- •1 Лабораторна робота № 31
- •Теоретичні відомості
- •Основні характеристики випромінюючих тіл
- •Закони теплового випромінювання тіл
- •Експериментальна частина
- •Методика вимірювань
- •Вимірювання температури спіралі
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •2 Лабораторна робота № 32
- •Теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •3 Лабораторна робота № 33
- •Теоретичні відомості
- •Постулати Бора. Походження лінійчатих спектрів
- •Теорія Бора для воднеподібних атомів
- •Спектри випромінювання воднеподібних атомів. Формула Бальмера – Рідберга
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •4 Лабораторна робота № 34
- •Теоретичні відомості
- •Склад та характеристики атомних ядер
- •Стабільні і нестабільні ядра. Природна радіоактивність
- •Основні види радіоактивності
- •Закон радіоактивного розпаду
- •Закон поглинання випромінювання
- •Експериментальна частина
- •Опис експериментальної установки
- •Визначення періоду напіврозпаду ізотопу
- •Порядок виконання роботи та обробка результатів вимірювань
- •Перевірка перелічувального приладу пп-16
- •Вимірювання природного фону
- •Вимірювання коефіцієнта поглинання
- •5 Лабораторна робота № 35
- •Теоретичні відомості
- •Ефект Холла
- •Застосування ефекту Холла для визначення властивостей напівпровідників
- •Експериментальна частина
- •Опис установки
- •Вимірювання різниці потенціалів Холла
- •5.3 Обробка результатів вимірювань
- •6 Лабораторна робота № 36
- •Теоретичні відомості
- •Загальні властивості провідників
- •Електричний струм у провідниках
- •Залежність опору металів від температури
- •Залежність опору напівпровідників від температури
- •Експериментальна частина
- •Основні характеристики і параметри терморезисторів
- •Опис установки
- •Вимірювання опорів за допомогою місткової схеми
- •Визначення температурного коефіцієнту опору металу та напівпровідника
- •6.3 Порядок виконання роботи
Опис установки
Для визначення залежності опору металевого провідника від температури використовується установка, показана на рисунку 36.1. Вона складається з тер-мостата, в якому розміщені досліджувані провідники: металевий – у вигляді мі-дного дроту, закріпленого на ізолюючій пластині, та напівпровідника – термо-резистора марки М-1, виготовленого із суміші міді і марганцю, у вигляді цилін-дричного стержня довжиною 12 мм і діаметром 2 мм. Кінці металевого провід-ника та виводи ТР приєднуються до вимірювальної схеми – універсального міс-тка Уітстона, за допомогою якого вимірюється опір зразків (дивись розділ 6.2.3). Швидкість нагрівання термостата регулюється за допомогою реостата,
56
Кафедра інформаційно-вимірювальних технологій, метрології та фізики
Фізика атома, атомного ядра та фізика твердого тіла
повзунок якого знаходиться праворуч на основі корпусу приладу. Температура в об’ємі камери термостату контролюється термометром.
t
Рисунок 36.1 – Схема установки для визначення температурної залежності опору провідника і терморезистора
Вимірювання опорів за допомогою місткової схеми
Електричне коло, яке використовується для вимірювання досліджуваних опорів методом порівняння з еталонним, відомим опором та вимірювальні при-лади, які входять в це коло, утворюють електричну схему, відому як універса-льний місток Уітстона. На рисунку 36.2 зображений чотирьохплечний (одина-рний) місток для вимірювання опору RX . Опори R1 , R2 , R X , RY називають пле-
чами містка, зокрема, R1 і R2 – постійні опори, RX – невідомий опір досліджу-ваного зразка, RY – змінний відомий опір.
На одну з діагоналей містка подається напруга від джерела живлення пос-тійної напруги, в другу діагональ включається індикатор нуля, у даному випад-ку – гальванометр G . Регулюючи опір плеча RY , домагаються рівноваги міст-
ка, тобто відсутності струму в діагоналі з нуль-індикатором. Інакше кажучи, зрівноважений стан місткової схеми відповідає умові рівності потенціалів:
B D . Коректні вимірювання опорів можливі лише за виконання вказаної умови. У зрівноваженому містку струм, який тече через опори R1 і R2 , буде од-наковий. Однаковим буде і струм в опорах RX і RY . Застосовуючи закон Ома для ділянок АВ і АD кола, маємо:
57
Кафедра інформаційно-вимірювальних технологій, метрології та фізики
Фізика атома, атомного ядра та фізика твердого тіла |
|||||||
|
|
A |
B |
I1 R1; |
|
||
|
|
A |
D |
I 2 RX . |
|
||
Звідси, з умови рівноваги містка, витікає I1 R1 |
I 2 RX , і, відповідно, |
||||||
R |
X |
I1 R . |
|
(36.6) |
|||
|
|
I2 |
1 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Аналогічно, з рівнянь для ділянок ВС і DС: |
|
||||||
B |
|
|
|
C |
I1 R2 ; |
|
|
D |
|
|
|
C |
I 2 RY |
|
|
для зрівноваженого містка одержимо |
|
|
|
||||
|
|
I1 |
RY |
. |
|
(36.7) |
|
|
I |
2 |
R |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
Підставляючи (36.7) у (36.6), одержимо: |
|
|
|||||
R |
X |
|
R1 R . |
|
(36.8) |
||
|
|
R2 |
Y |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
R1 |
|
|
|
|
|
R2 |
|
A |
|
|
|
G |
І1 |
C |
|
|
|
|
|
І2 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
RX |
|
|
|
|
|
RY |
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
– |
+ |
|
|
|
|
|
|
E |
|
|
|
Рисунок 36.2 – Електрична схема містка Уітстона |
|||||||
для вимірювання невідомого опору |
|||||||
При вимірюваннях містковою схемою опір RY відлічують безпосередньо
по
шкалі установки після зрівноваження
містка. Якщо до цього ж відоме від-ношення
опорів R1
R2
(яке
зазвичай вибирають кратним
10
– «множник»),
то
величина невідомого опору RX дорівнюватиме добутку «множника» на RY .
58
Кафедра інформаційно-вимірювальних технологій, метрології та фізики
Фізика атома, атомного ядра та фізика твердого тіла
Слід зауважити, що місткові схеми забезпечують дуже високу точність ви-мірювань опорів, можуть працювати у колах як постійного, так і змінного струмів, в імпульсному режимі і застосовуватися для вимірювань електричних ємностей, індуктивностей, що широко використовується на практиці.
