2.3.2.Програмоване навчання

У програмованому навчанні домінують алгоритмічні процеси. Алгоритм - вказівка, яка визначає коло операцій, які треба послідовно виконувати з метою розв’язання завдань даного класу. Алгоритм - це система умов і правил виконання низки дій, він являє собою інформацію і одноразово з цим забезпечує можливість обробки інформації.

В 50-ті роки американський психолог Скіннер запро­понував концепцію програмованого навчання, головним елементом якого стала програма як упорядкована послідовність рекомендацій (завдань), що передаються за допомогою дидактичної машини або програмованого посібника. В залежності від характеру навчання й передбачуваних відповідей, розрізняють лінійні, розгалужені та змішані програми. Програми передбачають керування процесом засвоєння знань кожним учнем, але не враховують ані індивідуальних особливостей, ані рівня розвитку тих, хто навчається.

Аналіз особливостей програмованого навчання обумо­влюється тим, що воно:

1) забезпечує стабільне підсилення діяльності тих, хто навчається;

2) зменшує можливість пропусків (прогалин) в знаннях, труднощів у навчанні, здійснює безпосередній зворотний зв’язок для виявлення труднощів тих, хто навчається і недоліків самої програми, має місце постійний контроль;

3) сприяє індивідуалізації темпу навчання та міри допомоги;

4) має виховуюче та розвиваюче значення, оскільки воно побічно сприяє працездатності, пунктуальності, послідовності.

Програмоване навчання вважається початком нової технології навчання, яка має тенденцію до гармонійного поєднання у дидактичному процесі традиційного, проблемного та програмованого навчання. Ідея поєднання знайшла свою реалізацію у модульному навчанні.

2.3.3. Індивідуалізоване навчання

Рушійною силою пошуків нових технологій навчання була і є впевненність в тому, що треба реалізовувати ідеї індивідуалізації навчання.

Дослідження багатьох вчених - Б.Г. Ананьєва, П.П. Блонського, Л.С. Виготського, Л.В. Занкова, В.А. Крутецького та ін. показують, що індивідуалізація навчання обумовлює таку організацію навчального процесу, при якій здійснюється вибір способів, прийомів, темпу навчання з урахуванням індивідуальних особливостей тих, хто навчається, та рівня їх здібностей до навчання.

Проаналізувавши теоретичний та емпіричний матеріал педагогічної науки й практики ХХ століття, Р. Тайлер виділив такі характерні особливості індивідуального навчання.

1. Той, хто навчається, працює в індивідуальному темпі у зручний для нього час.

2. Той, хто навчається, вибирає із запропонованих засобів навчання ті, які він вважає найбільш ефективними.

3. Той, хто навчається, одержує індивідуальну допомогу в разі виникнення труднощів.

4. Той, хто навчається, досягає різних рівнів знань стосовно змісту навчання.

5. Процес навчання організований таким чином, що створюється сприятливий мікроклімат.

Таким чином, виникає потреба у створенні індивідуальних програм навчання, які мали б можливість задовольняти потреби тих, хто навчається.

2.3.4. Модульне навчання

Розглянуті вище ідеї знайшли свою реалізацію в модульному підході до навчання. Модульний підхід, базуючись на автономних порціях адаптованого навчального матеріалу до інтелектуальних можливостей тих, хто навчається, дає змогу більш самостійно, або зовсім самостійно працювати із запропонованою індивідуальною програмою, яка утримує цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо шляхів досягнення поставлених дидактичних цілей.

Дидактичний процес, який дістав назву модульного, будується на основі застосування системи принципів:

- модульності навчання - характеризується структурованістю навчального матеріалу, його відповідністю дидактичним цілям, гнучкістю, варіативністю, зв’язком змісту навчального матеріалу з процесуальною стороною навчання;

- індивідуалізації навчання - передбачається вільний вибір засобів, темпу, часу навчання, одержання індивідуальної допомоги;

- суб’єктивної ролі того, хто навчається - обумовлює цілеспрямовану та вибіркову діяльність, оптимальний варіант якої вибирається самостійно;

- усвідомлення перспективи - передбачення у свідомості результату, на досягнення якого спрямовані дії;

- зворотного зв’язку - забезпечення оперативного контролю і самоконтролю;

- завершеності навчання - забезпечення умов для оволодіння кожним навчальним елементом на заданому рівні.

Модульна технологія навчання визначається, як засіб організації навчання, спрямований на структурування елементів теоретичного і практичного знання на прості незалежні одиниці. Такий розподіл змісту в практиці навчання не є новим, але є новою мета такого розподілу, тобто створення основи для прогресу кожного, хто навчається.

Модульний підхід до навчання передбачає застосування сукупності засобів, методів та прийомів, які допомагають розширити та модернізувати знання, уміння і навички в залежності від своїх індивідуальних можливостей.