109. 109. Розкрийте сутність моделювання соціальних процесів в соціології.

Моделювання — багатоплановий метод дослідження, один із шляхів пізнання. Воно зумовлює дослідження реально існуючих предметів, явищ, соціальних процесів, органічних і неорганічних систем. Ним охоплені всі процеси. Моделювання — це специфічне багатофункціональне дослідження. Його головне завдання — відтворити на основі схожості з наявним об'єктом інший, який замінює його об'єкт (модель). Модель — аналог оригіналу. Вона повинна мати схожість з оригіналом, але не повторювати його, тому що при цьому саме моделювання втрачає сенс. Неприпустимим є і вільне моделювання; у цьому випадку воно не дає необхідного уявлення про оригінал моделі, а також не виконує своєї функції.

Функції соціального моделювання: поглиблення пізнання наявних систем і об'єктів; визначення основних параметрів, шляхів подальшого їх застосування; проведення порівняльного аналізу оригіналу і моделі, виявлення якісних характеристик.

Моделювання виконує і важливі евристичні функції: виявляє негативні тенденції, визначає позитивні шляхи вирішення проблем, пропонує альтернативні варіанти.

Виділяють кілька видів (типів) моделей: пізнавальні, евристичні; моделі майбутнього — прогностичні; моделі бажаного, заданого стану.

Цілі моделювання: відобразити стан проблеми на даний момент; виявити найбільш гострі "критичні" моменти, "вузли" протиріч; визначити тенденції розвитку і ті фактори, вплив яких може скоректувати небажаний розвиток; активізувати діяльність державних, громадських та інших організацій та осіб у пошуках оптимальних варіантів розв'язання соціальних завдань.

Модель має відповідати певним вимогам:

1. Бути більш простою, більш зручною, давати інформацію про об'єкт, сприяти удосконаленню самого об'єкта.

2. Сприяти визначенню чи поліпшенню характеристик об'єкта, раціоналізації способів його побудови, управлінню чи пізнанню об'єкта.

У цілому модель має відповідати таким вимогам: повноти, адекватності та еволюційності; бути абстрактною, щоб допускати варіювання великої кількості перемінних; задовольняти умови, які обмежують час вирішення завдання; орієнтуватися на реалізацію завдань за допомогою наявних можливостей; забезпечувати отримання нової корисної інформації про соціальний об'єкт чи явище; бути побудованою на використанні встановленої термінології; зумовлювати можливість перевірки її істинності, відповідності соціальному об'єкту, процесу, явищу.

Визначають основні принципи розробки моделей складних об'єктів і явищ, що застосовуються в соціальному моделюванні: компроміс між очікуваною точністю результатів моделювання і складністю моделі, баланс точностей, достатня різнобічність елементів моделі, наочність моделі, блочне представлення моделі, спеціалізація моделей тощо.

Моделювання соціальних процесів здійснюється у таких видах: прогностична модель доходів населення та оплата праці; модель соціальної системи.

Використання математичних моделей соціального прогнозування здійснюється у напрямку прогнозу бюджетів сімей, які розділяються за групами і складом; використання теорії ймовірностей і математичної статистики — для визначення рівня благополуччя населення.

До соціальних моделей належать: моделювання демографічних процесів; моделі екологічної безпеки; моделі соціальної адаптації мігрантів та ін.

Системно-функціональний підхід зумовлює моделювання соціальних процесів на регіональному рівні, управлінських рішень тощо.

Моделювання як технологія соціальної роботи — моделювання суб'єктів соціальної роботи (систем, служб, проектів, програм, процесів, моделі спеціаліста); моделювання шляхів, способів вирішення проблемних ситуацій; моделювання позитивної поведінки особистості в різних умовах соціального життя; напрямків сучасної соціальної роботи з різними цільовими групами та категоріями населення.

У науковій літературі існує безліч визначень поняття «модель». У найбільш загальному вигляді модель визначається як «відображення дійсності у вигляді сукупності певних символів, зна-ков, суджень» [1], «наочний образ об`єкта, що відображає його риси і характеристики», «теорія, що описує структуру і внутрішня взаємодія в системі »[2].

Під моделлю (від лат. Modulus - міра, зразок, норма) розуміють аналог (схему, структуру і т. п.) якогось фрагмента природної чи соціальної реальності. Модель - це «заміс-Тітель» оригіналу. Таким чином, модель - це самостійний об`єкт, перебуваючи-щий з речових компонентів (матеріальна модель) або знаків (ідеальна модель).

Моделювання є однією з основних категорій тео-рії пізнання: на ідеї моделювання, у принципі, грунтується будь-який метод наукового дослідження - як теоретичний (в рам-ках якого використовуються різні абстрактні моделі), так і експериментальний, що використовує предметні моделі

У широкому сенсі під моделюванням розуміють багато-плановий метод дослідження будь-яких соціальних процесів.

Специфіка моделювання, і соціального в тому числі, відбутися у-ит в тому, що досліджується не сам процес («об`єкт - ориг-нал»), а його модель («аналог»). Розробка моделі і заміна нею об`єкта-оригіналу дає можливість дослідникам полу-чить наступні корисні ефекти.

