4. Актуальні напрямки сучасного розвитку української лексикографії

Сучасна українська лексикографія сьогодні швидко розвивається і змінюється. Потреба українського суспільства у словниках в основному забезпечена. Триває філософське осмислення значення слова, його зв’язку із поняттям і його лексикографічної систематизації.

Надзвичайно важливими й актуальними стають дослідження семантичних класів слів, компонентний і словотвірний психолінгвістичні, історичні, етнолінгвістичні дослідження. У зв’язку з цим стає зрозумілим, що немає меж у розвиткуфундаментальної тлумачної лексикографії.

Зважаючи на розширення контактів між народами, зростає інтерес до вивчення мов, підвищується роль перекладачів, тому зберігається зацікавлення перекладною лексикографією. Поки що бракує галузевих (зокрема термінологічних) іншомовно-українських та українсько-іншомовних словників, зовсім немає перекладних словників зі східних мов. На перші ролі виходить навчальна лексикографія. Залишається актуальним створення методично обґрунтованих лексичних мінімумів, вузькоспеціальних термінологічних словників для навчального процесу.

Універсальність лексикографії уможливлює масштабне розширення сфер її застосування. У зв’язку з цим особливого значення набуває комплексна лексикографія, яка здатна вирішувати різноманітні завдання.

Розвиток цієї галузі мовознавства, безумовно, залежить від рівня розвитку інших наук, зокрема інформатики. Майбутнє лексикографії пов’язане з комп ’ютеризацією словникарської праці. Невід’ємною частиною лексикографічного процесу залишається наймолодша галузь словництва (розвивається з кінця 40-х років ХХ ст.) – наукова лексикографічна критика, яка оцінює словникову продукцію, узагальнює досвід роботи над укладанням словників, розробляє теоретичні засади створення нових лексикографічних праць, а значить має усі умови для подальшого успішного розвитку.

Висновки

Отже, українська лексикографія пройшла складний шлях становлення і розвитку, що дає можливість виділити найважливіші періоди її розвитку. Кожен із періодів характеризується кількісними і якісними змінами у підготовці й виданні класичних лексикографічних праць, які засвідчують поступ українського словникарства через упровадження нових методик укладання словникових статей, використання нових принципів лексикографування словникового складу української мови аж до застосування новітніх комп’ютерних технологій.

У сучасній українській лінгвістиці спостерігається посилення уваги дослідників до питань лексикографії, її теорії і практики, місця в системі мовознавчих наук, впливу на розвиток мови та суспільні процеси.

Ознайомлення зі словниками – найважливіше завдання сьогодення, оскільки кількість і різноманітність інформації, якою послуговуються читачі на сучасному етапі, вимагають чіткого та усвідомленого ставлення до неї. Сьогодні кожна людина повинна знати, де і яку інформацію можна отримати.

Людина, яка володіє знаннями про систематизацію словників та про їхні окремі види, озброєна найдієвішим механізмом отримання, перероблення та накопичення інформації з будь-якої сфери людської діяльності.

Аналіз словників засвідчує, що сучасна українська лексикографія у цій галузі активно розвивається. Починаючи з 90-х р. ХХ ст. в Україні активно видаються різні словники.

Потреба українського суспільства у словниках в основному забезпечена. Триває філософське осмислення значення слова, його зв’язку із поняттям і його лексикографічної систематизації.