- •І. Подготовка социологического исследования
- •Поняття, види та етапи
- •1.2. Характеристика основних положень
- •Іі. Сбор социологической информации
- •2.1. Основні методи збору соціологічної інформації
- •Метод экспертной оценки
- •Измерение социальных установок
- •2.2. Сенс генеральної і вибіркової сукупності
- •2.3. Метод соціологічного опитування
- •2.4. Соціологічна анкета,
- •2.5. Метод соціологічного інтерв'ю,
- •2.6. Метод соціологічного спостереження,
- •2.7. Документи як джерело соціологічної інформації;
- •2.8. Метод экспертной оценки
- •2.9. Социологический експеримент
- •2.10. Измерение социальных установок
- •2.11. Методи соціометрії
- •2.12. Соцюметричний метод опитування та його практичне значення
Іі. Сбор социологической информации
2.1. Основні методи збору соціологічної інформації
ТА ЇХ КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА
Соціологічна наука має досить широке коло методів соціологічних досліджень. Але жоден з них не є універсальним.
Під методом збору соціологічної інформації в соціології прийнято розуміти сукупність прийомів та засобів, за допомогою яких дослідник збирає, обробляє та аналізує дані, отримані в ході дослідження (Емпіричні (грец. empeiria — дані) — це інформація, яка отримана з фактів реальної соціальної дійсності). Кожен метод має свої чітко визначені пізнавальні можливості, підходи, переваги та недоліки. Не існує ідеальних методів, адже кожен з них застосовується відповідно до поставленого дослідником завдання. Нижче схематично представлено перелік основних соціологічних методів:
Метод опроса:
интервью и анкетирование,
почтовый опрос
прессовый опрос
телефонное інтерв’ю
Метод наблюдения
Метод анализа документов
Метод экспертной оценки
Социологический эксперимент
Измерение социальных установок
Шкалы:
Самооценки
Ранжирования
Богардуса
Терстоуна
Метод семантического дифференциала
Тесты
Методы изучения малых социальных групп: Методы социометрии
Метод фокус-групп
Выборочный метод
2.2. Сенс генеральної і вибіркової сукупності
У КОНКРЕТНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ (КСД)
На етапі збирання первинних емпіричних даних соціолог повинен з'ясувати кількісні та якісні параметри об'єкта дослідження, уточнити, хто є носієм інформації, скільки таких носіїв треба обстежити, щоб отримати реальну картину соціальної реальності. Задля цього створено вибірковий метод — науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.
Використання соціологічної вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.
Генеральна сукупність — обмежений територіально і в часі об'єкт дослідження. Визначення генеральної сукупності передбачає конкретизацію характеристик об'єкта, його найважливіших суттєвих ознак, які піддаються фіксації (загальна чисельність, стратифікованість, інші загальні характеристики).
Вибіркова сукупність — певна кількість відібраних одиниць дослідження за суворими правилами елементів генеральної сукупності. На практиці вибіркова сукупність повинна бути фактичною мікромоделлю генеральної сукупності, а її структура повинна максимально збігатися зі структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками.
Одиниці відбору — елементи вибіркової сукупності, які згідно з планом відбирає дослідник на кожному етапі побудови вибірки. Такими елементами є окремі поселення, підприємства, різноманітні спільноти.
Одиниці спостереження — це елементи вибіркової сукупності, які підлягають безпосередньому обстеженню. Ними можуть бути як окремі індивіди, так і соціальні групи.
Для побудови вибірки конкретного соціологічного дослідження потрібно попередньо:
оцінити якість вибірки (визначити ймовірність і ступінь точності, з якими дані, отримані під час дослідження вибіркової сукупності, можна переносити на генеральну сукупність);
підібрати тип вибірки, найбільш адекватний меті й завданням дослідження;
визначити обсяг вибірки, який, з одного боку, повинен бути статистично значущим, а з іншого, — економним, забезпечуючи оперативне отримання якісної інформації.
Визначення якості вибірки означає оцінку її на предмет репрезентативності щодо всього об'єкта дослідження.
Звідси, репрезентативність вибірки є здатністю вибіркової сукупності відтворювати основні характеристики генеральної сукупності.
Вибірка не може абсолютно точно відтворювати генеральну сукупність, тому вона завжди матиме певні відхилення від неї. Це явище отримало в соціології назву — помилка репрезентативності, тобто відхилення вибіркової сукупності за певними характеристиками від генеральної сукупності. Слід пам'ятати, що чим більша величина відхилень, тим значніша помилка репрезентативності, тим нижча якість отриманих даних.
Слід зазначити, що головною метою генеральної та вибіркової сукупності є досягнення найбільш точного результату соціологічного дослідження. Застосування генеральної та вибіркової сукупності при проведенні соціологічного дослідження дають можливість досягнення найбільш об'єктивного результату.
