Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вот.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
250.92 Кб
Скачать

Висновки до розділу 1

Дослідивши теоретичні аспекти обліку та економічного аналізу поточних зобов'язань підприємств, нормативно – правову базу для даної ділянки обліку, порівнявши міжнародний досвід їх обліку можна зробити певні висновки. Отже, метою операцій з поточними зобов’язаннями є встановлення достовірності первинних даних щодо наявності зобов’язань перед кредиторами, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, повноти і своєчасності відображення даних в первинних документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийняті на підприємстві облікової політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, достовірності відображення стану зобов’язань у звітності підприємства.

Операції з поточними зобов’язаннями грають важливу роль, тому що при погіршенні розрахунків з постачальниками і підрядниками, які поставляють сировину і надають послуги підприємству можуть зазнати великих втрат. Розрахунки за податками і платежами допомагають контролювати підприємству законність розрахунків з бюджетом. Правильність застосування ставок податків, зборів та платежів, законність і обґрунтованість пільг по нарахуванню податків і платежів в бюджет. Неправильні розрахунки з бюджетом можуть привести до великих штрафів, що негативно скажеться на роботі підприємства.

Під час проведеного дослідження було виявлено, що при відображенні кредиторської заборгованості відповідно до вимог П(С)БО та МСФЗ існують як спільні риси, так і відмінності. Методика ведення бухгалтерського обліку зобов’язань в Україні визначається П(С)БО 11 «Зобов’язання», а в міжнародній практиці – стандартом МСФЗ 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи». Поряд з МСБО 37 і П(С)БО 11 порядок визнання і обліку окремих видів зобов’язань передбачений і іншими стандартами. Так, деякі типи зобов’язань розглядаються також у стандартах: МСБО 1, 10, 12, 17, 19, 32. Така сама ситуація має місце і у вітчизняних П(С)БО. Згідно П(С)БО 11 та МСФЗ 37 визначення поточних зобов’язань звучить однаково. Щодо визнання кредиторської заборгованості, то тут спостерігаються відмінності. Згідно національного положення визнання відбувається за двох вимог: якщо оцінка заборгованості може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід внаслідок погашення даної заборгованості. У міжнародних стандартах розглядають критерії визнання забезпечень, а не заборгованості. Такими критеріями є: а) суб’єкт господарювання, який має існуюче зобов’язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події; б) ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, буде необхідним і для виконання зобов’язання; в) можна достовірно оцінити суму зобов’язання.

Розділ 2. Бухгалтерський облік короткострокових зобов'язань підприємства

2.1. Загальна характеристика фінансово – господарської діяльності підприємства

Підприємство «Ужгородська швейна фабрика» добре відоме в Європі і на Україні для всіх замовників і шанувальників високоякісного стильного одягу.

Засноване в середині минулого століття, підприємство володіє кращими традиціями швейного виробництва. Сьогодні це колектив професіоналів, який працює творчо і відповідально, зберігає високу конкурентоздатність і, завдяки цьому, досягає переконливих успіхів як у сприятливі, так і складні періоди загального економічного розвитку.

Ужгородська швейна фабрика - це мобільне виробництво, що працює за сучасними технологіями з дотриманням високих європейських стандартів якості, з ефективним управлінням та якісним обслуговуванням замовників. Вже більше 10 років підприємство успішно шиємо на замовлення жіночий та чоловічий одяг для провідних європейських компаній та відомих торгових марок.

ПрАТ «Ужгородська швейна фабрика» не стоїть на місці - відповідно до сучасних вимог постійно вдосконалюється. Досліджуване підприємство працює у трьох напрямках: на умовах давальницької сировини, повного експорту та виготовлення продукції на вітчизняний ринок. Їх замовники шанують фабрику за високу якість пошиття виробів, чітке виконання вимог та домовленостей. Описуючи фінансово-господарську діяльність підприємства слід розпочати з загальних відомостей про неї, яка наведена у табл. 2.1.

На українському ринку Ужгородська швейна фабрика відома своєю торговою маркою "Парада". Постійне оновлення колекції моделей сприяє підвищенню конкурентоздатності одягу від "Паради", який знаходить своїх покупців серед тих, хто бажає бути успішним, елегантним і неповторним.

Таблиця 2.1