Розрахувати руйнуюче напруження при розтягу (σp) в мПа за формулами:

P₁ = g × Q₁,

P₂ = g × Q₂,

σ_{p 1.} = P₁ / S₀,

σ_{p 2}= P₂ / S₀,

де P₁, P₂ – розтягуюче навантаження відповідно у першому і другому напрямках, Н;

S₀ - площа поперечного перерізу (мм²),

Σp м., σp п. - руйнуюче напруження при розтягу відповідно у першому і другому напрямках, мПа

g – прискорення вільного падіння, м/с².

За результат виміру прийняти середнє арифметичне не менше п’яти значень. Результати занести в таблицю 7.

Таблиця 7.

№ п/п	Назва полімер-ної плівки	Ши-рина зразка, мм	Тов-щина зразка, мм	Площа попереч-ного перерізу, мм	Розтя-гуюче напру-жен- ня, Р, Н			Руйнуюче напру- ження при розтягу, σp, мПа
					1	2	1		2

Розрахувати відносне видовження полімерної плівки при розриві (εр), в % за формулою:

εр = Δl / l₀ ×100%,

де l₀ – довжина зразка полімерної плівки між затискачами розривної машини, 150 мм;

Δl – зміна робочої довжини зразка в момент розриву, мм.

Визначення зносостійкості поверхні фотополімерної друкарської форми

1. Ознайомитися з будовою приладу ИМП і правилами роботи для визначення міцності матеріалу до сухого тертя.

2. Підготовка зразка. Вирізати з фотополімерного матеріалу зразок розміром 40 ×70 мм. За допомогою шаблону, у зразку зробити отвори по краям для затискачів.

3. Виконання експерименту. На блискомірі ФБ-2 визначити значення блиску поверхні плівки Б (%). За допомогою аналітичної ваги визначити початкову масу зразка m (г).

Закріпити зразок фотополімерного матеріалу в повзуні приладу ИМП. В нижню частину пуансона приладу вставити обтягнутий абразивним матеріалом корок. Довести масу пуансона до ваги вказаної викладачем, вкладаючи на горизонтальну площину пуансона тягарі. Опустивши пуансон на плівку вмикають електродвигун. Через деяку кількість циклів (вказує викладач), у таблицю8 записують значення блиску і маси поверхні досліджуваного зразка.

Таблиця 8.

№ п/п	Значення блиску Б, %	Зміна блиску ΔБ, %	Маса m, г	Зміна маси Δm, г

Розрахувати зміну блиску ΔБ і зміну маси Δm досліджуваного зразку в залежності від зміни кількості циклів повзуна за формулами:

ΔБ = Б₀ – Б_n,

Δm = m₀ – m_n, де

Б_n і m_n – відповідне значення блиску і маси при певній кількості руху повзуна;

Б₀ і m₀ – початкові значення блиску і маси.

Побудувати графічні залежності ΔБ = f(n) і Δm = f(n) і зробити відповідні висновки.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Визначення поверхневих властивостей матеріалів (на прикладі дерева, металу, полімерів).

Мета: дослідити процеси змочування поверхні, визначити кількісні характеристики процесу.

Прилади і матеріали: прилад для вимірювання крайового кута, зразки досліджуваних матеріалів, ножиці, мікрошприц з рідиною, вказаною викладачем.