Рух виштовхувача вгору

НВТ подає рідину до золотника 7, який знаходиться у крайньому лівому положенні (початкове). Після якого рідина проходить через зворотній клапан 13 і потрапляє до золотника 6. Далі золотник 6 займає крайнє ліве положення. Перемикання цього золотника виконується, через те, що насос низького тиску (ННТ) в свою чергу подаючи рідину до золотника 8.2, який електромеханічно перемикається у нижнє положення і виконується перемикання золотника 6. Пройшовши золотник 6 рідина проходить через золотник 5, я кий перемикається золотником 8.1, він знаходиться у нижньому положенні (принцип перемикання і керування золотником 5, такий же,як і золотником 6). Далі рідина потрапляє до циліндра виштовхувача і він починає підніматись. У цей час рідина з верхньої порожнини циліндра зливається в бак через золотник 5, який знаходиться у лівому положенні.

Рух виштовхувача вниз

Рідина з насосу високого тиску підходить до золотника 7.Золотник 4 перемикається в положення 1 і масло з насосу низького тиску перемикає золотник 7 в положення 1. Далі масло підходить до золотника 6, який перемикається в положення 3 . Через золотник 5 (який знаходиться в положенні 2), масло потрапляє в верхній циліндр виштовхувача. Далі рідина з нижнього циліндра виштовхується через золотник 9 (положення 7), дросель 15, зливається в бак.

Лабораторна робота №3 Фрикційного гвинтовий прес-молот

Мета роботи. Вивчення системи управління фрикційного гвинтового прес-молота.

Технічні характеристики преса

Зусилля пресу	160	т
Число ходів	17	хід/хв.
Хід повзуна	500	мм
Відстань між штоком та повзуном	7	мм
Вага	7	тонн

Дводискові преси внаслідок простоти пристрою і експлуатації знайшли більш широке застосування в промисловості в порівнянні з іншими типами гвинтових фрикційних пресів . Вони відносяться до пресів типу П2 , виконані за схемою МЗ і являють собою вертикальні машини закритого типу з відкритим верхнім приводом. Схема управління показана на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Система управління гвинтового фрикційного прес-молота

Керування двохдисковими пресами може буди механічним (важільним), електрогідравлічним, гідромеханічним або пневмомеханічним, яке допускає роботу одиничними і неперервними послідовними ходами.

Електрогідравлічне керування здійснюється наступним чином (рис. 3.1). До правого кінця приводного вала 20 приєднаний через упорний шариковий підшипник поршень 18 гідроциліндра 17 перемикання ходів. Рухом поршня керує трьохпозиційний золотник 5. Лопасний насос 2 з індивідуальним електродвигуном попадає рідина високого тиску в ліву або праву порожнину циліндра 17. Поперемінний рух поршня забезпечує підвід до маховика 21 то лівого 22, то правого 19 привідних дисків. Тому гвинт 23 то вгвинчується в гайку 12 – хід повзуна 32 вниз, то вигвинчується з неї – хід повзуна вверх.

При ввімкненому головному електродвигуні, але не ввімкнених кнопках «Пуск» поршень 18 циліндра 17 під дією пружини 16 займає середнє положення, таке ж положення займає і золотник 5. Обидві порожнини циліндра 17 при цьому з’єднані зі зливним баком. На схемі видно, що в цьому випадку на злив працює насос 2, тому тиск рідини в робочій порожнині гальмівного циліндра 27 немає і поршень 25 віджатий пружиною 24 в крайнє ліве положення. При цьому важіль 28 відхилений в ліво і притискає гальмівні колодки 30 до барабану 31, який закріплений на гвинті 23, останній є загальмованим, щоб утримувати повзун нерухомим в крайньому верхньому положенні, як показано на рис. 3.1.

При натисненні кнопки «Пуск» золотник 5 під дією лівого електромагніту зміщується в право і з’єднує ліву порожнину циліндра 17 з насосом, а праву – зі зливним баком. Під дією робочої рідини поршень 18 стискаючи пружину 16, зміщується в право і затискає з заданою силою лівий диск 22 до маховика 21. Для початку руху повзуна 32 вниз повинен бути вимкнено гальмо – це відбувається в результаті одночасного надходження рідини високого тиску в робочу порожнину циліндра 27, зміщенням його поршня в право і відводу гальмівних колодок 30 від барабана 31.

При деякому недоході до крайнього нижнього положення кулачна планка 7, яка закріплена на повзуні натискає на кінцевий вимикач (КВ) 4 і вимикає лівий електромагніт золотника 5: останній під дією власної пружини повертається в середнє положення, перемикаючи обидві порожнини циліндра 17 на злив. Звільнена пружина 16 також повертає поршень 18 в середнє положення. Привідний вал встановлюється так, що диски не доторкаються маховика. Головний виконавчий механізм продовжує рух по інерції за рахунок накопиченої кінетичної енергії. Тиск в робочій порожнині циліндра 27 падає, але гальма не вимикається, так як при ході повзуна вниз ролик 26 на лівому штоці поршня 25 набігає на кулачну планку 29, що і утримує гальмівні колодки віджатими.

