- •1.1. Категоріально-термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога
- •1.2. Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулася за допомогою та визначення напрямків практичної роботи психолога
- •2.3 Консультація з фахівцями
- •2.4 Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів.
- •2.5 Передбачення проблемних моментів
- •2.6. Підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання
- •3.1 Збір емпіричних даних
- •3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих даних
- •IV. Звітно – підсумковий етап
- •4.1 Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом
- •V. Етап самоаналізу, групової рефлексії та саморозвитку
3.1 Збір емпіричних даних
В основу виявлення ціннісних характеристик педагогічної діяльності була покладена модель суб’єктно-ціннісного аналізу свідомості О. Л. Музики. Відповідно до неї, реальними, а не декларованими, цінностями є такі, що закріплені у життєвому досвіді людини та її вчинках і одночасно включають моральні сні та діяльні сні компоненти.
При конструюванні тексту автор спирався на реальний досвід досліджуваних, пропонуючи їм найпоширеніші ситуації, пов’язані з педагогічною або іншою, ізоморфною з нею діяльністю. Твердження у тесті сформульовані якомога конкретніше, що дає змогу кожному абітурієнту спроектувати себе у цю ситуацію.
Усі твердження тесту мають позитивну семантику, що спонукає абітурієнтів до рефлексії свого життєвого досвіду, а не до пошуку соціально бажаних відповідей.
Ціннісно - мотиваційна готовність абітурієнта до вибору педагогічної професії визначається наявністю досвіду діяльностей і соціальних стосунків та формування на цій основі ізоморфних із структурою педагогічної діяльності ціннісних диспозицій, які дозволяють зробити абітурієнту свідомий, реалістичний і зважений вибір педагогічної професії.
Ціннісно-мотиваційна готовність пов’язана не з розвитком педагогічних здібностей (яких ще бути не може за означенням, оскільки абітурієнти, як правило, ще не були включені у педагогічну діяльність), а з розвитком загальних здібностей, які можуть увійти згодом до структури педагогічних здібностей (комунікативних, організаторських тощо).
Всі результати тестування, включаючи не лише отриманий бал, а й варіанти вибору окремих тверджень, фіксуються і зберігаються в базі даних. Це необхідно для відтворення цих результатів за потребою, а також для вдосконалення тесту шляхом його показників з успішністю студентів і молодих вчителів. Результати тестування відображаються три рівні готовності:
низький – від 0 до 8 балів;
середній – від 9 до 16 балів;
високий – від 17 до 24 балів.
3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих даних
Результати 5 досліджуваних відображені в таблиці 1.
Таблиця1
Вихідні дані
Ім’я |
Бали за тестування |
Рівні готовності |
Ірина |
18 |
високий |
Світлана |
19 |
високий |
Віталій |
16 |
середній |
Вікторія |
10 |
середній |
Дарина |
12 |
середній |
Тобто бачимо, що двоє досліджуваних мають високий рівень готовності, а троє – середній. І щоб підвищити середній рівень готовності трьох досліджуваних до більш високого, необхідно розробити тренінгові програму.
3.3 Надання психологічної допомоги
Етап |
Заходи, організація проведення та результати |
Проведення тесту ціннісно-мотиваційної готовності до педагогічної діяльності |
Учасники проходять тест, отримують результати свого тестування у роздрукованому вигляді: двоє досліджуваних мають високий рівень готовності, а троє – середній. |
Організація та проведення тренінгу:
|
Обговорення умов і ситуацій роботи у тренінгу. Виконання системи вправ, спрямованих на фокусування уваги учасників тренінгу на власній особистості, на своїх переживаннях, думках, звичних способах поведінки, на своїх уявленнях про себе. |
Проведення повторного дослідження для повторного визначення рівня ціннісно-мотиваційної готовності досліджуваних |
Учасники проходять тест, отримують результати свого тестування у роздрукованому вигляді та порівняння результатів до тренінгу та після. |
За основу програми тренінгу взято розроблену та запропоновану І. Вачковим спеціальну тренінгову програму, метою якої є розвиток професійної самосвідомості. За базові тренінгові методики взяли техніки та прийоми, що застосовуються у різних психологічних та психотерапевтичних школах.
Основним завданням розробленого тренінгу є розвиток підструктур професійної самосвідомості – когнітивної (розширення знань про себе, свого Я-образу як особистості та майбутнього фахівця), афективної (вироблення позитивного само ставлення, адекватне оцінювання своїх можливостей та потенціалу) та поведінкової (закріплення власної Я-концепції у конкретних ситуаціях взаємодії та спілкування, напрацювання навичок ефективної саморегуляції).
Змістові аспекти тренінгової програми розвитку професійної самосвідомості, тренінгова програма включає три взаємопов’язані блоки, представлені у таблиці 2.
Таблиця 2
Змістові блоки тренінгу розвитку самосвідомості (за І. Вачковим)
Блок, орієнтований на особистісну сферу |
Блок, орієнтований на спілкування |
Блок, орієнтований на діяльність |
Усвідомлення особистісних особливостей та оптимізація ставлення до себе |
Усвідомлення себе в системі професійного та професійного спілкування |
Усвідомлення себе в системі професійної діяльності |
Комплексне усвідомлення себе – підвищення рівня самоусвідомлення |
Третій блок орієнтований на усвідомлення учасниками себе в системі професійної діяльності та оптимізацію відносин до цієї системи. На цьому етапі основна увага робиться на закріплення нових поведінкових патернів, відпрацювання вмінь самоаналізу професійної діяльності, а також способи вивільнення свого творчого потенціалу. Учасникам тренінгу даються завдання, наприклад, "зняти" фільм або поставити "німий" спектакль, а іноді їм пропонується "написати" роман або поставити балет. Виконання подібного роду завдань є не тільки дієвим засобом згуртування групи і реалізації творчих можливостей кожного учасника, а й свого роду діагностичним прийомом, що дозволяє судити про що відбулися зміни в поведінці учасників, про те, наскільки їм вдалося зняти маску ментора-педагога і розкрити своє творче Я.
Таким чином, оскільки більшість існуючих видів тренінгів направлено на зняття обмежень і подолання труднощів, що заважають оптимальному розвитку тих чи інших сторін особистості та її ефективної життєдіяльності, розкриття внутрішніх потенціалів людини і розширення його самосвідомості, то саме тренінг дозволяє реалізувати всі необхідні психологічні умови розвитку професійного та особистісного самосвідомості педагога.
Результати 5 досліджуваних після тренінгу відображені в таблиці 2.
Таблиця2
Вихідні дані
Ім’я |
Бали за тестування |
Рівні готовності |
Ірина |
20 |
високий |
Світлана |
19 |
високий |
Віталій |
17 |
високий |
Вікторія |
21 |
високий |
Дарина |
18 |
високий |
