Установка знаків

Дорожні знаки встановлюються з правого боку по напрямку руху автомобіля. Зліва, або над проїзною частиною — дублюючі. Інколи встановлюються основні знаки і зліва від проїзду (знаки які застосовують для заборони лівих поворотів).

Загальні положення установки знаків

1. На відстані не більше 10 метрів від краю проїзної частини на допускається встановлення плакатів, щитів і т.п..

2. Знак діє на проїзну частину над якою він встановлений, або біля якої він встановлений.

3. Знаки з світлоповертаючою поверхнею встановлюється на дорогах без освітлення, а з внутрішнім освітленням при освітленні дороги в темний час доби.

4. В одному поперечнику дороги встановлюється не більше 3-х знаків без урахування дублюючих знаків чи табличок.

5.В населених пунктах знаки встановлюються на відстані 50-100 метрів, а за населеними пунктами 150-300 метрів до об’єкту.

6. Відстань від краю проїзної частини, або брівки земляного полотна до знаку повинна бути не більше 0,5-2,0 м, а до інформаційно-вказівних 0.5-5.0 м.

7. При складних умовах (гірські дороги) допускається встановлення знаків на узбіччі, відстань від проїзної частини — 1 м, а висота не менше 2 м.

8. Відстань від нижнього краю (без урахування табличок) до поверхні дороги (висота, встановлення) від 1,5 до 2,0 м якщо знак встановлений збоку від дороги за. населеним пунктом, 2,0-4,0 м — в населених пунктах, не менше 0,6 м — якщо знак встановлений на острівці, безпеки, 5-6 м — якщо знак над проїзною частиною.

9. Відстань між знаками на. одній опорі 50-200 мм.

10. Знаки не повинні встановлюватись на відстані менше чім 1 м від проводів високої напруги.

Принципи розміщення дорожніх знаків

Робота по розміщенню дорожніх знаків виконується у декілька етапів: 1. Забезпечення інформацією водіїв про маршрути та місцеположення зон обслуговування.

2. Виділення ділянок з характерними умовами руху, детальний аналіз ділянок геометричні параметри, відстань видимості, коефіцієнт зчеплення, інтенсивність та швидкість руху; оцінка використання різних знаків, складання попередньої схеми розміщення дорожніх знаків.

3. Уточнення видів знаків і місць їх розташування на стику суміжних ділянок, розміри знаків, місця розташування і зони їх дії, корекція попередньої схеми розміщення знаків.

На першому етапі розміщують по усій дорозі інформаційно-вказівні знаки і знаки сервісу, які дають інформацію про основні напрямки руху, відстань до пунктів маршруту і їх місцезнаходження, а також про ділянки на яких установлений певний порядок руху (населений пункт, автомагістраль, тощо).

На цьому етапі на схемі розставляють кілометрові знаки, номери маршрутів, назви населених пунктів, назви річок, перевалів, покажчики напрямків до пунктів розташованих в стороні від дороги. Вирішують форму знаків «Попередній покажчик напрямку» та «Покажчик відстаней».

На другому етапі на протязі кожної ділянки з характерними умовами руху, виділяють слідуючи елементи:

• перехрестя;

• штучні споруди;

• залізничні переїзди;

• горизонтальні криві;

• прямі відрізки;

• вертикальні криві;

• комплекси обслуговування;

• площадки відпочинку;

• зупинки транспорту;

• стоянки;

• пішохідні переходи.

В межах кожного елементу виділяють небезпечні і конфліктні зони наприклад:

• місця пішохідного руху вздовж та поперек дороги;

• зони маневру транспортних засобів, частої зміни швидкості руху (місця зупинок, стоянок, переміщення, розворотів, пересічень, розгалужень та злиття транспортних потоків );

• місця, де ширина проїзної частини, число смуг руху, габарити висоти або допустимого навантаження від ваги автомобілів менша, ніж на суміжних ділянках;

• місця з обмеженою видимістю;

• місця з світлофорним регулюванням, або однобічним рухом;

• місця де виникав туман, ожеледиця, сильний вітер, падіння каміння, тощо.

На третьому етапі уточнюють види знаків, їх розмір та місця їх розташування на дорозі.