Тема 2. Слов'янський кириличний алфавіт: літери й цифри (2 год.)

Склад слов'янської абетки. Літери слов'янської абетки. Звуки й літери. Голосні й приголосні. Особливості слов'янської мови. Фонетична система давньоруської мови. Звукові особливості раннього періоду. Основні діалектичні відмінності. Розвиток звукової системи давньоруської мови.

Будова літери: назва складових елементів.

Цифри в слов'янській писемності. Позначення цифри на письмі, роль значка титло. Принципи лічення. Одиниці, десятки, сотні. Особливості позначення тисяч, сотень тисяч, мільйонів, тощо. Системи рахунку. Пам'ятники писемності, що розкривають систему лічення. Математичні пам'ятники писемності.

Сутність і значення слов'янської абетки. «Азбучна молитва» Івана Федорова.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

• Системи рахунку.

• «Азбучна молитва» Івана Федорова.

• Основні діалектичні відмінності.

Контрольні запитання та завдання:

• Визначте підґрунтя, причини та особливості формування слов’янської писемності;

• Назвіть основні давні пам’ятки писемності слов’ян;

• Охарактеризуйте принципи лічення у давнину.

Література:

История письма: Эволюция письменности от Древнего Египта до наших дней / Пер. с немецкого. – М., Изд-во Эксмо; СПб., Terra Fantastica, 2002.

Карский E.Ф. Славянская кирилловская палеография.– М., Наука. 1979.

Кісь Я.П. Палеографія. Навчальний посібник. – Львів. Вид-во Львівського університету, 1975.

Петров В.П. Слов’янська писемність за археологічними пам’ятками // Питання походження і розвитку слов’янської писемності. – К., 1963.

Самсонов Н. Т. Древнерусский язык. М., 1973.

Тихомиров М. Н. Муравьев А. В. Русская палеография., Изд. 2-е, дополн., Москва., 1982.

Черепнин Я. В. Русская палеография. (Учебное пособие для вузов.) – М., Госполитиздат. 1956.

Щепкин В. Н. Русская палеография.– М., Наука, 1967.

Тема 3. Початок писемності на Русі (2 год.)

Свідчення історичних джерел про давньоруську писемність (епіграфічні пам'ятники: знахідки в Гнездовських курганах, графіті Київської Софії й графіті Новгородської Софії, написи в Преславській церкві, Тмутараканський камінь, чернігівська гривня; археологічні знахідки: приналежності для письма; свідоцтва східних авторів). Пам'ятники давньоруської літератури про давньоруську писемність і книжності: Повість минулих літ, Степенна книга, Данило Заточник, митрополит Іларіон, Кирило Туровський, Житіє Евфросінії Суздальської та ін.

Напис як тип тексту і як явище давньоруської культури.

Історіографія проблеми: праці А.Н. Оленина, митрополита Євгенія (Болховітінова), А.Я. Гаркаві, І.А. Шляпкіна, А.П. Ковалевського, Б.А. Рибакова, В.Л. Яніна, А.А. Мединцевої, Т.В. Рождественській.

Прийняття християнства на Русі й поширення давньоруської писемності: правління княгині Ольги, хрещення Русі при князі Володимиру, діяльність перших російських митрополитів Михайла й Леонтія. Просвітницька діяльність Ярослава Мудрого: відкриття шкіл і книгописних майстерень. Знамениті пам'ятники писемності: Реймське Євангеліє, Пандекти Антіоха, Чудовська Псалтир.

Літочислення. Індікти, індіктиони, ко­ло ­сон­ця, ко­ло місяця. Пас­хальні таб­лиці. Ви­зна­чен­ня дня тиж­ня пев­но­го ро­ку. Історія ка­лен­дарів. Цер­ков­ний ка­лен­дар.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

• Пам'ятники давньоруської літератури про давньоруську писемність і книжності: Повість минулих літ, Степенна книга, Данило Заточник, митрополит Іларіон, Кирило Туровський, Житіє Евфросінії Суздальської та ін.

• Історіографія проблеми: праці А.Н. Оленина, митрополита Євгенія (Болховітінова), А.Я. Гаркаві, І.А. Шляпкіна, А.П. Ковалевського, Б.А. Рибакова, В.Л. Яніна, А.А. Мединцевої, Т.В. Рождественській.

• Ви­зна­чен­ня дня тиж­ня пев­но­го ро­ку. Цер­ков­ний ка­лен­дар.

Контрольні запитання та завдання:

• В чому полягало значення письма як явище давньоруської культури?;

• Чому після прийняття християнства розпочинається поширення писемності?;

• Назвіть відомі давньоруські пам’ятки писемності?

Література:

1. Арциховский А.В. Новгородские грамоты на бересте. – М., 1963.

2. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К.,1998.

3. Зиновьев А. Тайнопись кириллицы. – Владимир: ТОО изд-во «ПОКРОВА», 1998.

4. История письма: Эволюция письменности от Древнего Египта до наших дней / Пер. с немецкого. – М., Изд-во Эксмо; СПб., Terra Fantastica, 2002.

5. Истрин В.М. Возникновение и развитие письма. – М., 1965.

6. Карский E.Ф. Славянская кирилловская палеография.– М., Наука. 1979.

7. Кісь Я.П. Палеографія. Навчальний посібник. – Львів. Вид-во Львівського університету, 1975.

8. Платов А.В. Руны славян и глаголица / А.Платов, Н.Таранов. – М.: Вече, 2010. – 368 с. : ил. – (Тайны Земли Русской).

9. Пронштейн А. П. Овчинникова В. С. Развитие графики кирилловского письма. – Изд-во Ростовского университета. 1987.

10. Розов Н.Н. Книга Древней Руси. ХI–ХIV веков. – М., 1977.

11. Самсонов Н. Т. Древнерусский язык. М., 1973.

12. Сапунов Б.В. Книга в России в ХІ–ХІІІ вв. –Л., 1978.

13. Тихомиров М. Н. Муравьев А. В. Русская палеография., Изд. 2-е, дополн., Москва., 1982.

14. Черепнин Я. В. Русская палеография. (Учебное пособие для вузов.) – М., Госполитиздат. 1956.

15. Щепкин В. Н. Русская палеография.– М., Наука, 1967.