Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / GL_HALL2 / COMPUTERS / universDnepr_u

"Днепр" - керуюча машина широкого призначення В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English      Русский

"Днепр" - перша вiтчизняна напiвпровiдникова керуюча машина широкого призначення Iз спогадiв Б.М.Малиновського, заступника з наукової частини директора ОЦ АН України В.М.Глушкова в 1957-1961 рр. В.М.Глушков про створення комп'ютера "Днепр"

Принципи побудови та налагодження

Доказ унiверсальностi

Серiйне виробництво

Тернистий шлях впровадження

Пiонерськi цифровi керуючi системи

"Кiбернетика починається там, де закiнчуються розмови i розпочинається справа"

Характеристики ЕОМ "Днепр". Його творцi. Iлюстрацiї. Доказ унiверсальностi Передати машину в серiйне виробництво можна було, довiвши унiверсальнiсть її призначення, працездатнiсть i наявнiсть документацiї для серiйного випуску.

Коли про створення машини стало вiдомо в країнi, до нас в ОЦ АН України стали приїжджати численнi посланцi з рiзних органiзацiй для переговорiв про її постачання. З'явилася можливiсть вибору. Однак це питання не було простим. По-перше, кожному "обраному" споживачу треба було виготовити i поставити КМШП, вписати її в схему технологiчного процесу. Я намагався вiдiбрати найбiльше "придатних" споживачiв, на прикладi яких можна було довести унiверсальнiсть КМШП. По-друге, доводилося пiклуватися про те, щоб машина потрапила у вмiлi руки, - ми домагалися, щоб замовники надсилали своїх спiвробiтникiв для попереднього навчання. По-третє, шукали замовникiв, здатних пiти на великий госпдоговiр i поставити хоча б частину транзисторiв, дiодiв та iншi радiодеталi, необхiднi для виготовлення машин.

Необхiдно подумати про Державну комiсiю, її склад, голову. А головне - швидше закiнчувати комплексне налагодження. Основнi об'єкти контролю i керування, на прикладi яких можна було показати можливостi КМШП, уже були намiченi: бесемерiвський конвертор на Днiпродзержинському металургiйному заводi; карбонiзацiйна колона на Слов'янському содовому заводi; дiлянка плазових робiт на Суднобудiвному заводi iменi 61 комунара в Миколаєвi; клас для навчання курсантiв у КВIРТУ (Київ).

На обраних об'єктах розгорталися роботи з алгоритмiзацiї процесiв, прив'язцi КМШП до об'єктiв, йшла пiдготовка кадрiв, частина з яких працювала прямо в моєму вiддiлi, беручи участь у налагодженнi КМШП.

Бесемерiвський конвертор був намiчений за вказiвкою В.М.Глушкова. Вiн побував у Днiпродзержинську з лекцiєю. Познайомився з завiдувачем кафедрою автоматики Днiпродзержинського заводу-втузу С.К.Гаргером. Той вiв роботи з визначення оптимального часу повалки конвертора. Фактично робота тiльки починалася, сам бесемерiвський процес вiдживав свiй вiк, але Гаргер зумiв зацiкавити Вiктора Михайловича iдеєю прискорення плавок, можливiстю використання для цiєї мети ЕОМ, i Глушков захопився цiєю iдеєю. Вiн вирiшив не чекати появи КМШП, а запропонував провести повалку з застосуванням ЕОМ "Киев", створеної у нас в ОЦ АН України. Для стикування з датчиками на конверторi (а їх було всього два) було вирiшено виготовити й установити в цеху реєструючу цифрову установку РЦУ. Робити її Глушков доручив Андрiю Iвановичу Нiкiтiну. Керував цiєю роботою сам, але просив, щоб i я в нiй брав участь.

