Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
27.8 Кб
Скачать

В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English    Русский Вiктор Михайлович Глушков.

Життя та творчiсть. Iз книжок Б.М.Малиновського.

В них використанi розповiдi самого В.М.Глушкова.

Коментарi Б.М.Малиновського поданi курсивом. Перехiд до iнформацiйного суспiльства XXI сторiччя - це всебiчна автоматизацiя iнтелектуальної працi та процесiв керування Ми видiлили окремо задачу автоматизацiї проектування ЕОМ, тому що це цiлком наша задача. А в iншому проектуваннi - у будiвництвi, машинобудуваннi i т.iн., алгоритми робимо не ми, а вiдповiднi iнститути, а ми створюємо програмно-технiчнi комплекси. Ми зробили двi такi системи: одну для будiвельникiв в Києвi в iнститутi експериментального зонального проектування, iншу (закриту) в Ленiнградi. Система автоматизацiї проектування будiвельних робiт вийшла гарна: виготовляються цiлком автоматично креслення, проектна i кошторисна документацiя та iн. Цим займаються Скурихiн i Морозов.

Цi та iншi роботи привели до появи нових напрямкiв - мережi ЕОМ i банки даних. Мережами в нас займаються А.Н.Никулiн та А.I.Нiкiтiн, а банками даних - Ф.I.Андон та А.О.Стогнiй.

Що стосується мереж, то ми першими у свiтi висловили цю iдею, першими здiйснили передачу iнформацiї для ЕОМ на великi вiдстанi, i якщо не мережу, то вiддаленi термiнали зробили ранiше за всiх (при "океанському" експериментi, коли ЕОМ "Киев" опрацьовувала iнформацiю, отриману з науково-дослiдного судна).

Ми зробили перший у свiтi ескiзний проект мережi ЕОМ - Єдиної Державної мережi обчислювальних центрiв (ЄДМ ОЦ), що повною мiрою в даний момент не реалiзовано ще нiде. Цей проект був зроблений мною разом iз Н.Н.Федоренко в 1962-1964 р.р. за вказiвкою особисто голови Ради Мiнiстрiв СРСР Косигiна i був направлений в уряд. Створення такої мережi дозволило б збирати та оптимально використовувати економiчну, науково-технiчну i будь-яку iншу iнформацiю, а також обмiнюватися нею в iнтересах споживачiв, що дуже важливо в наш час переходу до iнформацiйного суспiльства.

Iнший напрямок, що також виник не вiдразу, хоча i зароджувався давно, - це розробка теорiї систем керування економiчними об'єктами (пiдприємствами, галузями промисловостi), а також автоматичних систем для керування рiзноманiтними технiчними засобами.

Роботи з керування економiкою розгорнулися починаючи з 1962 року зi створення ескiзного проекту загальнодержавної мережi обчислювальних центрiв, а по конкретних автоматизованих системах керування виробництвом (АСК) - починаючи з 1963-1964 р.р. В той час ми стали продумувати "Львiвську систему" АСК з багатосерiйним характером виробництва на телевiзiйному заводi у Львовi, а розробляти її стали разом iз заводом, починаючи з 1965 р. .

На цю справу були орiєнтованi Скурихiн iз Морозовим, вони є керiвниками великих напрямкiв в Iнститутi кiбернетики та у нашому СКБ математичних машин i систем. Брали участь у цiй роботi В.В.Шкурба, Т.П.Подчасова та iн. ( В 1970 р., коли система вже успiшно експлуатувалася, її творцi В.М.Глушков, В.I.Скурихiн, А.А.Морозов, Т.П.Подчасова, В.К.Кузнєцов, В.В.Шкурба та три спецiалiсти вiд заводу одержали Держпремiю України).

За цими декiлькома фразами, сказаними В.М.Глушковим iз приводу "Львiвської системи" - першої АСК в колишньому Радянському Союзi, стоїть колосальна праця багатьох спiвробiтникiв Iнституту кiбернетики АН України та СКБ Львiвського телевiзiйного заводу "Електрон".

Влiтку 1965 р. В.М.Глушков поїхав до Львова i виступив на конференцiї, яку проводив Львiвський совнархоз. З наснагою говорив, що треба переходити до автоматизованих систем керування пiдприємствами, розповiв, що це таке. Директор телевiзiйного заводу, присутнiй на конференцiї, Степан Остапович Петровський запропонував Глушкову створити систему керування виробництвом на заводi, обiцяв максимальне сприяння. Учений "загорiвся" можливiстю реалiзацiї - на той час подiбних систем ще нiде не було. До Львова направили Скурихiна iз командою в п'ятнадцять чоловiк. За два роки система була створена. Скурихiн i його найближчi помiчники А.А.Морозов, Т.П.Подчасова, В.В.Шкурба та iн. весь цей час жили практично у Львовi, працювали по дванадцять i бiльше годин на добу, без вихiдних. Розповiдаючи про цi пам'ятнi днi, Скурихiн пригадав, як вiн зустрiв новий 1966 р. - пiсля напруженого робочого дня не пiшов у готель, а влаштувався спати на своєму робочому столi, так i проспав усю новорiчну нiч.

