- •Житомирський національний агроекологічний університет
- •1. Корми, годівля та продуктивність тварин
- •1.1. Біохімічний склад кормів, кормових добавок, преміксів, бар і стимуляторів продуктивності с.-г. Тварин.
- •1.2. Споживання кормів та фактори, що його визначають
- •1.1. Біохімічний склад кормів, кормових добавок, преміксів, бар і стимуляторів продуктивності с.-г. Тварин.
- •1.1.1. До питання оцінки поживності кормів за системою Ван Соєста.
- •Визначення енергетичної поживності корму
- •Посилання
- •Структурна клітковина
- •1.1.2. Вплив факторів навколишнього середовища на поживність кормів
- •1.1.2.1. Вид та морфологія рослин
- •1.1.2.2. Вік та фаза дозрівання рослин
- •1.1. Терміни, які пропонуються nrc для характеристики фаз дозрівання кормових рослин
- •1.1.2.3. Температура
- •1.1.2.4. Освітленість та тривалість дня
- •1.1.2.5. Волога
- •1.1.2.6. Дефоліація та захворювання
- •1.2. Вплив факторів навколишнього середовища на хімічний склад та поживну цінність рослин (Van Soest p. J., 1994).
- •1.1.2.7. Родючість ґрунту
- •1.1.2.8. Добрива
- •1.1.2.9. Органічне ведення землеробства та якість кормів
- •1.1.2.10. Взаємодія факторів навколишнього середовища.
- •1.1.3. Стимулятори продуктивності тварин, ферментні препарати та премікси у тваринництві.
- •1.1.3.1. Класифікація кормових добавок
- •1.1.3.2. Стимулятори продуктивності- загальна характеристика. Загальні принципи застосування біостимуляторів у тваринництві.
- •Стимулятори росту
- •Стимулятори травлення
- •Ксантофіли.
- •1.3. Корми, багаті на ксантофіл 1
- •Антиоксиданти
- •Ароматичні речовини
- •Інгібітори плісені
- •Медичні препарати та антигельмінтні препарати
- •Транквілізатори
- •1.1.6.3. Ферментні препарати. Загальна характеристика, одержання та принципи застосування у тваринництві
- •Роль екзогенних кормових ферментів в тваринництві.
- •1.1.6.4. Премікси, загальна характеристика та застосування у тваринництві, принципи розробки та виготовлення.
- •1.2. Споживання кормів та фактори, що його визначають
- •Фактори що впливають на споживання.
- •1.4. Показники якості травостою та його споживання вівцями (Van Soest p. J., 1994).
- •1.5. Споживання корму коровами в залежності від перетравності корму (Van Soest p. J., 1994).
- •1.6. Споживання корму великими та дрібними жуйними тваринами (Van Soest p. J., 1994).
- •1.7. Споживання корму худими та вгодованими коровами в залежності від перетравності сухої речовини (Van Soest p. J., 1994).
- •2. Механізми травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.1. Система органів травлення сільськогосподарських тварин та птиці
- •2.6. Швидкість проходження корму вздовж шлунково-кишкового тракту
- •2.1. Система органів травлення сільськогосподарських тварин та птиці
- •Класифікація тварин за типом кормової поведінки.
- •2.2. Класифікація тварин відповідно до анатомічної будови травної системи
- •2.1. Загальна схема травних процесів в шлунково-кишковому тракті тварин
- •2.4. Класифікація тварин відповідно до топографії процесів мікробного травлення
- •2.2. Класифікація тварин відповідно до анатомічної будови шлунково-кишкового травлення, типу кормової поведінки та топографії процесів мікробного травлення (Van Soest p. J., 1994).
- •Передумови проходження ферментації
- •Зброджувальна ємність
- •2.3. Об’єми різних відділів шлунково-кишкового тракту (у % від живої маси тварин) (Van Soest p. J., 1994).
- •2.4. Відносна ферментативна ємність шлунково-кишкового тракту різних тварин (в % від загальної) (Van Soest p. J., 1994).
- •Фізіологія постгастричної ферментації
- •2.5. Вплив структури раціону на концентрацію лжк в шлунково- кишковому тракті свиней, бичків кастратів та коней (Van Soest., 1994).
- •Утилізація речовин в нижніх відділах шлунково – кишкового тракту
- •Мікробне бродіння та баланс азоту в організмі тварин
- •2.5. Порівняльна характеристика травлення
- •2.6. Перетравність фракцій клітковини нежуйними (Van Soest p. J., 1994).
- •2.6. Швидкість проходження корму вздовж шлунково-кишкового тракту
- •2.7. Порівняльна швидкість частинок корму та рідини в шлунково-кишковому тракті тварин (Van Soest p. J., 1994).
- •2.7. Розміри тварин і обмеження
- •2.8. Розміри тіла та румінація (Van Soest p. J., 1994).
- •2.9. Кормова поведінка травоїдних по відношенню до кормів з високим вмістом клітковини
- •3. Інтер”єрні тести продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •3.1. Інтер'єр тварин
- •3.2. Морфологічні параметри
- •3.1. Середнє співвідношення тканин вим'я лактуючих корів (1-5 місяці лактації, і.І. Черкашенко, 1959)
- •3.2. Середні показники (мкм) мікроструктури долей і половин вим’я лактуючих корів (1-5 місяці лактації, і.І. Черкащенко, 1959)
- •3.3. Показники маси, продуктивності, співвідношення тканин і мікроструктури долей вим'я у корів чорно-рябої породи з різною його формою (і.І. Черкащенко, 1959)
- •3.4. Співвідношення в розвитку шарів шкіри в зв'язку з продуктивністю (б.Т. Харламов, 1974)
- •3.5. Морфологічний склад туші різних порід великої рогатої худоби в 18-місячному віці
- •3.3. Фізіологічні параметри
- •3.6. Теплопродукція різних видів тварин
- •3.4. Біохімічні параметри
- •3.7. Взаємозв'язок між молочною продуктивністю та біохімічними показниками крові у корів чорно-рябої породи різних селекцій (є.І. Федорович, 1999)
- •3.9. Вміст білка і білкових фракцій у сироватці крові в залежності від віку та продуктивності корів чорно-рябої жудоби західного регіону Укрїии (м±m, %) (в.С Федорович, є.І. Федорович, 1999)
- •3.10. Вміст фракцій глобулінів у сироватці крові в залежності від віку і продуктивності корів чорно-рябої худоби західного регіону України (м±m, г %) (в.С. Федорович, є.І. Федорович, 1999)
- •3.12. Вміст глюкози в сироватці крові російських рисаків різного класу жвавості (б.М. Гопка, й.З. Сірацький, в.Є. Скоцик, с.А. Осадчий, д.Б. Гопка, 1997)
- •3.13. Вміст загальних ліпідів, тригліцеридів та холестерину у сироватці крові коней різного класу жвавості (в.Є. Скоцик, 1998)
- •3.14. Біохімічний склад крові середнє- і високо-жирномолочних корів (в середньому за лактацію) (в.І. Волгін. 1972)
- •3.5. Поліморфізм білків крові та його значення в оцінюванні походження та племінної цінності тварин
- •4. Біологічні основи молочної продуктивності тварин.
