Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / GL_HALL2 / COMPUTERS / Cyberlife-work_u

Керуюча машина широкого призначення (КМШП) "Днепр" В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English      Русский

"Днепр" - перша вiтчизняна напiвпровiдникова керуюча машина широкого призначення Iз спогадiв Б.М.Малиновського, заступника з наукової частини директора ОЦ АН України В.М.Глушкова в 1957-1961 рр. В.М.Глушков про створення комп'ютера "Днепр"

Принципи побудови та налагодження

Доказ унiверсальностi

Серiйне виробництво

Тернистий шлях впровадження

Пiонерськi цифровi керуючi системи

"Кiбернетика починається там, де закiнчуються розмови i розпочинається справа"

Характеристики ЕОМ "Днепр". Його творцi. Iлюстрацiї. "Кiбернетика починається там, де закiнчуються розмови i розпочинається справа" У серединi 1962 р. В.М.Глушков запропонував менi пiдготувати дисертацiю на здобуття ученого ступеня доктора технiчних наук за сукупнiстю виконаних та опублiкованих робiт. Я вирiшив доповнити розмiщенi в рiзних журналах статтi книгою. Вона вийшла через рiк за назвою "Керуючi машини й автоматизацiя виробництва" (Москва, 1963 р.). На моє прохання рецензентом книги погодився бути В.М.Глушков. Захист дисертацiї вiдбувся в сiчнi 1964 р.

Зi стенограми засiдання ради:

"Голова: Слово надається академiку Глушкову Вiкторовi Михайловичу.

Академiк Глушков: Тут у вiдклику проф. Темникова пiдкреслювалася моя заслуга в розробцi машини. Тому я хочу насамперед сказати, що, хоча формально ми вдвох з Борисом Миколайовичем керували цiєю темою, але фактично дев'ять десятих (якщо не бiльше) роботи, особливо на заключному етапi, виконане Борисом Миколайовичем. Тому все те гарне, що тут говориться на адресу машини КМШП, можна з повним правом приписати насамперед йому.

... Кiбернетика починається там, де закiнчуються розмови i розпочинається справа.

... У цьому сенсi робота Б.М.Малиновського в дуже великому ступенi сприяє тому, щоб кiбернетика дiйсно стала на службу нашому народному господарству, на службу нашому народу.

Недарма ми тут заслухали 43 вiдклики органiзацiй. Люди в самих рiзних кiнцях країни цiкавляться цiєю роботою, використовують так чи iнакше цi iдеї, саму машину.

Робота ця має ще те значення, що завдяки їй з'явилася велика кiлькiсть нових розробок. У 1957 роцi, коли розробка починалася, було дуже багато скепсису з цього приводу. Завжди навiть дуже гарну iдею спочатку легко погубити, - а скептикiв було вдосталь.

... Те, що довели все-таки справу до кiнця i впровадили машину у виробництво, - це дуже велика заслуга.

... Коли таку розробку було розпочато, говорили, що тут порiвняно невеликий колектив, що не мав - за невеликим винятком - досвiду в проектуваннi електронних обчислювальних машин, i вiн просто не здатний справитися з такою задачею. Вказували на приклади рiзних органiзацiй, де створенням машин займалися колективи в пiвтори-двi тисячi чоловiк, де були могутнi пiдсобнi пiдприємства i т.д. I проте ця робота була виконана порiвняно маленьким колективом.

Якби тут присвоювалося звання не тiльки доктора технiчних наук, а, скажемо, Героя Соцiалiстичної працi, за це можна було б смiливо голосувати, тому що лише при крайнiй напрузi сил можна виконати такий величезний обсяг роботи. Щоб люди, далекi вiд обчислювальної технiки, могли собi це уявити, можна сказати, що одних креслень бiльше по вазi, нiж важить сама машина. Це колосальний обсяг роботи. З цього матерiалу можна було б викроїти ще не одну докторську i кандидатську дисертацiї.