Морозов, з його висловлювань, вiддав "Львiвськiй системi" десять рокiв свого життя. Йому довелося "доводити" i розвивати її в наступнi роки. Це була сувора, але i дуже корисна школа для молодого спецiалiста.

Напрямок, що ми обрали пiсля створення "Львiвської системи", полягав в тому, щоб створити не iндивiдуальну, а типову систему для машино- i приладобудiвних пiдприємств, щоб можна було реалiзувати iндустрiальнi методи впровадження. А для цього, звичайно, було потрiбно провести набагато бiльшу науково-дослiдну роботу, нiж для iндивiдуальної системи. Це приблизно в 2,5-3 рази бiльше роботи на початковiй стадiї розробки, тому що до складу алгоритмiв та програмного забезпечення доводилося включати не лише алгоритми, що зустрiчаються на Львiвському заводi, але i тi, що можуть бути застосованi на спорiднених заводах. Отже, треба було створити функцiональну надлишковiсть системи з тим, щоб потiм при прив'язцi, налагодженнi, шеф-монтажi i пуску системи можна було б просто вибирати з наявного запасу те, що треба запускати на даному пiдприємствi.

Наприкiнцi 60-х початку 70-х рокiв ми завершили цi роботи, створивши систему "Кунцево" (для Кунцевського радiозаводу).

Вона виконувалася таким чином, щоб перекрити практично бiльшiсть задач у групi приладо- i машинобудiвних галузей промисловостi.

Ми пiдписати вiдповiднi накази про те, щоб 600 систем, що розроблялися в той час у дев'ятьох оборонних мiнiстерствах (машинобудiвних i приладобудiвних), брали за основу "Кунцевську систему". Але навiть у мiнiстерствi, де працює I.А.Данильченко (головний конструктор АСК в Мiнiстерствi оборони), "кунцевська" iдеологiя була впроваджена в значнiй мiрi формально, тому що в них були до цього значнi власнi проробки, скажемо, у ЛОМО або на Кiровському заводi. По-справжньому полiтика типiзацiї була проведена лише в мiнiстерствi машинобудування (директор головного iнституту мiнiстерства по АСК В.Н.Засипкiн), яке пiзнiше за iнших узялося за систему. I зараз якоюсь мiрою типiзацiя вводиться у Е.К.Первишина, у Мiнiстерствi промисловостi засобiв зв'язку. А мiнiстерства, у яких були власнi наробiтки, не хотiли з ними розлучатися. Проте навiть у рамках одного мiнiстерства машинобудування це не менше 50 систем на великих i важливих заводах. I вони ривком наздогнали всi iншi мiнiстерства i навiть по багатьом питанням перегнали.

Створення таких крупних АСК потребувало використання та розвитку методiв оптимiзацiї. Роботи в цiй областi велися пiд керiвництвом В.С.Михалевича i призвели до створення української школи методiв оптимiзацiї (B.C.Михалевич, Ю.М.Єрмол'єв, Б.Н.Пшеничний, I.В.Сергiєнко, В.В.Шкурба, Н.З.Шор та iн.), що одержала визнання не лише в Радянському Союзi, але i за кордоном.

З iнiцiативи В.М.Глушкова на початку 1960 р. iз його вiддiлу (теорiї цифрових автоматiв) видiлилася невеличка група математикiв (Михалевич, Єрмол'єв, Шкурба, Шор), що разом iз к.т.н. Бернардо дель Рiо, який приїхав iз Ростова, спецiалiстом в галузi транспорту, заснували вiддiл автоматизацiї статистичного облiку та планування, незабаром перейменований у вiддiл економiчної кiбернетики. Керiвником вiддiлу став к.ф.-м.н. Михалевич, що захистив у 1956 р. в Москвi кандидатську дисертацiю в областi теорiї iгор та послiдовних статистичних рiшень (науковий керiвник академiк А.Н.Колмогоров). Вiддiл швидко рiс (за рахунок молодих спецiалiстiв) i до 1964 р. нараховував майже 100 чоловiк, пiсля чого став розпадатися i дав життя бiльш, нiж десятьом вiддiлам та лабораторiям.

