План семінарського заняття

1. Страхова угода та її основні етапи.

2. Договір страхування і його зміст.

3. Права та обов’язки сторін .

4. Порядок врегулювання претензій страхувальника щодо виплати відшкодування.

Питання для перевірки знань

1. Що повинен містити договір страхування?

2. Чим потрібно користуватись при укладанні договору страхування?

3. Дайте визначення страховому зобов’язанню.

4. Розкрийте коло обов’язків страховика.

5. Що відносять до обов’язків страхувальника?

6. Порядок укладання договорів страхування.

7. З якими обставинами пов’язується недійсність договору страхування?

Тема 3: страхування життя і пенсій.

1. Суть страхування життя.

2. Основні види страхувальних послуг у сфері страхування життя.

3. Страхування ренти і пенсій.

Ключові терміни: страхування життя, договір страхування життя, довгострокове страхування життя, змішане страхування життя, страхування дітей, весільне страхування, страхування пенсій.

Література: 1, 14, 36, 37, 38, 39, 40, 44

1.Суть страхування життя.

Страхування життя - підгалузь особистого страхування, в якій об'єктом страхових відносин можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству Україні, пов'язані з життям застрахованого, що здійснюється на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником.

Слід зазначити, що страхування життя в Україні тільки починає розвиватися. Премії, що збираються компаніями по страхуванню життя, не просто малі - мізерні. У загальному обсязі страхових премій за 1998 р. частка премій за договорами страхування життя становила 1,6%, у 1999 р. - 0,7%, у 2000 р. - 0,5%, або 0,006% ВНП. Масштаб цифр неможливо порівняти з витратами на страхування життя в розвинутих країнах. Наприклад, у Німеччині на страхування життя щорічно виділяється в середньому 2,7% ВНП, у Франції - 5,9%.

Причиною повільного розвитку страхування життя в нашій державі є недовіра і негатив, які залишилися від колишнього Держстраху, коли всі накопичені гроші не були виплачені клієнтам, і трастові махінації 1994 ‑ 1995 рр., і донедавна відсутність прогресивного законодавства у відношенні страхування взагалі і страхування життя зокрема.

Сьогодні, із прийняттям нової редакції Закону України „Про страхування”, ситуація щодо страхування життя змінюється на краще. Зокрема, в Законі визначено, що страхування життя передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату відповідно до договору страхування в разі смерті застрахованого, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі його дожиття до закінчення строку дії договору і (або) досягнення ним визначеного в договорі віку. Умови страхування життя можуть передбачати і обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку із застрахованою особою і (або) її хворобою. Якщо при настанні страхового випадку передбачаються регулярні довічні виплати (страхування довічної пенсії), у договорі неодмінно має передбачатися ризик смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування і першою страховою виплатою з-поміж довічних страхових виплат. В інших випадках обов’язково має передбачатися ризик смерті застрахованої особи протягом усього строку дії договору страхування життя. Підвищені також вимоги до розміру статутного фонду страховиків, які займаються страхуванням життя. Він має становити 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом НБУ.

За станом на 1 січня 2002 р. в Україні зареєстровано й ліцензовано на здійснення страхування життя 18 страхових компаній (було 12 страховиків), серед яких „Аска-Лайф" (Донецьк) „Оранта-життя" (Київ), „Терен-життя" (Тернопіль). У табл. 3.1 наведено показники діяльності деяких страхових компаній зі страхування життя за 2003 р.

Активізація діяльності компаній на страховому ринку по страхуванню життя зрозуміла, адже такі компанії займають на ринку капіталу унікальне положення. Причини цієї унікальності полягають у тому, що:

1) компанії, які укладають договори страхування життя, на відміну від інших фінансових інститутів, мають можливість залучати вільні засоби страхувальників під менший відсоток, тому що таке залучення відбувається на підставі забезпечення страхового захисту;

2) договори страхування життя укладаються на тривалий термін, зобов'язання за виплатами віддалені в часі, їх можна з великою імовірністю прогнозувати.

Страхування життя передбачає одноразову або розстрочену виплату страхової суми, якщо настане одна з таких подій:

• дожиття застрахованого до закінчення терміну дії договору страхування;

• смерть застрахованого з будь-якої причини в період дії договору страхування (або рішення суду про оголошення застрахованої особи померлою);

• досягнення застрахованим певного віку: пенсійного (пенсійне страхування) або віку, визначеного договором страхування (варіант "дожиття").

Як видно з переліку страхових подій, страхові виплати за ними мають становити повну страхову суму. Часткових виплат страхової суми (як у страхуванні від нещасних випадків і медичному страхуванні) договори страхування життя у своєму класичному вигляді не передбачають. Але насправді в нашій країні і за кордоном поширена практика поєднання в одному страховому полісі двох видів страхового покриття: характерного для договорів страхування життя і характерного для договорів страхування від нещасних випадків. Отже, до обсягу відповідальності за довгостроковими договорами страхування життя, окрім дожиття й смерті, включається також втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку (травмування, гострого отруєння тощо). Такий комбінований поліс із страхування життя передбачає, окрім виплат повної страхової суми за фактом дожиття або смерті, виплату частки страхової суми за фактом тимчасової або постійної втрати працездатності.

Страхування життя має ряд деяких особливостей. Однією з них є та, що договір страхування життя є довгостроковим. За вимогами колишнього Укрстрахнагляду він повинен укладатися на термін не менший, як три роки.

Страхування життя має також і ту особливість, що всі види страхування, які входять до цієї підгалузі, проводяться тільки в добровільній формі та пов'язані з накопиченням страхової суми, можливістю отримання довгострокових кредитів на будівництво житла та використанням даних таблиць смертності в актуальних розрахунках.

Щодо накопичення страхової суми, то воно зумовлене сукупністю ризиків, на випадок настання яких укладається договір страхування життя. Вище уже зазначалось, що відповідальність страхової компанії настає в разі смерті страхувальника в період дії договору страхування або в разі дожиття до закінчення терміну страхування. Отже, в будь-якій ситуації страхова компанія зобов'язана буде виплатити страхову суму, бо іншої події зі страхувальником (застрахованим) не може відбутися. Неминучість (100-відсоткова достовірність) настання страхового випадку і зумовлює накопичувальний характер страхування, що здійснюється з урахуванням 4-відсоткової норми доходності.