Профілактики та попередження захворювання на цукровий діабет

Данець Тетяна

Науковий керівник: доцент Маляренко І.В.

Херсонська багатопрофільна гімназія №20 імені Бориса Лавреньова Херсонської міської ради

Актуальність. Цукровий діабет є небезпечним захворюванням ендокринної системи, яке посідає третє місце за числом летальних результатів після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Вилікувати діабет повністю неможливо, тому краще його попереджувати, а доцільніше усього це робити у підлітковому віці. У зв’язку з цим, необхідно проводити профілактично-роз’яснювальну роботу з підлітками, які є в групі ризику у зв’язку з сучасним стресовим навантаженням та генетичною схильністю.

Об’єкт дослідження – захворювання на цукровий діабет.

Предмет дослідження – сучасні засоби виявлення схильності та профілактики захворювання на цукровий діабет.

Мета - здійснити цикл санітарно-просвітницької роботи серед підлітків на засадах підтвердження взаємозв’язку між здоровим способом життя та рівнем цукру в крові.

Виходячи з необхідності розкриття предмету нашого дослідження постають наступні завдання:

1. Проаналізувати результати досліджень провідних науковців щодо особливостей проявлення та перебігу захворювання на цукровий діабет та медико-статистичні дані щодо поширення цукрового діабету на Україні та у Херсонській області у різних вікових категоріях;

2. Окреслити інформативність дерматогліфіки у виявлені схильності до захворювання на цукровий діабет;

3. Підтвердити взаємозв’язок між способом життя та рівнем цукру у крові, що є основою санітарно-просвітницької роботи цього захворювання серед підлітків.

Новизна роботи: Уперше поєднано медичні, генетичні та педагогічні засоби профілактики захворювання. У цій роботі підтверджено спадковість захворювання на цукровий діабет, інформативність генетичних дерматогліфічних маркерів у виявлені схильності. Доповнено цикл санітарно-просвітницької роботи тренінг-рухом, виступами агітбригади та лекторіями.

Цукровий діабет - найпоширеніше ендокринне захворювання, обумовлене дефіцитом гормону інсуліну, що виробляється підшлунковою залозою, або його низькою біологічною активністю. Це складний розлад обміну речовин в організмі, при якому, в першу чергу, порушується вуглеводний обмін, а потім обмін жирів, білків, вітамінів і води.

До факторів ризику виникнення цукрового діабету можна віднести наступні:

• генетична схильність до захворювання;

• надлишкова маса тіла;

• переїдання вуглеводної їжі;

• малорухомий спосіб життя;

• стреси.

Ознаки цукрового діабету: часта втома, часте нічне сечовипускання і рясне сечовипускання в денний час, тривале загоєння невеликих ранок, різка втрата або стрімкий набір ваги, жага, в руках і ногах можуть виникати неприємні відчуття – поколювання або оніміння, надмірна пітливість, випадання волосся, вій, брів, відчуття сухості слизових оболонок, свербіж шкіри, що посилюється в нічний час доби; порушення зору, наявність ацетону в сечі при діабеті 1-го типу.

Переважну більшість хворих діабетом можна розділити на дві категорії:

• 1-го типу (ЦД1), пов'язаного з абсолютним дефіцитом секрету інсуліну, що гостро виявляється:

• 2-го типу (ЦД2), що зумовлений резистентністю інсулінозалежних тканин до інсуліну, який адекватно не компенсується підвищеною к-стю цукру у відповідь на резистентність секреції інсуліну.

На сьогоднішній день в Херсонській області на диспансерному обліку знаходиться 30516 хворих на ЦД, в т. ч. на інсулінозалежний діабет 2458 пацієнтів, отримують інсулін – 3521 хворих. Щороку вперше  тільки в місті Херсон діагностується ЦД в 750-1000 пацієнтів.

Аналізуючи статистичні дані, які ми отримали в Центрі медичної статистики на базі Обласної клінічної лікарні м. Херсона, можна зробити висновки, що кількість хворих на ЦД висока, але у порівнянні з іншими областями України, ми посідаємо 19 місце серед 24 областей (рис.1).

Рисунок 1. Рейтинг зареєстрованого захворювання цукрового діабету серед всього населення України на 100000 осіб на 2014 рік

Основні заходи під час лікування цукрового діабету спрямовані на створення адекватного співвідношення між вжитими вуглеводами, фізичним навантаженням та кількістю введеного інсуліну. До них відносять ряд заходів: дієтотерапія, фізичні навантаження, замісна інсулінотерапія, пересадка панкреатичних острівцевих клітин.

Будь-яку хворобу краще попереджувати, аніж лікувати. Профілактику діабету необхідно починати якомога раніше. Доросла людина має самостійно стежити за умовами свого життя і звичками, харчуванням. Діти ж повинні перебувати під суворим наглядом батьків у цьому плані. У будь-якому випадку лікування завжди буде тривалим і непростим, але вилікувати діабет повністю неможливо. Тому є сенс задуматися про комплексні заходи профілактики: підтримання водного балансу, дозовану фізичну активність, здорову дієту, уникнення стресів, постійне спостереження у фахівців.