По-перше, моделі доступніше і дешевше оригіналу, слідом-ствие чого витрати на дослідження значно зменшують-ся. Тому при одних і тих же фінансових витратах за допомогою на-щью моделювання можна провести набагато більше спосте-дений, ніж при роботі з об`єктом-оригіналом.

По-друге, велике значення має те, що модель компакт-неї оригіналу (особливо наочно це проявляється в математ-чеських моделях). Завдяки своїй компактності, модель зручніше для вивчення і, що дуже важливо, володіє конструктивністю, тобто вона може входити в складні наукові побудови у вигляді конструктивного елемента (частини, блоки і т. д.).

По-третє, над моделями можна проводити такі перетворення, які неможливі при роботі з оригіналом. Напри-заходів, модель можна відправити у майбутнє або виконати будь-яку процедуру, яку придумає дослідник. Ця можливість необмежених перетворень - найцінніша, сама фунда-ментальна і сама інформативна сторона методу моделірова-ня. Піддаючи модель перетворень, дослідник отримай-ет докладний опис істотних сторін об`єкта, а також знаходить способи впливу, при яких досягається заданий стан об`єкта або проявляється якийсь корисний ефект, який можна використовувати на практиці.

Моделі розробляються з різними цілями. Так, мо-делірованіе дає можливість заглянути в суть досліджуваного явища для того, щоб краще зрозуміти його. Дослідження на-чинается зі збору даних про процес і формулюванні моделі, яка втілює в собі спостережувані особливості системи. Потім, модель можна використовувати для вироблення таких перед-сказань про поведінку системи, які можна було б про-вірити за допомогою подальшого спостереження за системою.

Перераховані цілі побудови моделей соціальних процесів спрямовані на те, щоб використовувати їх для соці-ального прогнозування. Спеціаліст із соціального плани-вання хоче знати, що станеться, якщо буде проводитися певна політика. Керівник хоче знати заздалегідь по-слідства різного роду політики найму на роботу і про-рух кадрів по службі в його фірмі. За допомогою моделі, адекватно описує поведінку системи, можна отримати відповіді на подібні питання.

Мистецтво побудови моделі полягає в тому, щоб знати, коли і де зробити відповідне спрощення. Мета ж со-стоїть в тому, щоб «сконцентрувати всю реальність, наскільки це можливо, в простій моделі» Але не треба по-нимать моделювання тільки як безмежне спрощення. Неприпустимо і довільне моделювання. Моделювання має бути побудовано на основі тенденцій, закономірно-стей, типологічних рис досліджуваного об`єкта. У процесі моделювання важливе значення має форма передачі ін-формації з допомогою мови моделі. Виділяють основні че-тире типу мови моделювання.

1. Словесне опис. Це найпростіший і неформали-ний спосіб створення моделей. Він простий для розуміння, але застосовують його, як правило, на самих ранніх етапах роз-лення моделі.

2. Графічне представлення у вигляді кривих, креслень і т. д. Цей спосіб використовується в якості ілюстрацій до інших способів створення моделей.

3. Блок-схема, матриці рішень і т. п. використовуються на етапі створення моделі між її словесним і математичним описом.

4. Математичний опис у вигляді математичних формул. Цей тип мови моделювання являє собою вищу форму формалізації соціального процесу або явища.

Модель повинна відповідати низці вимог:

-бути простою;

-давати нову інформацію про досліджуваний об`єкт;

-сприяти удосконаленню об`єкта, поліпшен-ня його характеристик;

-давати можливість «відрепетирувати» процес управ-ління об`єктом;

-задовольняти вимогам повноти, адекватності, еволюційності. Вона повинна забезпечити можливість вніс-ня змін, доповнень з тим, щоб найбільш точно вос-справити об`єкт дослідження;

-задовольняти умови, що обмежують час ре-ня завдання;

-; будуватися з використанням встановився термін-логії

Так, будуючи модель електоральної поведінки певної соціаль-ної групи, ми не будемо враховувати ті її характеристики, які не впливають на результати голосування. Наприклад, нас не буде цікавий-вать домінуючий колір одягу або середній артеріальний тиск представників цієї групи.

Ступінь об`єктивного відповідності моделі оригіналу повинна піддаватися емпіричної перевірки. Побудувавши модель і переконавшись в її адекватності, ми зосереджуємося на дослідженні самої моделі, переносячи отримані результати на вихідний об`єкт (так званий принцип екстраполяції модельної інформації).

Здатність до заміщення об`єкта дослідження забезпечує од-но з ключових пізнавальних достоїнств моделей - можливість постановки експерименту.

Змінюючи певні властивості або параметрами-вки моделі, ми можемо оцінити результат змін, як якби вони відбувалися в реальній дійсності.

Дана властивість слід придбати тане особливе, виняткове значення в суспільних науках, де по-становка експерименту дуже ускладнена.

У політичній же науці, яка має справу в основному з поведінкою великих груп людей, експериментування на моделях є нерідко взагалі единст-венно можливим способом постановки експерименту.

Складні моделі мають властивість цілісного уявлення досліджуваного об`єкта.