Проведений у 1958 роцi дослiд ледь не зiрвався. Постiйно виходила з ладу лiнiя зв'язку, вiдмовляла ЕОМ "Киев", порушувалася робота РЦУ, не давали потрiбних показань датчики. Для остаточного налагодження алгоритму довелося провести ще один дослiд керування конвертором на вiдстанi, коли запрацювала КМШП. Вона виявилася надiйнiшою нiж ЕОМ "Киев", але лiнiї зв'язку i РЦУ як i ранiше пiдводили, ледь не зiрвавши експеримент. Треба було везти машину в Днiпродзержинськ i там, на мiсцi, завершувати обробку системи.

Другим об'єктом була карбонiзацiйна колона на Слов'янському содовому заводi. Вiдстань до нього була вдвiчi бiльше, але я все-таки умовив "НИОХИМ" провести дослiд керування колоною на вiдстанi. Спокушало те, що цей iнститут мав точну алгоритмiчну модель колони, i це могло сприяти успiху. Крiм цього сам завод не квапився купувати машину, i вдалий досвiд мiг пiдштовхнути вирiшення цього питання.

Спрощений алгоритм керування пiдготував Iван Олександрович Янович - дуже здiбний математик, що працював у моєму вiддiлi. Досвiд пройшов удало. Вiд "НИОХИМ" i заводу ми одержали акт про те, що керування за допомогою ЕОМ (була використана КМШП) дає ефект у кiлька десяткiв тисяч карбованцiв за рiк. Питання про покупку машини було вiдразу ж вирiшено.

Третього споживача КМШП ми не шукали, вiн сам знайшов нас.

До Києва приїхав i звернувся до нас Г.I.Мацкевич, що працював на Суднобудiвному заводi iменi 61 комунара в Миколаєвi. Людина з цiкавою долею. Пiд час Першої свiтової вiйни вiн потрапив у Францiю i жив там до 1954 року, потiм разом з родиною повернувся на батькiвщину. Працював у плазовому цеху заводу, де готують креслення деталей корпуса судна для наступної вирiзки з аркушiв сталi. Захопився iдеєю економiї сталевих аркушiв шляхом застосування оптимальної розкладки деталей корпуса на листi сталi. Запропонував свою iдею як винахiд. Нас просив стати спiввиконавцями.

У моєму вiддiлi працював В.I.Скурiхин. Вiн став спiвробiтничати з миколаївським винахiдником. З'ясувалося, що пропоноване Мацкевичем, - мала дещиця того, що можна зробити на заводi за допомогою ЕОМ. Так, наприклад, плазовi роботи, при яких було потрiбно вичертити судокорпуснi деталi на плазi - гладкiй поверхнi пiдлоги величезного залу, майже рiвного за розмiрами футбольному полю, можна було перенести в ЕОМ. Для цього потрiбна була дуже велика робота математикiв. У складi групи Скурiхина вони були, i вiн узявся за цю роботу. Я продовжував займатися автоматизацiєю розкладки деталей на листi сталi разом iз Машбiц i продовжував керувати роботою в цiлому. Треба було подбати про те, щоб на завод надiйшла КМШП у максимальнiй модифiкацiї, iнакше її можливостей не вистачило б для плазових розрахункiв.

Пiд час першої поїздки в Миколаїв з'ясувалося, що з заводом працює також Iнститут автоматики (Київ). Керував роботами к.т.н. Г.Л.Спину. Задача полягала в тому, щоб виготовити газорiзальний верстат для вирiзки судокорпусних деталей, що працює по програмi, записанiй на магнiтну стрiчку. Ця задача "стикувалася" з нашими. Таким чином, з'явився задум створити комплексну автоматизовану систему пiдготовки i вирiзки судокорпусних деталей. Вона одержала назву "Авангард" (за назвою газорiзального автомату) i виявилася першою в СРСР.

Робота зi створення класу навчання на базi ЕОМ у КВIРТУ готувалася без нашої участi. Там знайшлися квалiфiкованi кадри, i вiд нас тiльки чекали саму КМШП.

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |