21. Акцентуаційні норми. Характеристика наголосу в українській мові. Паралельне наголошення.

Мовна норма (від лат. norma – правило, взірець) – це сукупність мовних засобів, що в даному мовному колективі на певному історичному етапі вважаються правильними і зразковими.  Норма може бути діалектною і літературною.

Норми наголошування (акцентуаційні) регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених.

Характеристика наголосу в укр. мові

За допомогою наголосу можна розрізняти слова, що складаються з однакових звуків (замок і замок).

В українській мові наголос вільний (різномісний), Динамічним (силовим)

Деякі слова мають два наголоси: помилка — помилка, усмішка — усмішка. А окремі, крім головного, мають ще побічний наголос: сільськогосподарський.

У межах фрази може виділятися одне або кілька слів. Таке виділення називається смисловим, або фразовим чи логічним, наголосом.

Слова, у яких зміна форми не веде до зміни наголосу, називаються словами з постійним наголосом (відмова, відмови, відмов).

Слова, у яких зміна форми супроводжується зміною наголосу, називаються словами з рухливим наголосом (глядач, глядачі).

Паралельне наголошення

Існують слова з паралельним наголосом, який може бути і на першому, і на другому складі, наприклад, звичай, відчай, лихва, мабуть та ін..

В українській, а також в англійській мові існують двовершинні і тривершинні фонемні структури, коли у слові є не один, а кілька наголосів. Це слова з паралельними наголосами: завжди і завжди, байдуже - байдуже

22. Орфоепічні норми: правопис складних іменників, прикметників, прислівників.

Орфографічні норми -це єдині загальноприйняті правила передачі звукової мови на письмі.

Правопис складних прикметників

Разом пишуться:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: чорноземний (чорнозем);

5) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: загальноосвітній (загальна освіта), легкоатлетичний (легка атлетика);

з) складні прикметники з другою дієслівною частиною: волелюбний, деревообробний, машинобудівний.

Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: вантажно-розвантажувальний, контрольно-вимірювальний;

г) складні прикметники, у яких першим компонентом виступає прислівник: новоутворений;

Через дефіс пишуться:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс:  унтер-офіцерський (унтер-офіцер);

б) -складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: аграрно-сировинний, державно-монополістичний;

в) складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -ико (-іко):  механіко-математичний;

г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський;

д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі:блакитно-синій, гіркувато-солоний;

е) складні назви проміжних сторін світу: південно-східний, північно-західний; норд-остівський;

є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-річний, 10-поверховий.

Правопис складних іменників

Разом:

складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ

утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука

утворені за допомогою сполучного звука від двох іменникових основ;

утворені з дієслова в наказовій формі та іменника горицвіт,

утворені з кількісного числівника у формі родового відмінка та іменника шестиденка

з першою частиною пів-, напів-, полу-

утворені з трьох і більше основ

Через дефіс пишуться складні іменники, утворені з двох іменників без допомоги сполучгоно звука,

іменники, що означають протилежні за змістом поняття: купівля-продаж, розтяг-стиск

Іменники, що означають спеціальність, професію магнітолог-астроном, лікар-еколог

Іменники на позначення казкових персонажів Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка

До слів з другою відмінюваною частиною належать іменники, в яких перше слово підкреслює певну прикмету чи особливість предмета, явища, названого другим словом блок-система, стоп-кран

Іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання генерал-губернатор,

Іменники, що означають складні одиниці виміру кіловат-година, людино-день,

Іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер- віце-президент, екс-чемпіон,

іншомовні назви проміжних сторін світу норд-вест, норд-ост

субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин брат-і-сестра, люби-мене,

скорочені іменники, в яких наводиться початок та кінець слова д-р —доктор, л-ра — література

Правопис складних прислівників

Разом пишуться складні прислів­ники, утворені сполученням: а) прийменника з прислівником; з іменником, з коротким прикмет­ником; з числівником; з займенником; е) кількох прийменників із будь-якою частиною мови; є) з кількох основ; ж) часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови. Окремо пишуться складні при­слівники, утворені сполученням: а)прийменника з іменником; з повним прикмет­ником чоловічого роду; в) прийменника по зі збірним числі­вником; Через дефіс пишуться складні прислівники, утворені: а) від прикметників і займенників за допомогою префікса по-та закін­чення -ому, -ему, -и; б) за допомогою прийменника по від порядкових числівників; в) також пишуться через дефіс не­означені складні прислівники з част­ками будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-; г) з двох прислівників; д) повторенням слова або основи без службових слів або зі службо­вими словами між ними.