I я думаю, що висловлю загальне враження, якщо на закiнчення скажу: поза всяким сумнiвом, така робота, як ця, величезна по своєму народногосподарському значенню, важлива i дуже глибока за своїм науковим рiвнем i разом з тим докладено колосальних зусиль i напруги, заслуговує самої високої оцiнки у всiх вiдносинах, зокрема - присудження її автору i керiвнику ученого ступеня доктора технiчних наук".

Стенограма, прочитана через 30 рокiв, нагадала менi минуле, таке далеке, але i таке близьке, дороге, пам'ятне.

За пропозицiєю В.М.Глушкова колектив спiвробiтникiв, що брали участь у створеннi "Днепр" був представлений Iнститутом кiбернетики АН України на Ленiнську премiю (В.М.Глушков, Б.М.Малиновський, Г.О.Михайлов, А.Г.Кухарчук та iн.). Одночасно на Ленiнську премiю було висунуто цикл робiт з теорiї цифрових автоматiв Глушкова. Ленiнська премiя була присуджена В.М.Глушкову (1964 рiк). Комiтет врахував те, що кандидатура Глушкова була представлена по двох роботах. Ми тепло поздоровили Вiктора Михайловича - адже це була перша висока нагорода в нашому iнститутi.

Через рiк, з огляду на досвiд використання "Днепр" на рiзних пiдприємствах i успiшний серiйний випуск машини, подання на Ленiнську премiю роботи зi створення i впровадження "Днепр" було зроблено вдруге. До складу колективу розроблювачiв були доданi спiвробiтники Київського заводу обчислювальних i керуючих машин, що брали участь в освоєннi серiйного випуску i модернiзацiї машини.

На наше лихо, Комiтет з Ленiнських премiй направив матерiали по "Днепр" фахiвцю з аналогових обчислювальних машин, затятому супротивнику цифрової технiки (зараз вiн живе в США, прiзвища називати не буду, справа минула).

Одержавши "розгромний" вiдклик, Комiтет вiдхилив роботу i цього разу...

Рокiв через вiсiм-десять пiсля цих подiй М.В.Келдиш, що очолював Комiтет з Ленiнських премiй у 60-i роки, сказав В.М.Глушкову:

- Тодi ми не зрозумiли значення проробленої вашим iнститутом роботи. Ви випередили час.

Нас "не зрозумiв" не тiльки президент АН СРСР. У тi ж роки, пам'ятаю, проходила дуже представницька спiльна нарада Мiнiстерства приладобудування, засобiв автоматизацiї i систем керування i Вiддiлення механiки i процесiв керування АН СРСР.

Академiк, що виступив за мiнiстром, керiвник провiдного московського iнституту, згадав роботи Iнституту кiбернетики АН України по створенню i застосуванню керуючих машин i назвав їх передчасними i шкiдливими.

Довелося менi свiй виступ почати словами:

- Хочу розповiсти про "шкiдливий" досвiд використання машин "Днепр". Судячи з питань та виступiв, наш досвiд зацiкавив дуже багатьох, а в прийнятому рiшеннi характеризувався як дуже корисний.

Пiсля "днiпровської" епопеї було виконано цiлий ряд iнших робiт. У їх числi були i такi, що принесли нагороди - ордени i премiї. I все-таки самою дорогою для мене залишається перша, пам'ять про яку зберiгають Полiтехнiчнi музеї в Києвi i Москвi, де експонується КМШП "Днепр" - первiсток керуючих машин.

Добрi слова на мою адресу були сказанi В.М.Глушковим у сiчнi 1964 року. У сiчнi 1982 року його не стало.

Я вдячний долi за дарованi менi багато рокiв роботи в чудовому колективi Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України, з яких першi двадцять п'ять рокiв пройшли в роки бурхливого i розквiту iнституту, керованого В.М.Глушковим, видатним вченим, який зробив величезний внесок у становлення i розвиток iнформацiйних технологiй - основу прогресу сучасного суспiльства.

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |