Фактори, що впливають на я-концепцію

За своїм змістом «Я-концепція» може бути позитивною, негативною, амбівалентною.

Самооцінка – оцінка особистістю самого себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Це найбільш суттєвий аспект, що забезпечує регуляцію поведінки.

Три показника – самооцінка, оцінка, яку особистість чекає та оцінка особистості групою – входять до структури особистості. Самооцінка тісно пов’язана з рівнем домагань особистості, тобто бажаним рівнем самооцінки.

Рівень домагань особистість встановлює десь між надзвичайно важкими і надзвичайно легкими задачами і цілями таким чином, щоб зберегти на відповідній висоті свою самооцінку.

Свідомість особистості, використовуючи механізм самооцінки, чутливо реєструє співвідношення особистих притязань і реальних досягнень. На початку ХХ ст. американський психолог І. Джеймс вивів формулу:

Самоповага =	успіх
	рівень домагань

Тому людині для самоповаги треба прикласти максимум зусиль і досягти успіху, або знизити рівень домагань (пасивний психологічний захист).

За змістом самооцінка буває завищена, занижена та адекватна, саме остання сприяє розвитку людини.

Самопізнання пов’язано із самоаналізом і самокритичністю, що дають змогу кожному глибше пізнати себе самого, усвідомити духовне зростання, а також стимулювати свій розвиток. Вищий рівень саморозвитку людини включає вибір цінностей, моральних норм, образу життя, професії.

Поняття про захисні механізми розробив З.Фрейд.

З. Фрейд (1856 – 1939р.р) – австрійський лікар і психолог, професор Віденського університету, народився у Моравії (Чехія) у родині дрібного торговельника. Винахідник психоаналізу. Головним у психоаналізі було відкриття несвідомого та його спеціальне вивчення. Він вважав, що несвідоме – це айсберг, більша частина якого під водою.

Психіка поділяється на дві протилежні сфери: свідоме і несвідоме. Вони визначають характеристику структури особистості. Однак – не рівнозначні.

Несвідоме – це особлива область психіки. Це суть людської психіки. Свідоме надбудовується над несвідомим.

Структура особистості за З.Фрейдом складається з 3-х компонентів:

1. „Я” – сфера свідомого, посередник між „Воно” та зовнішнім світом.

2. „Воно” – глибинний шар несвідомих потреб, сфери несвідомого що визначають поведінку людини.

3. „Понад Я” – внутрішня особистісна совість, свого роду цензура, яка пропускає або не пропускає людину від несвідомого до свідомості.

Фрейд вважає, що основою несвідомого є сексуальний потяг. Свою гіпотезу від ґрунтує на міфологічних сюжетах і художній літературі.

Лібідо – сексуальний потяг, психічна енергія. Спочатку Фрейд під лібідо розуміє енергію, у вигляді якої сексуальний потяг з’являється у духовному житті людини. А потім розуміє як енергію всіх потягів, що охоплюються словом „кохання”.

Сублімація – відволікання від сексуального потягу у своїй діяльності. Фрейд вводить поняття психології мистецтва. Існує зв’язок між змістом твору і переживаннями автора.

Лібідована цивілізація – це не реалізований статевий інстинкт (карикатури, фото, стриптиз і т.і. )

Ерос – це інстинкт життя. Тонатос – це страх смерті. Вони є основою життя людини.

У процесі спілкування особистість задовольняє дві потреби:

• забезпечує свої стосунки із групою, в яку вона входить (на правах її учасника);

• усвідомлює свої внутрішньоособистісні протиріччя, що обумовлюють труднощі при спілкуванні.

П одолання внутрішньоособистісних протиріч безпосередньо пов'язане із перебудовою так званих «механізмів психологічного захисту».

Основна функція «психологічного захисту» – це низка специфічних прийомів які використовує особистість для того, щоб знизити рівень неприємних переживань. Психологічний захист розглядається як крайній засіб збереження суб'єктом душевної рівноваги. Психологічний захист проявляється не тільки в разі виникнення надзвичайних обставин, але й у повсякденні. Психологічний захист – нормальний, постійно працюючий механізм людської свідомості.

Основне в дії механізму психологічного захисту: перебудова системи установок, що спрямована на зниження емоційного напруження та недопущення психічної травми. Зміст феномену психологічного захисту полягає в тому, що він є захистом особистості від усвідомлення неприємних висновків (витісняючи неприємні висновки у підсвідоме).

Компенсаторні характеристики психологічного захисту:

1. Неусвідомлене, але сильне бажання знищити переживання, що травмують особистість, з наступною заміною на більш комфортні переживання.

2. Переміщення неприємних переживань зі сфери свідомого до неусвідомленого.

3. Акцент не на логіку, а на емоції. Як наслідок система психологічного захисту є високостійкою до критики ззовні.

3. ПОНЯТТЯ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ. СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ РОЛЬ У СТАНОВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ

Діяльність – це активна взаємодія людини з середовищем, в якій вона досягає свідомо поставленої мети, що виникла в результаті появи у нього певної потреби.