22.Наочно-дійове мислення. Сенсомоторний інтелект.

Наочно-дійове мислення характеризується тим, що розв’язання завдання безпосередньо міститься в самій діяльності. Генетично це найбільш рання стадія розвитку мислення. Саме з цього починається розвиток мислення первісної людини у процесі зародження трудової діяльності, коли розумовий та практичний її боки постають в органічній єдності, причому розумова діяльність ще не виокремилася з предметно-практичної як самостійна. З цього різновиду починається розвиток мислення і в онтогенезі. В елементарній формі воно властиве дітям раннього віку, які думають, діючи з предметами, і маніпулюючи ними, розкривають нові істотні їх властивості. Наочно-дійове мислення в розвиненому вигляді властиве й дорослій людині. Особливо необхідне воно тоді, коли найефективніший розв’язок завдання можливий саме у процесі практичної діяльності. Наочно-дійове мислення притаманне людям тих професій, які за змістом потребують практичного аналізу, різноманітного комбінування та конструювання, наприклад шахістам, конструкторам, винахідникам. Важливу роль наочно-дійове мислення відіграє там, де продуктивне та економічне розв’язання завдання пов’язане із застосуванням предметно-практичних процедур. Сенсомоторний інтелект — стадія розвитку інтелекту (віднародження до двох років), яка розгортається до періоду інтенсивного опанування мови. На цій стадії досягається координація сприйняття та моторики, дитина взаємодіє з об'єктами, їхніми перцептивними та моторними сигналами, однак не зі знаками, символами, що репрезентують об'єкт. Стадії розвитку сенсомоторного інтелекту: I - стадія рефлексів. Пиаже показав, як в ході розвитку деяких рефлексів (напр., сосательного) змінюються способи включення нових об'єктів у вже існуючі схеми дій. II - стадія елементарних навиків (1-4 мес ). На цьому етапі відбувається становлення первинних кругових реакцій - самоподкрепляющих дій, що повторюються; з'являються нові форми поведінки, нові способи включення об'єктів в схеми дії, зростає роль середи в психічному розвитку дитини. III - стадія повторних кругових реакцій (4-8 мес ). На цьому етапі дитина починає розділяти дію і його ефект, отримуючи задоволення від результату. IV - стадія практичного інтелекту (8-12 мес ). На цьому етапі дитина виробляє спроби самостійно відшукувати кошти досягнення ефекту (цілі). V- стадія третинних кругових реакцій (12-18 мес ). У цей період дитина починає активно експериментувати, змінюючи дію з метою отримання нового результату. VI - завершення С. періоду (18-24 мес ). На цьому етапі з'являється така форма поведінки як инсайт - раптовий розсуд рішення без зовнішніх матеріальних проб. Це період початку интериоризации схем інтелекту, переходу до рішення задач з використанням уявлень. А.Г. Лідере, Д.В.Ушаков

23. Наочно-образне мислення.

Наочно-образне мислення - один з видів мислення, поряд з наочно-дієвим і понятійним мисленням. Наочно – образне мислення загалом можна характеризувати, як розв’язання задач за допомогою уяви. Його сутність виразно постає у життєвих узагальненнях посередництвом відповідних ситуацій. Наочно – образне мислення – це процес вирішення проблеми,розв’язання задач за допомогою оперування образами уяви. Наочно-образне мислення характеризується тим, що змістом розумового завдання є образний матеріал, маніпулюючи яким людина аналізує, порівнює чи узагальнює істотні аспекти у предметах та явищах. Дитина 4-6 років, не маючи можливості діяти практично, здатна оперувати образом об’єкта, що викликав інтерес. Наприклад, якщо дитині дошкільного віку показати дві пляшки, до половини заповнені водою, а потім на очах на її очах одну з них перевернути догори дном, то вона скаже, що в другій пляшці води більше (ефект Піаже) За рахунок звуження пляшки до горла і справді здається,що вода в другій пляшці займає більше місця ніж у першій. Зв'язок мислення з практичними діями у них хоча й зберігається, але не є такою тісною, прямою і безпосередньою, як раніше. У ході аналізу і синтезу пізнаваного об'єкта дитина необов'язково і далеко не завжди повинен помацати руками зацікавив його предмет. У багатьох випадках не вимагається систематичного практичного маніпулювання з об'єктом, але у всіх випадках необхідно чітко сприймати і наочно представляти цей об'єкт. Інакше кажучи, дошкільнята мислять лише наочними образами і ще не володіють поняттями. Дитина ще не може абстрагувати від того, що бачить.Наочно-образне мислення значно розширює пізнавальні можливості особистості, дає їй змогу змістовніше й різноманітніше відображати реальність. Великі можливості цього різновиду мислення виявляються, зокрема, в образотворчому мистецтві.