- •4.1. Біохімія молочної залози і молока Загальна характеристика
- •Фізико-хімічні властивості молока
- •Хімічний склад молока
- •4.1. Хімічний склад молока, % (за о. І. Івашурою)
- •Утворення складових частин молока
- •4.2. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Молозиво
- •4.3. Хімічний склад молозива в ранній післяпологовий період, %
- •4.2. Фактори, що впливають на молочну продуктивність
- •Роль протеїну в раціоні молочної худоби
- •Контроль рівня протеїну та міркування
- •Аналіз сечовини для діагностики порушень білкового обміну
- •Підгодівля мелясою на пасовищі та баланс азоту
- •Посилання
- •4.2.1.2. Захищений жир
- •Неестерифіковані жирні кислоти (Non-Esterified Fatty Acids, nefa)
- •Кормова піраміда:
- •Як правильно управляти продуктивністю молочної худоби
- •Технологія над усе
- •Біологія корови в транзитний період та механізми впливу захищеного холіну на здоровя печінки корови та профілактики кетозу. Холін як необхідна речовина для дійних корів
- •4.2.1.3. Катіонно-аніонний баланс раціону (dcad)
- •4.2.1.4. Стратегія годівлі корів в кінці сухостою та транзитний період
- •4.2.1.5. Кетоз – ознака порушень правил годівлі корів.
- •Окремі причини виникнення запалення ратиць:
- •Контроль годівлі молочних корів з використанням «Молочного графіка»
- •Аналіз сечовини для діагностики порушень білкового обміну
- •Підгодівля мелясою на пасовищі та баланс азоту
- •4.3. Теоретичні основи виготовлення замінників молока
- •Молочний період
- •4.4. Стимулятори молочної продуктивності
- •5. Біологія яєчної продуктивності. Стимулятори яєчної продуктивності
- •5.1. Будова яйця
- •5.2. Хімічний склад яйця
- •5.3. Біосинтез складових частин яйця
- •5.4. Взаємозв'язок процесів травлення з яєчною продуктивністю курей
- •5.5. Фотоперіодизм, біологічна сутність та його використання на практиці
- •5.6. Напрямлений вплив на несучість
- •Кормові добавки в раціонах птиці.
- •6. Біологічні основи м'ясної продуктивності тварин. Стимулятори м'ясної продуктивності
- •6.1. М'язова тканина: структура, властивості та особливості будови у тварин.
- •Хімічний склад м’яса
- •6.2. Середній хімічний склад, %, і енергетична цінність м'яса сільськогосподарської птиці
- •6.3. Білки м’язового волокна
- •Хімічний склад сполучної тканини
- •Хімічний склад кісткової тканини
- •6.2. Біосинтез складових частин м’яса
- •6.3. Питанння регуляції м’ясної продуктивності
- •Кормові добавки для свиней.
- •6.4. Неповний перелік кормових добавок в раціони свиней 1 2
- •Стимулятори росту та імплантанти для великої рогатої худоби
- •7. Біологія шкіряної та вовнової продуктивності
- •7.1. Біологічні основи формування шкіряної продуктивності овець і кіз
- •7.2. Біологічні основи формування вовнової продуктивності овець
- •7.3. Хімічний склад вовни та біосинтез кератину
- •7.1. Вміст амінокислот у вовні, г на 100 г
- •7.4. Стимулятори шкіряної та вовнової продуктивності тварин
- •8. Біологія медової продуктивності. Стимулятори медової і воскової продуктивності бджіл
- •8.1. Фізіолого-біохімічні механізми травлення у медоносної бджоли
- •8.2. Біологія і стимулятори медової продуктивності бджіл
- •8.2. Хімічний склад деяких медів (за а. Ф. Губіним, 1967)
- •8.3. Загальна кислотність і зольність окремих монофлорних медів
- •Стимуляція медової продуктивності
