- •52.Психологічна характеристика процесу засвоєння знань
- •53. Основні види навчання
- •1.Концепція національного виховання та її значення в організації і проведенні виховної роботи з учнівською молоддю.
- •2. Концепція української школи Прикарпаття та її значення для освітян краю.
- •3. Закон України “Про освіту”, його значення для школи і педагогічних працівників.
- •4. Національна доктрина розвитку освіти України, її головні ідеї та очікувані результати.
- •5. Принципи побудови системи освіти в Україні
- •6.Структура освіти в україні
- •7.Державна програма “Освіта (Україна –ххі ст.)” та її значення у розвитку національної освіти та виховання.
- •8.Гуманізація та гуманітаризація освіти
- •9. Закон України “ Про загальну середню освіту” та його значення.
- •10. Закон України “Про позашкільну освіту”, його роль у вдосконаленні системи освіти в Україні .
- •11. Об’єкт, предмет, функції і завдання педагогіки. Її взаємозв’язок з іншими науками.
- •12.Основні категорії педагогіки, їх коротка характеристика.
- •13. Характеристика структури педагогічної науки.
- •14. Організація науково-педагогічного дослідження.
- •15. Характеристика методів науково–педагогічного дослідження.
- •16. Характеристика основних понять теми “Розвиток, виховання і формування особистості”.
- •17. Основні закономірності розвитку дитини.
- •18. Соціальна сутність особистості. Основні чинники її формування.
- •19.Роль спадковості і середовища у формуванні особистості.
- •20. Поняття про формування особистості. Роль виховання в цьому процесі.
- •21. Фактори, що впливають на розвиток і формування особистості.
- •22. Вікова періодизація дітей та юнацтва в педагогіці.
- •23. Поняття про педагогічний процес як систему і цілісне явище.
- •24. Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості. Мета виховання.
- •25. Самовиховання – умова ефективності розвитку особистості та її формування: суть, умови, етапи, прийоми.
- •26. Перевиховання: суть, умови, етапи, прийоми.
- •27. Діагностика ефективності виховного процесу.
- •28. Закони і закономірності виховання, їх коротка характеристика
- •29. Принципи виховання. Їх коротка характеристика.
- •30. Характеристика принципів виховання (трьох за вибором студента).
- •31. Поняття про методи виховання, різноманітні підходи до їх класифікації
- •32. Методи формування свідомості особистості, їх характеристика.
- •33. Методи організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки, їх характеристика.
- •34. Методи стимулювання діяльності і поведінки, їх характеристика
- •35. Форми виховання і їх класифікація. Структура ктс
- •36. Проблема колективу з працях а.Макаренка та в.Сухомлинського. Ознаки колективу, його структура
- •37. Поняття про науковий світогляд, його основні риси, шляхи формування.
- •38. Розумове виховання. Його завдання і зміст. Знання, уміння і навички –основа розумового виховання.
- •39. Етика як основа морального виховання особистості. Завдання, зміст і форми морального виховання.
- •40.Роль статевого виховання в моральному становленні особистості.
- •41. Система трудового виховання. Основні види трудової діяльності учнів. Профорієнтація в школі, її характеристика.
- •42. Економічне виховання. Форми економічного виховання в школі.
- •43. Естетика як основа естетичного виховання. Його джерела і завдання. Позакласна робота з естетичного виховання.
- •44. Зміст і форми фізичного виховання.
- •45. Завдання, зміст і форми правового виховання.
- •46.Екологічне виховання
- •47. Позакласна робота
- •48. Позашкільні форми виховання
- •50. Поняття про дидактику та її основні категорії.
- •51. Поняття про процес навчання, його двобічний характер.
- •55.Зміст освіти в українській національній школі.
- •56.Характеристика навчальних планів, програм, підручників (з фаху).
- •58. Поняття про принципи навчання. Характеристика трьох з них
- •59.Науковість, наочність свідомість й активність як важливі принципи навчання.
- •60. Поняття про методи навчання та їх класифікації
- •61. Методи організації та проведення навчально-пізнавальної діяльності.