Потім слідує удар. В цей момент кулачна 6 натискає на КВ 3, який вмикає правий електромагніт золотника 5. Останній зміщується в ліво, з’єднуючи праву порожнину циліндра 17 з насосом, а ліву – зі зливним баком. В результаті до маховика підводиться правий диск 19 і відбувається хід вверх. Гальмо при цьому включене, так як рідина високого тиску надходить в робочу порожнину циліндра 27. При русі повзуна до КВП кулачна планка 10 натискає на КВ 8, вимикаючи правий електромагніт золотника 5. В результаті сам золотник і поршень 18 циліндра 17 займає середнє положення. Відводячи диск від маховика. Маховик продовжує обертатися, а повзун рухається вверх по інерції. Однак одночасно при скиданні тиску в робочій порожнині циліндра 27 пружина 24 вмикає гальмо: запас кінетичної енергії швидко погашається і повзун зупиняється в КВП.

Якщо положення кулачної планки 10 належним чином не відрегульований і вмикання приводу запізнюється, то надлишок кінетичної енергії погашається при ударі повзуна по гумовим амортизаторам.

Для підтримання тиску в гідросистемі призначені запобіжні клапани 13 і 14 з переливним золотником (див. рис. 3.1). Я тільки тиск в напірній магістралі лівої порожнини циліндра 17 перевищить встановлене значення, спрацьовує клапан 13 і надлишок рідини переливається в зливний бак. Тиск в напірній магістралі правої порожнини циліндра 17 регулює клапан 14. правильність регулювання тиску в напірних магістралях контролюється манометром 15.

Перед самою зупинкою повзуна КВП кулачна планка 11 натискає на КВ 9, який підготовлює схему керування до наступного ходу повзуна.

В аварійних випадках (вимкнення електроенергії, поломка гідросистеми), коли зникає тиск рідини, ведучі диски автоматично (під дією пружини 16) відводяться від маховика, гвинт (дією пружини 24) загальмовується і повзун зупиняється в любому положенні.

Виконання технологічних операцій з малим робочим ходом, наприклад чеканки, калібрування і інші, на пресах з нормальним числом ходів допускається тільки при зменшеному не менш як у двічі ходу повзуна.

Для осьового переміщення дисків преса і створення необхідного зусилля натиску їх на обід маховика служить циліндр, який встановлений на корпусі 2 підшипника правого диска (рис. 2). В корпусі циліндра переміщується поршень 3, який з’єднаний з приводним валом 1 за рахунок двохрядного шарикопідшипника 4. На поршні встановлено кругле резинове ущільнювальне кільце 5. До поршня з правої сторони приварений хвостовик 6, на якому змонтована попередньо стиснута пружина 7, яка виводить диски в нейтральне положення. Кільця 8 зв’язані з кришкою циліндра так, що переміщення поршня в право або в ліво викликає додатковий стиск пружини 7. Зусилля попереднього стиску пружини, яке регулюється гайками 9, 10, повинно забезпечувати переміщення приводного вала з дисками в нейтральне положення з зазором між дисками і маховиком 2 – 3 мм.

Рис. 3.2. Гидравлічний механізм натискування дисками на маховик

Рис. 3.3. Гідравлічна насосно-акумуляторна система керування гвинтовим фрикційним двохдисковим пресом

Розглянута система керування забезпечує постійне зусилля натискання дисками на маховик. Переключення на зворотній хід затримується, так як необхідний певний час на підйом тиску в гідро лінії від насоса. Для більш ефективної роботи фрикційної передачі потрібно збільшене зусилля натиску лівого диска на маховик і швидке натискання правого диска при реверсі повзуна. Наприклад, в гідросистемі керування (рис.1) приводні диски, які розташовані на валу 2, переміщуються циліндром 4, який керується розподілювачем 6. до напорної гідролінії приєднаний акумулятор 5 з дроселем 7. Циліндр 4 приводиться від насоса 9. У вихідному положенні привідні диски обертаються електродвигуном 1 і не доторкаються маховика 3, розподілювач 6 знаходиться в нейтральному положенні, насос 9 працює на злив через клапан 8.

Для здійснення ходу повзуна в низ розподілювач 6 переміщується в положення «а», робоча рідина подається в штокову порожнину циліндра 4. Важіль переміщує вал 2 в право, і лівий диск визначається зусиллям пружини акумулятора. При зворотному ході повзуна розподілювач 6 займає положення «б». Рідина з акумулятора поступає в поршневу порожнину циліндра 4, забезпечуючи швидкий натиск правого диска. Швидкість переміщення вала 2 регулюється дроселем 7. Зусилля прижиму правого диску до маховика 3 можна міняти клапаном 10. В кінці підйому повзуна розподілювач 6 переміщується в нейтральне положення.