Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / GL_HALL2 / COMPUTERS / Dnepr_u

"Днепр" - керуюча машина широкого призначення В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English      Русский

"Днепр" - перша вiтчизняна напiвпровiдникова керуюча машина широкого призначення. Героїчний перiод. В.М.Глушков про створення комп'ютера "Днепр"

Принципи побудови та налагодження

Доказ унiверсальностi

Серiйне виробництво

Тернистий шлях впровадження

Пiонерськi цифровi керуючi системи

"Кiбернетика починається там, де закiнчуються розмови i розпочинається справа"

Характеристики ЕОМ "Днепр". Його творцi. Iлюстрацiї.

В.М.Глушков згадує про створення комп'ютера "Днепр" "...Одночасно з теоретичними дослiдженнями в Iнститутi кiбернетики Академiї наук України були розгорнутi роботи зi створення i застосування обчислювальної технiки в Українi. Для автоматизацiї керування технологiчними процесами в той час використовувалися найпростiшi аналоговi обчислювальнi пристрої. Для кожного процесу створювався спецiальний пристрiй. Причому в основному для тих, котрi описувалися диференцiальними рiвняннями (не дуже складними).

Тому, коли мною в 1958 р. на Всесоюзнiй конференцiї в Києвi, була висунута iдея створення унiверсальної керуючої машини, її зустрiли в багнети. Багато фахiвцiв в галузi обчислювальної технiки дружно виступили проти. Справа в тому, що в той перiод унiверсальна машина уявлялася обов'язково ламповою, а це вимагало величезних залiв, кондиционованого повiтря, тобто нiяк не погоджувалося з виробництвом i керуванням технологiчними процесами.

Але вже на той час Б.М.Малиновський (заввiддiлом Iнституту) займався (один з перших у СРСР) напiвпровiдниковими елементами для електронних обчислювальних машин. У вiддiл, яким керував Б.М.Малиновський, прийшли молодi фахiвцi з Київського полiтехнiчного iнституту, i смiливо взялися за розв'язання цiєї задачi, незважаючи на одноголосну опозицiю. Молодi фахiвцi поповнили й iншi вiддiли, зайнятi роботою по створенню керуючої машини широкого призначення (КМШП). Нами були висловленi всi основнi iдеї, що потiм стали пануючими, - насамперед про те, що машина обов'язково повинна бути напiвпровiдниковою, транспортабельною, високонадiйною, малорозрядною (26-розрядною) - цього досить для керування технологiєю в бiльшостi процесiв, i саме головне, iдея про унiверсальний пристрiй зв'язку з об'єктом (ПЗО). ПЗО - це набiр аналого-цифрових i цифро-аналогових перетворювачiв, керованих вiд машини, за допомогою яких машина приєднується до виробничого процесу.

Розробку машини доручили Б.М.Малиновському, вiн був головним конструктором, а я - науковим керiвником. Робота була виконана в рекордно короткий термiн: вiд моменту висловлення iдеї на конференцiї в червнi 1958 року до моменту запуску машини в серiю в липнi 1961 року й установки її на рядi виробництв пройшло всього три роки. Наскiльки менi вiдомо, цей результат залишається свiтовим рекордом швидкостi розробки i впровадження дотепер.

Паралельно зi створенням КМШП, що одержала згодом назву "Днепр", була проведена за участю ряду пiдприємств України велика пiдготовча робота з її застосування для керування складними технологiчними процесами. Разом зi спiвробiтниками металургiйного заводу iменi Дзержинського (Днiпродзержинськ) дослiджувалися питання керування процесом виплавки сталi в бесемерiвських конверторах, зi спiвробiтниками Содового заводу в Слов'янську - колоною карбонiзацiї й iн. У порядку експерименту вперше в Європi з моєї iнiцiативи було здiйснено дистанцiйне керування бесемерiвським процесом протягом декiлькох дiб пiдряд у режимi порадника майстра. Розпочалися дослiдження з застосування машин "Днепр" для автоматизацiї плазових робiт на Миколаєвському заводi iменi 61 комунара. У них брали участь Б.М.Малиновський, В.I.Скурiхин, Г.А.Спину й iн.

"Днепр" стала першою вiтчизняною напiвпровiдниковою машиною (якщо не вважати спецмашин), вона прекрасно витримувала рiзнi клiматичнi умови, тряску й iн.

Потiм з'ясувалося, що американцi трохи ранiше нас почали роботи з унiверсальної керуючої напiвпровiдникової машини, аналогiчної "Днепр", але запустили її у виробництво в червнi 1961 року, одночасно з нами (ймовiрно мається на увазi американська машина PB-300. - Прим. Малиновського). Так що це був один з моментiв, коли нам удалося скоротити до нуля той розрив, що був стосовно американської технiки, нехай в одному, але дуже важливому напрямку. Помiтьте також, що наша машина була першою вiтчизняною напiвпровiдниковою машиною (якщо не вважати спецмашин).

Ця перша унiверсальна напiвпровiдникова машина, яка пiшла в серiю, побила й iнший рекорд - рекорд промислового довголiття, оскiльки випускалася десять рокiв (1961-1971), тодi як цей термiн звичайно не перевищує п'яти-шести, пiсля чого потрiбна вже серйозна модернiзацiя. I коли, пiд час спiльного космiчного польоту "Союз Аполлон", треба було упорядкувати демонстрацiйний зал у Центрi керування польотами, то пiсля тривалого вибору машин, що iснували в той час, (у 1971 чи 1972 р. почалася ця робота) вибiр усе-таки зупинився на "Днепр", i двi машини керували великим екраном, на якому усе вiдображалося, - стикування i т.п. (система розроблялася пiд керiвництвом А.О.Морозова). Машина ця пiшла на експорт i працювала в багатьох соцiалiстичних країнах.

Першi машини "Днепр" випускав Київський завод "Радiоприлад". Одночасно з розробкою машини "Днепр" в Києвi став будуватися, з iнiцiативи Iнституту кiбернетики, пiдтриманої урядом, завод обчислювальних i керуючих машин (ОКМ) - "Електронмаш". Так що розробка "Днепр" поклала початок великому заводу з виробництва ЕОМ.

Так закiнчився героїчний перiод нашого розвитку. Я називаю цей час героїчним тому, що нам доводилося робити не тiльки те, що було призначено, але i значно бiльше й у дуже важких умовах."

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |