, що виконує функцію пошуку нових умов для адаптації. |
Свідомою емоцією називається, наприклад, не саме почуття до музики, а свідомий стан насолоди, який переживає людина, слухаючи музику в даний момент. |
Свідоме почуття – більш сталий і довготривалий психічний стан, суть якого своєрідне та стійке переживання свого ставлення до оточуючого світу. Почуття мають чітко виражений предметний характер, оскільки людина не може переживати почуття взагалі, вони переживаються по відношенню до певних об’єктів та явищ, формуються в процесі задоволення свідомих індивідуальних потреб. |
Характеризуються соціальністю – пов’язані з задоволенням свідомих своїх та суспільних потреб; предметністю – стійке свідоме ставлення людини до певних предметів та явищ. |
Афект – психічний стан, в основі якого лежить сильне, відносно короткочасне емоційне переживання. Це реакція на екстремальну ситуацію. Відмінними рисами афекту є його ситуативність, узагальненість, велика інтенсивність, незначна тривалість, бурхливість. |
Характеризується значними змінами в свідомості, втратою самоволодіння, змінами всієї життєдіяльності організму. |
Настрій – загальний, відносно невеликий за інтенсивністю, емоційний стан людини, що характеризує її життєвий тонус протягом певного часу. Йому властива дифузність, відсутність чіткого зв’язку з обставинами дійсності. |
Характеризується підсвідомістю та слабкою виразністю.Може бути радісним, сумним, індиферентним |
Стрес – сильне емоційне контрольоване збудження, а також сукупність стереотипних, філогенетично запрограмованих неспецифічних реакцій усього організму, що робить можливим підвищену фізичну активність. Виникає в скрутних, несподіваних та небезпечних ситуаціях. |
Сильні стреси порушують вегетатику, дезорганізують психіку; слабкі стреси спонукають до дуже складної діяльності. |
Пристрасть – стійке, глибоке та сильне емоційне праг- нення людини до певного об’єкту. |
Максимальний інтерес до предмета пристрасті. |
ПСИХІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ: ТЕМПЕРАМЕНТ, ХАРАКТЕР, ЗДІБНОСТІ.
Психічні властивості – сталі, стійкі душевні якості суб'єкта, яким притаманні закріпленість і повторюваність в структурі особистості: темперамент, характер, здібності.
До психічних властивостей особистості відносяться:
темперамент;
спрямованість особистості (потреби, інтереси, світогляд, ідеали);
характер;
здібності.
Темперамент (від лат. temperare – змішувати в належних співвідношеннях, підігрівати, охолоджувати, уповільнювати, керувати) характеризує динамічний бік психічних реакцій людини – їх темп, швидкість, ритм та інтенсивність. Існує основні 4 типи темпераменту: сангвінічний, флегматичний, холеричний, меланхолічний.
Характер – сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишнього світу та самої себе.
Серед істотних властивостей людини є її здібності. Здібності та діяльність, особливо праця, органічно взаємопов'язані. Людські здібності виникли й розвинулись у процесі праці. І в діяльності, у праці вони виявляються. Люди, які мали розвинені здібності, в усі часи відігравали провідну роль у розвитку науки і техніки, створенні матеріальних і духовних багатств, суспільному прогресі.
Здібності – це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що виявляються в навчальній, трудовій, особливо науковій та іншій діяльності і є необхідною умовою її успіху.
