- •Лабораторна робота № 1. Дослідження напівпровідникового діода.
- •Основні теоретичні відомості
- •Методичні рекомендації
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 2. Дослідження напівпровідникового стабілітрона.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 3. Дослідження біполярного транзистора.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Дослідження польового транзистора з р-n переходом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Вимоги до звіту з лабораторної роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 5. Дослідження польового мдн транзистора.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 6. Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи і і або.
- •Основні теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 7. Дослідження суматорів - полусуматор і повний суматор.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 8. Дослідження rs тригера. Тригери асинхронні і з синхронізуючим входом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Мал. 8.5. Схема для дослідження синхронного rs-тригера
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 9. Дослідження лічильників на jk та d тригерах.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 10. Дослідження мультиплексорів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 11. Дослідження дешифраторів, шифраторів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 12. Дослідження послідовного та паралельного регістрів.
- •Основні теоретичні відомості
- •12.1 Паралельний регістр
- •12.2 Послідовний регістр
- •Порядок виконання роботи
- •12.1. Дослідження паралельного регістра.
- •12.2. Дослідження послідовного регістра
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 13 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі цап сходового типу.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 14 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі. Ацп прямого перетворення.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 15 Система команд микроконтроллера pic16fxх
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •5) Зведену таблицю результатів:
- •Лабораторна робота № 16 Програмування портів вводу-виводу мікроконтролера pic.
- •Основні теоретичні відомості
- •Текст файла Project3.Asm
- •Індивідуальні завдання
- •Питання і завдання для повторення:
- •Завдання для самостійної роботи студентів Додаток а. Дослідження лічильників на jk та d тригерах .
- •6. Дослідження синхронного реверсивного лічильника
- •Додаток б. Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи.
- •Додаток в. Дослідження тригерів
- •Додаток г. Дослідження регістрів
- •Рекомендована література
Лабораторна робота № 10. Дослідження мультиплексорів.
Мета: Вивчити алгоритми роботи мультиплексора.
Програмне забезпечення: програмне забезпечення комп'ютерного моделювання електронних схем (програма Electronic Workbench).
Основні теоретичні відомості
Мультиплексор - це комбінаційна багатовхідних схема з одним виходом. Входи мультиплексора поділяються на інформаційні Д0, Д1, …, Дn-1 і керуючі (адресні) А0, А1, …, Аk-1. Зазвичай 2k = n, де k і n – число адресних і інформаційних входів відповідно. Двійковий код, що надходить на адресні входи, визначає (вибирає) один з інформаційних входів, значення змінної з якого передається на вихід y, тобто мультиплексор реалізує функцію:
,
если
(10.1)
Таблиця 10.1
А1 А0 |
Д0 Д1 Д2 Д3 |
Y |
0 0 0 0 0 1 0 1 1 0 1 0 1 1 1 1 |
0 * * * 1 * * * * 0 * * * 1 * * * * 0 * * * 1 * * * * 0 * * * 1 |
0 1 0 1 0 1 0 1 |
* - значення входу не впливає на значення Y
Таблиця функціонування, що описує роботу мультиплексора, що має, наприклад, n = 4 інформаційних (Д0, Д1, Д2, Д3) і k = 2 адресних (А0, А1) входів, представлена в табл. 10.1.
Варіант схемної реалізації мультиплексора "4-1" ("чотири в один", тобто комутуючого дані від одного з чотирьох входів на єдиний вихід) і його умовне графічне зображення представлені на мал. 10.1.
Тут мультиплексор побудований як сукупність двухвходових кон'юкторов даних (їх число дорівнює числу інформаційних входів), керованих вихідними сигналами дешифратора, дешіфріруючій двійковий адресний код. Виходи кон'юнкторов об'єднані схемою АБО.
М
ал.
10.1. Схема мультиплексора з дешифра-тором
(а) і його умовне графічне зображення
(б)
В інтегральному виконанні застосовується більш проста схема, в якій кон'юктори дешифратора одночасно виконують і функцію кон'юнкторов даних. Робота мультиплексора при цьому описується співвідношенням
(10.2)
З (10.2) випливає, що при будь-якому значенні адресного коду всі складові, крім одного дорівнюють нулю. Ненульове доданок одно Дi, де i - значення поточного адресного коду.
Відповідно до цього співвідношенням будуються реальні схеми мультиплексорів, одна з яких для мультиплексора "чотири в один" наведена на мал. 10.2. Як правило, схема доповнюється входом дозволу роботи - Е (показаний пунктирною лінією). При відсутності дозволу роботи (Е = 0) вихід у стає нульовим і не залежить від комбінації сигналів на інформаційних та адресних входах мультиплексора.
Мультиплексори 4-1, 8-1, 16-1 випускаються в складі багатьох серій цифрових інтегральних схем і мають літерний код КП. Наприклад, К555КП1 - мультиплексор 2-1 (в даному корпусі розміщуються чотири мультиплексора), К555КП12 - мультиплексор 4-1 (в одному корпусі розміщуються два мультиплексора) і т.д.
У тих випадках, коли функціональні можливості ІС мультиплексорів не задовольняють розробників по числу інформаційних входів, вдаються до їх каскадування з метою нарощування числа входів до необхідного значення. Найбільш універсальний спосіб нарощування розмірності мультиплексора полягає в побудові пірамідальної структури, що складається з декількох мультиплексорів. При цьому перший ярус схеми є стовпець, що містить стільки мультиплексорів, скільки необхідно для отримання потрібного числа інформаційних входів. Всі мультиплексори цього стовпця комутуються одним і тим же адресним кодом, складеним з відповідного числа молодших розрядів загального адресного коду. Старші розряди адресного коду використовуються у другому ярусі, мультиплексор якого забезпечує почергову роботу мультиплексорів першого ярусу на загальний вихід.
Пірамідальна схема, що виконує функцію мультиплексора "16-1" і побудована на мультиплексорах "4-1", показана на мал. 10.3.
Мал.10.3. Каскадне з'єднання мультиплексорів
