71. Драматична поема Лесі Укр. «Одержима».Своєрідність втіленя біблійних мотивів

написання драматичної поеми “Одержима” співпало з особистою драмою, яку переживала Леся Українка, –смертю близької людини. За допомогою образу Месії авторці вдається “піднести” особисту втрату і трагедію до рівня всесвітньої трагедії. Стан самотності героїні, її душевна туга й тривога – це результат життя без опори на загальнолюдський принцип буття, втілений у християнському вченні, – любові. В такому аспекті самотність сприймається як моральне покарання. Тому, ніби усвідомлюючи свою причетність до загибелі Месії, Міріам приймає рішення, можливо, не найкраще, - вмерти, свідомо провокуючи юрбу на здійснення вбивства, щоб довести свою відданість Христу. останнє слово Міріам про любов звернене до натовпу, що закидав її камінням. Такий висновок є вірогідним, бо вчення Ісуса Христа вимагало любові до ворогів.

Тобто, ідея відродження після апокаліпсису пов’язується із поверненням особистості в трансцендентний світ, де панує одвічна любов. Так героїня, досягає своєї первісної суті, божественного, неоскверненого гріхами ненависті стану. Логіка розвитку духовних пошуків Міріам ілюструється її переходом від мізантропії до філантропії.

Самотність Ісуса Христа — це стан, необхідний для самозаглиблення перед здійсненням заздалегідь визначеної для нього місії, на яку сподівалися люди, але яка залишалася незбагненною для них за своєю суттю. Самотність Месії, котрий віддав життя за людей, нагадує самотність митця, який опиняється перед альтернативою вибору морально-ціннісних орієнтирів, що спонукають його до певного морального вчинку Аналіз твору виявив таку його особливість як взаємопереплетеність використаних у ньому біблійних мотивів. Мотив вигнання й знищення особистості, пошуки нею виходу із стану духовної депресії сполучається із мотивом “світлої апокаліптичності”, що притаманна будь-якій християнській культурі та виявляє себе у переживанні історії не як чогось конечного, а як передумову настаннягармонійного стану суспільства у майбутньому, передчуття позитивних звершень в історії людства. В “Одержимій” Леся Українка заговорила як пророк, утверджуючи істину про любов, яка, за новозаповітним ученням, проймає життя усього сущого на землі. Драматична поема відтворила християнський аспект духовних пошуків авторки, і яка є визначальною в суперечності між скінченністю життя і нескінченністю духу.

72.Драмат. Поема Лесі Укр. «Бояриня».Історичнепідгрунтя.Проблем.Спектр.С-ма образів

Бояр.Л.Укр.напис.27–29квіт.1910р.в Хельвані, не­дал.від Каїру. Це1-ша п'єса письм.про Укр. Має істор.осн. У 1-й дії відбув. гостра суперечка про доцільність Переяслав.ради, згад. клятва укр.народу рос. цареві і висловл. абсолютно полярні думки. У наступн.згад. одна з найтяжчих сторін. в історії Укр. -доба Руїни. Зв'язок з Рос. затягнув Укр.в світ страш.звичаїв,снаруги, диспотії. Політика рос.уряд.базув.на обмані. Обр.Оксани символіз.образУкр.,що потрап.вмосков.неволю з влас.волі,бо сама пішла,не відаючи,що на неї там чекає. Жінка-безправ.істота,всьому голова чоловік,який навіть має право забити на смерть нагаями.Вона-ніщо,вихід-ховатись.Доля рідного краю залеж.від кожної окремої люд.,від її жит.позиц. Москва створ.політ.союз,який залиш.Укр.в безправї. Проте не все козацтво пішло на присягу:Ів.Богун сформ.військо, яке борол.з Рос. Мета:показ.як життя в усіх його проявах,в істор.подіяхвідбив.в душах рядових люд.,простих люд,на прикладі рядов.сімї Олекси Пребійного. Л.У.намаг.окресл.трагіч.наслідки угоди для кож.люд.,яка перенесла меншовартість.1-ша суперечка за столом-це зародж.конфл.,непримиренні позиції,які не можуть зійтись. Цар,руками самих українців їх знищив. Оксана згодом приймає правоту свого брата,але пізно;відчуття власної вини,розуміє,що причетна до зради,бо сама прийшла.Схаменулась надто пізно. Вона на межі божевіл.,коли танц.»танецьприданки».Степан розум.своє раб.становище .,але не перерив.цю нитку.Окс.не скид.вину на чолов.,бо сама пішла в ту неволю: Доля Укр.крізь призму рядових українців,висув.на 1-й план проблему вірності і зради;пост.склад.проблема присяги,клятви,яка є ключовою в «Боярині»Чи варто дотрим.чи краще зректись?1-ша присяга Окс. Дана з примусу і не варто її дотрим.,бо дана вона через незнання.А присяга в церкві базув.на вірній любові, ключове поняття жертви. Окс.жод. разу не відмежов. від Степ.,вона добровільно несе в собі част. Чоловік. ганьби, тоді як Степан не розум. цього благород­ства І Окс.,і Степ. в окремих епізодах говор. від імені подружжя. Але ціка­во, що Окс. Вжив.займ. ми тоді, коли треба поділ. Степ. провину, а Степ.вжив.тоді, коли треба перекл.част.власного тягаря на Окс.плечі.Старий Перебійний належав до козац.старшини, яка на Переяслав.раді присяг. цареві. Він, люд.мудра, давно вже відчув, що угоди з Москв.по­топтані і Укр.потрап.в залежність від Рос.Але Перебійний пам'ят. і давніші часи-польс.неволю, татар-турец.набіги. Іван – запальний, гарячий, але щирий. Гострий на розум, сміливий, він досить однозначно судить про Переясл. раду, признає дотрим.угод з боку укр.старшини зрадою, вимагає від Степана та й від усіх інших громадян.мужності, правди, звитяги у важкий час. Степ.матір і на чужині веде себе, як українка:не міняє нац.одягу,не може звикнути до чужини. Але їй доводиться скоритися тому, проти чого протестує її серце. На прикладі Степ.сім'ї Л. Укр.показ.як руйн.нац.родинні підвалини, заради благополуччя і достатку.