2.5.Методи оцінки вибраної стратегії
Оцінюють стратегію за якістю запланованих дій та успішністю їх реалізації. Головним критерієм якості обраної стратегії вважають економічні результати розвитку підприємства.
В основі методу дослідження й оцінки стратегії підприємства покладено еталонну систему значень показників, під якою розуміють найкращий розподіл всіх показників, що характеризують стан підприємства, за темпами їх росту. Еталонна система показників може включати довільну їх кількість. З використанням даного підходу можна запропонувати наступну систему нормативних значень показників оцінки вибраної стратегії.
де: Тп – темп зміни прибутку;
Тор – темп зміни виручки від реалізації;
Та – темп зміни активів.
Ця залежність означає, що:
економічний потенціал зростає, бо зростає величина активів підприємства;
порівняно з ростом економічного потенціалу обсяг реалізації зростає більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;
прибуток зростає випереджуючими темпами, що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва.
Така залежність визначається припущеннями про позитивний характер економічних явищ в господарській діяльності підприємства. Еталонна динаміка показників визначає умови розроблення та впровадження стратегії, за яких підприємство може підвищувати свої потенційні можливості, реалізувати переваги.
Фактичний ряд показників може мати іншу їх послідовність. Порядок розміщення показників відображає певний економічний стан підприємства, зумовлений характеристиками обраної стратегії. Розрахувавши реальні темпи росту запропонованих показників можна отримати реальну динаміку і порівняти її з еталонною. Відхилення реальної динаміки від еталонної, виражене, наприклад, через коефіцієнт кореляції цих двох рядів і буде представляти оцінку реалізації обраної підприємством стратегії.
Водночас важливо визначити також рівень ризику, в умовах якого стратегія реалізується. Для цього можна скористатися формулою Z-чинника Альтмана:
=
,
де
відношення прибутку (перед сплатою
податків і процентів) до суми активів;
— відношення
обсягу продажу продукції до активів;
—
відношення власного капіталу до
позиченого;
— відношення чистого прибутку до
активів;
— відношення
власних оборотних активів до активів
підприємства.
Критичне значення Z-чинника, розраховане відомим західним економістом Е. Альтманом за даними статистичної вибірки, становить 2,675. З цією величиною порівнюють розрахункове значення показника конкретного підприємства, що дає змогу прогнозувати в недалекому майбутньому (два — три роки) банкрутство (Z < 2,675) чи стійкий фінансовий стан (Z > 2,675) суб’єкта господарювання.
Відомі й інші аналогічні критерії. Наприклад, британські вчені Таффлер і Тішоу запропонували чотирифакторну модель оцінки вибраної стратегії в умовах ризику.
Таким чином, оцінка вибраної стратегії є важливим завданням аналізу, а відтак стратегічного менеджменту, хоча задовільні методики її проведення тільки розробляються.