- •62. Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності
- •63. Методи контролю і самоконтролю в навчанні, їх характеристика
- •64. Поняття про форми організації навчання, їх класифікації
- •65. Класно-урочна система я. А. Коменського
- •66. Урок як основна форма організації навчального процесу
- •Індивідуальні і групові консультаціїї
- •Оцінка й облік результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Самостійна робота студентів
- •Принципи управління і керівництва школою
- •73.Органи освіти, їх функції в управлінні школами
- •74.Керівництво навчально-виховною роботою школи
- •75.Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи.
- •76.Методична робота в школі, її роль у зростанні педагогічної майстерності вчителів.
- •77.Поняття про педагогічний досвід. Його вивчення, узагальнення та поширення.
- •78.Планування роботи школи. Види планів у школі
14. Організація науково-педагогічного дослідження.
Дослідження у галузі педагогіки – це процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності освіти, виховання, їх структуру і механізм, зміст, принципи і технології.Воно покликане пояснювати і передбачати педагогічні факти і явища. Педагогічні дослідження за їх спрямованістю можна розділити на фундаментальні, прикладні або методичні. Фундаментальні дослідження своїм результатом мають узагальнюючі концепції, які підводять підсумки теоретичних і практичних систем на прогностичній основі. Прикладні абометодичні дослідження — це роботи, спрямовані на поглиблене вивчення окремих аспектів педагогічного процесу, розкриття закономірностей педагогічної практики; розкриття конкретних науково-практичних рекомендацій, що ґрунтуються на вже відомих теоретичних положеннях. Будь-яке педагогічне дослідження передбачає визначення загальноприйнятих методологічних параметрів: проблеми, теми, об'єкта, предмета, мети, завдань, гіпотези дослідження. Основними критеріями якості педагогічного дослідження є критерії актуальності, новизни, теоретичної і практичної значимості.
Програма дослідження, як правило, має два розділи: методологічний і процедурний. Перший містить обґрунтування актуальності теми, проблеми, визначення об'єкта, предмета, мети і завдань, формулювання основних понять (категоріального апарату), попередній системний аналіз об'єкта дослідження і висунення робочої гіпотези. У другому розділі розкривається стратегічний план дослідження, а також основні процедури збору і аналізу первинних даних.
Обґрунтування актуальності містить вказівку на необхідність і своєчасність вивчення і розв'язання проблеми для дальшого розвитку теорії і практики навчання й виховання.
Якщо соціальне замовлення випливає з аналізу педагогічної практики, то сама наукова проблем аперебуває в іншій площині. Вона виражає основні суперечності, які повинні бути вирішені засобами науки. Вирішення проблеми загалом і є метою дослідження.
Формулювання проблеми обумовлює вибір об'єкта дослідження. Ним може бути педагогічний процес, галузь педагогічної дійсності чи яке-небудь педагогічне відношення, що містить у собі суперечності. Іншими словами, об'єктом може бути все те, що явно чи неявно містить у собі суперечності і породжує проблемну ситуацію. Об'єкт — це частина об'єктивної реальності, те, на що спрямований процес пізнання.
Предмет дослідження – це найсуттєвіші, найхарактерніші з практичної чи теоретичної точки зору властивості, особливості, риси об'єкта, які підлягають безпосередньому аналізу, вивченню. У відповідності з метою, об'єктом і предметом дослідження визначаються дослідницькі завдання, які, як правило, спрямовані на перевірку гіпотези. Остання — є сукупністю теоретично обґрунтованих припущень, істинність яких потрібно перевірити.
На емпіричному етапі отримують функціональне уявлення про етапи дослідження, виявляють суперечності між реальною освітньою практикою, рівнем наукових знань і потребою осягнути сутність явищ, формулюють наукову проблему.
Гіпотетичний етап спрямований на розв'язання суперечностей між фактичними уявленнями про об'єкт дослідження і необхідністю осягнути його сутність. Він створює умови для переходу від емпіричного рівня дослідження до теорети.Теоретичний етап пов'язаний з подоланням суперечностей між функціональними і гіпотетичними уявленнями про об'єкт дослідження і необхідністю системних уявлень про нього.Створення теорії дозволяє перейти до прогностичного етапу, який потребує розв'язання суперечностей між отриманими уявленнями про об'єкт дослідження як про цілісне утворення і необхідністю передбачати його розвиток у нових умовах.