- •Міністерство освіти і науки україни
- •Робочий зошит
- •Загальні відомості
- •Лабораторна робота № 1 Ознайомлення з основними видами нормативно-технічної документації на сировину, продукцію та технологічний процес
- •Лабораторна робота № 2 Ознайомлення з основними видами зернової сировини для виробництва комбікормів та визначення їх властивостей
- •Лабораторна робота № 3 Ознайомлення з основними видами кормових засобів для виробництва комбікормів та визначення їх властивостей
- •Лабораторна робота № 4 Ознайомлення з основними видами продукції комбікормових заводів та визначення властивостей розсипних комбікормів
- •Лабораторна робота № 5 Дослідження фізичних властивостей гранульованих комбікормів
- •Лабораторна робота № 6 Розрахунки рецептів комбікормів за допомогою еом
- •Лабораторна робота № 7 Визначення ефективності технологічного процесу очищення сировини і сепарування компонентів комбікормів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення ефективності технологічного процесу лущення зерна плівчастих культур
- •Лабораторна робота № 9 Визначення ефективності технологічного процесу подрібнення сировини при виробництві комбікормів
- •Лабораторна робота № 10 Визначення крупності подрібнення та вмісту не подрібненого насіння у комбікормах
- •Лабораторна робота № 11 Визначення ефективності процесу змішування комбікормів
- •Лабораторна робота № 12 Виробництво гранульованих комбікормів в лабораторних умовах
- •Лабораторна робота № 13 Виробництво комбікормової крупки в лабораторних умовах
- •Лабораторна робота № 14 Технологія кормових сумішей та визначення їх якості
- •Лабораторна робота № 15 Технологія теплової обробки зернової сировини
- •Лабораторна робота № 16 Технологія рідких комбікормів
- •Список рекомендованої літератури
Лабораторна робота № 2 Ознайомлення з основними видами зернової сировини для виробництва комбікормів та визначення їх властивостей
Мета роботи.
У результаті проведення роботи студент повинен: знати різні види зернової сировини, методи і методики визначення фізичних властивостей зерна, значення цих властивостей для оцінки якості зерна; вміти визначити фізичні властивості зерна, опрацювати результати та отримати характеристики, зробити висновки.
Завдання на виконання роботи.
1. Вивчити різні види зернової сировини, які використовуються для виробництва комбікормової продукції, її хімічний склад і поживну цінність.
2. Визначити основні фізичні властивості зернової сировини.
Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви.
Сировина: зерно різних культур. Обладнання: літрова пурка, лоток з рухомою стінкою, набір сит, пікнометр, транспортир, секундомір тощо.
Теоретичні відомості.
Сировина комбікормової продукції – це кормові засоби рослинного, тваринного і мінерального походження, а також побічні продукти харчової промисловості і технічних підприємств та кормові засоби хімічного і мікробіологічного синтезу.
Є особливо цінними продуктами з високим вмістом вуглеводів (в середньому 80 %), більшість яких приходиться на крохмаль (від 45 у вівса до 70% у кукурудзи).
Вміст білкових речовин (сирого протеїну) в залежності від культури та умов вирощування коливається в значних межах (7-15%, найбільший у пшениці, а найменший у кукурудзи), причому 90 % від цієї кількості становлять безпосередньо білки. Але треба пам’ятати, що білки злакових культур є недостатньо повноцінними по вмісту незамінних амінокислот, особливо лізину і метіоніну. Окрім того, вони важче розчинюються і перетравлюються в організмі тварин, ніж білки бобових і олійних культур.
Вміст жирів в зерні злакових також коливається в значних межах, так в зерні пшениці, жита, ячменю в середньому він становить 2%, а в зерні вівса, кукурудзи, проса - до 5-6%.
Найбільша кількість клітковини в зерні плівчастих культур, особливо в зерні вівса (12,3%), найменша у голозерних - у кукурудзи (2,5%) та пшениці (2,7%).
Всі зернові культури є добрим джерелом мінеральних речовин, так у голозерних культур вміст мінеральних речовин становить в середньому 1,6%, а у плівчастих - до 3%. Основні мінеральні елементи зерна - це калій та фосфор, але при цьому в них міститься відносно мала кількість кальцію, магнію, натрію, хлору та сірки.
Насіння бобових культур містить в 2-3 рази більше білкових речовин, ніж зерно злакових (до 30%) і вони мають більшу біологічну цінність, тобто в них більше незамінних амінокислот (крім метіоніну), а також мають кращу засвоюваність. Особливо цінуються білки сої, за своїми поживними властивостями вони наближуються до білку молока.
Насіння більшості бобових культур (горох, чина, вика, кормові боби) містять 55-60% вуглеводів, з них 40-50% крохмалю.
Кормову сировину оцінюють по таких основних видах показників: органолептичних (зовнішній вигляд, колір, запах); фізичних (вологість, об’ємна маса, сипкість, кут природного нахилу, щільність, крупність розмелу, металомагнітні домішки, зараженість шкідниками тощо) і хімічних (сирий протеїн, сирий жир, сира клітковина та інші).
Порядок виконання роботи.
1. Для одного виду зернової сировини, який відбирається для аналізу, бригада студентів повинна визначити такі показники:
- вологість – шляхом висушування наважки масою 5,00 ± 0,05 г в електричній шафі СЕШ при температурі 130 ˚С протягом 40 хв., охолодження і зважування. За вологість аналізованого зразка приймають середньоарифметичну величину двох паралельних визначень відношення вологи, що випарувалась до маси наважки. Розходження між двома паралельними визначеннями – не більше 0,5 %.
;
- кут природного нахилу – кут між твірною конуса і його основою, при самовільному висипанні продукту на рівну горизонтальну поверхню. Кут вимірюється транспортиром.
;
- щільність сипких матеріалів визначають за допомогою пікнометра. Розраховують як відношення маси наважки до витісненого об’єму рідини в пікнометрі із зазначенням її власної щільності.
;
- крупність розмелу визначають шляхом 5-хвилинного просіювання проби сипкого продукту масою 100 г на наборі сит з отворами діаметром 1, 2, 3 і 5 мм, при цьому через верхнє сито повинна проходити вся проба. По закінченню просіювання залишок на кожному ситі зважують окремо з точністю до 0,1 г і виражають у відсотках. Розходження між двома паралельними визначеннями ± 0,1 %. Результати заносять в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 - Результати визначення крупності розмелу
Визначення |
Прохід сита ø 1 мм, % |
Схід з сита ø 1 мм, % |
Схід з сита ø 2 мм, % |
Схід з сита ø 3 мм, % |
Схід з сита ø 5 мм, % |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
- модуль крупності визначають за формулою (2.1):
,
мм (2.1)
де Х0 – прохід через сито з мінімальним розміром отворів, г,
Х1,2,п – залишок на ситах з діаметром отворів d1, d2, dп відповідно, г.
;
;
;
- вміст металомагнітних домішок – з наважки масою 100 г виділяють магнітом, зважують на аналітичних вагах і виражають в мг в розрахунку на 1 кг продукту:
;
- об’ємна маса визначається з використанням літрової пурки. Розходження між двома паралельними вимірюваннями – не більше 5 г, для вівса – не більше 10 г. Точність вимірювань – 1 г.
.
2. За результатами досліджень властивостей зернової сировини всіх бригад студентів необхідно сформувати табл. 2.2 і зробити висновки про якість сировини, порівняти отримані дані з нормативно-технічною документацією, а також провести аналіз залежності між зовнішніми ознаками та показниками фізичних властивостей.
Таблиця 2.2 - Фізичні властивості зернової сировини
№ пор. |
Назва кормового продукту |
Вологість, % |
Кут природного нахилу, град. |
Щільність, кг/м3 |
Крупність розмелу, % |
Модуль крупності, мм |
Вміст металомагнітних домішок, мг/кг |
Об’ємна маса, кг/м3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації.
Запитання для самоперевірки.
1. Які основні види зернової сировини існують для виробництва комбікормів?
2. Назвіть показники, якими характеризуються технологічні властивості зернової сировини.
3. Яка методика визначення вмісту металомагнітних домішок?
Рекомендована література: [1, 2, 3, 7, 8].