- •8.3. Склад та фізико-хімічні властивості воску, прополісу, бджолиної отрути, квіткового пилку та маточного молочка
3.12. Вміст глюкози в сироватці крові російських рисаків різного класу жвавості (б.М. Гопка, й.З. Сірацький, в.Є. Скоцик, с.А. Осадчий, д.Б. Гопка, 1997)
Група |
Кількість тварин, голів |
Вік коней, років |
Середня жвавість, хв.с. |
Глюкоза ммоль/л |
|
М±m |
Межі коливання |
||||
І |
6 |
4-5 |
2. 03,6 |
1,71±0,53 |
0,20-3,00 |
II |
7 |
4,5 |
2. 08,8 |
2,67±0,29 |
2,09-4,38 |
III |
7 |
4-5 |
2. 17,8 |
2,73±0,23 |
2,26-3,57 |
IV |
9 |
з,о |
2. 22,6 |
4,31±0,24 |
2,83-6,08 |
V |
17 |
2,5 |
не випроб. |
3,99±0,28 |
2,09-5,35 |
3.13. Вміст загальних ліпідів, тригліцеридів та холестерину у сироватці крові коней різного класу жвавості (в.Є. Скоцик, 1998)
Показники |
Групи рисаків за жвавістю, хв..с. |
||
2.05 і швидше |
2.08-2.10 |
2.15-2.20 |
|
Кількість тварин в групі, голів |
6 |
6 |
6 |
Вміст загальних ліпідів (г/л), М±т |
1,55±0,13 |
1,71±0,11 |
2,52±0,56 |
Вміст тригліцеридів (ммоль/л), М±т |
0,63±0,13 |
0,54±0,02 |
0,31±0,05 |
Холестерин та співвідношення його фракцій (мг %), М±m: |
|||
Вільний |
43,8±2,7 |
58,4±8,2 |
74,9±9,9 |
Загальний |
219,0±27,4 |
191,6±22,8 |
253,7±22,6 |
Етерифікований |
175,2±24,7 |
132,0±22,7 |
178,8±13,7 |
В.І. Волгін (1972) встановив, що в крові високожирномолочних корів утримується більше попередників молочного жиру — ліпідів і оцтової кислоти (таблиця 3.14).
3.14. Біохімічний склад крові середнє- і високо-жирномолочних корів (в середньому за лактацію) (в.І. Волгін. 1972)
Показники |
Група |
|
І |
п |
|
Продуктивність за 300 днів лактації: |
|
|
Надій, кг |
4524 |
4544 |
жирність молока, % |
3,77 |
4,15 |
кількість молочного жиру, % |
170,5 |
188,6 |
білок, % |
7,47±0,06 |
7,41±0,05 |
Ліпіди, мг % |
294,4±7,0 |
325,1±6,8 |
фосфор ліпоїдів, мг % |
6,21±0,12 |
6,72±0,12 |
оцтова кислота, мг % |
11,89±0,13 |
12,87±0,15 |
білковозв'язаний йод, мкг % |
5,91±0,17 |
6,33±0,13 |
Дослідженнями Л.Андре, Г.А.Бондаренко, Р.П. Жебенко, Є.К. Меркур'євої та багатьох інших також була встановлена кореляція між рівнем ліпідів в крові та жирномолочністю, що дозволило використати цей тест для раннього прогнозування жирномолочності корів.
Активність гормональної системи гіпофіз-кора надниркової залози в значній мірі успадковується нащадками і тісно пов'язана з напрямом та величиною продуктивності тварин. Дослідженнями багатьох авторів встановлена корелятивна залежність між функціональною активністю щитовидної залози і деякими біохімічними показниками крові у великої рогатої худоби. Гормони щитовидної залози, які поступають в кров, з'єднуються з білками сироватки крові і утворюють зв'язаний з білками йод, концентрація якого характеризує діяльність щитовидної залози. Зв'язаний з білками йод є показником рівня надоїв та жирномолочності корів. Його більше в крові молочних корів, ніж в крові корів м'ясних порід. З підвищенням активності щитовидної залози збільшується відносна інтенсивність газообміну, а також вміст в крові летких жирних кислот і фосфоліпідів. Таким чином, наведені дані свідчать про те, що морфологічний і біохімічний склад крові може бути показником типу конституції тварин, функціонального стану організму, його можливостей у визначенні тієї чи іншої продуктивності.