Наше дослідження складалося з двох етапів і мало на меті розкрити сучасні напрямки санітарно-просвітницької роботи щодо запобігання поширення захворювання на цукровий діабет серед підлітків Херсонщини. На 1 етапі проаналізували рівень обізнаності учнів, щодо захворювання на ЦД та запропонували педагогічні засоби профілактики ЦД, а на 2 етапі ми провели педагогічні, генетичні та медичні дослідження щодо виявлення цукрового діабету. Запропонували цикл профілактичних заходів для дітей, у яких виявлена генетична схильність. Одним із завдань роботи було розробка та проведення анкетування учнів Херсонської гімназії №20 на предмет обізнаності та визначення способу життя, харчування, фізичних навантажень та генетичної схильності учнів до ЦД. Результати показали, що 51% учнів мають генетичну схильність, 46% надають перевагу прогулянкам, 45% мають 1-2 стреси на тиждень. За результатами анкетування було виявлено групу учнів (37 осіб), які мають генетичну схильність до захворювання. З ними було проведено вивчення будови папілярних ліній за методом дерматогліфіки. Існують три типи папілярних ліній: дуга, петля та завиток. Але схильність до цукрового діабету можна виявити за кількістю гребнів. Генетичну схильність підтверджено у 3 хлопців та 5 дівчат.

Виявивши групу ризику за допомогою метода дерматогліфіки, зі згоди батьків ми провели дослідження, щодо визначення зміни рівня цукру у крові за допомогою глюкометра у 4 осіб: 1 хлопець та 1 дівчина, які ведуть малорухомий спосіб життя, та 1 хлопець та 1 дівчина, які ведуть здоровий спосіб життя, за даними анкетування.

Це дослідження ми провели у 3 етапи. На першому ми виміряли рівень цукру у крові у дітей натщесерце. Усі отримані результати були у межах норми (5.2 – 5.7 ммоль/л). Одразу ж після першого етапу діти отримали дозу глюкози (шоколад). Другим етапом було виміряти рівень цукру у крові через дві години після глюкозо-толерантного тесту (ГТТ). Результати в усіх були у межах норми, не зважаючи на те, що рівень цукру у крові підвищувався у дітей по-різному (5.9 – 6.7 ммоль/л). На третьому етапі діти отримали фізичне навантаження у вигляді 40 присідань. Для того, щоб цукор у крові почав розщеплюватись, ми чекали 10 хвилин. У всіх дітей показники були різними, але не критичними (5.8 – 6.1 ммоль/л). Проаналізувавши отримані дані, можемо зробити висновок, що рівень цукру у крові в усіх дітей у рамках норми, проте слід пам’ятати, що це не привід забувати про поради лікаря-ендокринолога.

Імунологічний метод ґрунтується на вивченні антигенного складу клітин та рідин людського організму: крові, слини. У генетиці імунологічний метод використовується при з’ясуванні закономірностей зчеплення груп та систем крові з ознаками, які розвиваються паталогічно або нормально. У практичній роботі стає можливим прогнозувати індивідуальну схильність до певних захворювань. Методику харчування за групами крові розробив американський лікар Пітер Д'Адамо. Відповідно до його теорії, засвоюваність їжі, ефективність її використання організмом прямо пов'язане з генетичними особливостями людини, а саме, з його групою крові. Для нормальної діяльності імунної та травної систем людині потрібно вживати продукти, що відповідають групі крові, іншими словами, ті, якими в давні часи харчувалися його предки.

Висновки:

1. Аналізуючи роботи досліджень провідних науковців щодо особливостей проявлення та перебігу захворювання на цукровий діабет ми з’ясували, що цукровий діабет – це ендокринне захворювання, обумовлене дефіцитом гормону інсуліну, що супроводжується розладом обміну речовин в організмі. До факторів ризику виникнення цукрового діабету можна віднести наступні: генетична схильність до захворювання, надлишкова маса тіла, малорухомий спосіб життя.

2. Аналіз медико-статистичних даних щодо поширення цукрового діабету в Україні та Херсонській області у різних вікових категоріях за період з 2009 по 2014 рр. показав, що спостерігається підвищення рівня захворювання як серед дорослих, так і серед підлітків та дітей.

3. Проаналізувавши результати дослідження, визначили, що 5 хлопців та 12 дівчат знаходяться у групі ризику через генетичну схильність та за способом життя. Дослідження на предмет визначення рівня глюкози у крові за допомогою глюкометра довів, що дітей, хворих на цукровий діабет немає, проте є схильність до нього. Тому разом з лікарем-ендокринологом ми розробили цикл профілактичних заходів для дітей, схильних до захворювання.

4. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у перевірці взаємозв’язку груп крові, харчування та біоритмів.

Література.

1. Ларін О. С. Аналіз діяльності ендокринологічної служби України у 2010 році та перспективи розвитку медичної допомоги хворим з ендокринною патологією / О. С. Ларін, В. І. Паньків, М. І. Селіваненко, О. О. Грачова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2011. - № 3 (35). - С. 10-19.

2. Левитская З. И. Сахарный диабет и артериальная гипертония / З. И. Левитская, Р. И. Стрюк. – М.: Медицина, 1999. – 196 с.

3. Михайлов В. В. Основы патологической физиологии: Руководство для врачей / В. В. Михайлов, Б. М. Сагалович. – М.: Медицина, 2001. - С. 117-124.