Так виникла в Iнститутi кiбернетики АН України школа оптимiзацiї, у яку серйозний внесок зробив також Б.Н.Пшеничний, що видiлився зi своєю групою з вiддiлу обчислювальних методiв. Вже в першi роки виникнуло декiлька оригiнальних напрямкiв в областi оптимiзацiї.

У 1960-1962 рр. була запропонована загальна алгоритмiчна схема послiдовного аналiзу варiантiв, що включає в себе як окремий випадок обчислювальнi методи динамiчного програмування (B.C.Михалевич, Н.З.Шор). Ця схема вiдразу знайшла серйозне застосування при проектуваннi автомобiльних дорiг та залiзниць, електричних i газових мереж, знаходження найкоротших шляхiв у мережевому плануваннi та керуваннi. В.В.Шкурба розвив цю схему разом iз методами iмiтацiйного моделювання для розв'язання задач упорядкування, зокрема в теорiї розкладiв i календарного планування, що послужило математичною основою систем "Львiв", "Кунцево" та iн. Всi цi роботи були iнiцiйованi В.М.Глушковим, що зробив величезний внесок у їхню органiзацiю.

У 1963-1966 р. спiвробiтники вiддiлу економiчної кiбернетики в масштабах Союзу органiзували методичне керiвництво впровадженням методiв мережевого планування i керування в 9 мiнiстерствах ВПК та будiвництвi. Цi роботи також були активно пiдтриманi В.М Глушковим.

Iнший напрямок дослiджень в областi оптимiзацiї - нелiнiйне програмування, зокрема, недиференцiйна оптимiзацiя. Перша робота iз субградiєнтних методiв з'явилася вже в 1962 р. (Н.3.Шор). На Заходi цi методи були вiдкритi знову лише в 1974 роцi. Їхня розробка стала ключем до розв'язання задач великої розмiрностi з використанням схем декомпозицiї. Першi втiлення були пов'язанi з розв'язанням транспортних задач та iнiцiйованi А.А.Бакаєвим, який перейшов в Iнститут кiбернетики (IК) АН України з Держплану України. Субградiєнтнi методи фактично стали математичною основою багатьох дослiджень в галузi транспорту, виконаних у вiддiлi А.А.Бакаєва.

У цi ж роки субградiєнтнi методи були застосованi для оптимiзацiї завантаження прокатних станiв СРСР. Надалi В.М.Глушков, В.С.Михалевич разом з академiком Л.В.Канторовичем доклали величезних зусиль для органiзацiї впровадження систем оптимального завантаження трубних станiв СРСР, математичною основою яких служили алгоритми, розробленi в IК АН України.

Серед видатних представникiв київської оптимiзацiйної школи - академiк АН України Б.Н.Пшеничний та його учнi (нелiнiйний та випуклий аналiз, диференцiальнi iгри, оптимальне керування, нелiнiйне програмування, динамiчнi моделi економiки); Ю.М.Єрмол'єв i його учнi (нелiнiйне та стохастичне програмування, негладка оптимiзацiя, моделювання та оптимiзацiя складних стохастичних систем).

Серйознi дослiдження з розробки наближених методiв дискретної оптимiзацiї виконанi пiд керiвництвом академiка НАН України I.В.Сергiєнко.

Доктор ф.-м.н. В.А.Трубiн виконав ряд робiт в областi створення алгоритмiв у задачах дискретно-безупинного типу (синтез мереж, розмiщення виробництва та iн.), а також виконав ряд тонких дослiджень з аналiзу обчислювальної складностi задач дискретної оптимiзацiї.

Розвиваючи концепцiю ЗДАС, аналiзуючи роботи з дiалогової системи балансових розрахункiв (ДIСПЛАН), В.М.Глушков в останнi роки свого життя написав роботи iз системної оптимiзацiї, пов'язанi з оптимiзацiєю багатокритерiальних систем у дiалоговому режимi. Цей напрямок одержав продовження в численних роботах В.Л.Волковича та його учнiв.

У 1981 роцi група вчених Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова за розробку комплексу методiв оптимiзацiї одержала Державну премiю України (B.C.Михалевич, А.А.Бакаєв, Ю.М.Єрмол'єв, Т.П.Мар'янович, I.В.Сергiєнко, В.Л.Волкович, Б.Н.Пшеничний, В.В.Шкурба, Н.3.Шор).

На початку 60-х рокiв заступником Глушкова по роботах, якi проводились у Москвi в оборонних мiнiстерствах по створенню систем керування пiдприємствами, був А.I.Китов. Я впевнений - якби Глушков мав бiльше часу, вiн обов'язково розповiв би про цю чудову людину. Познайомилися вони заочно. Ще до приїзду в Київ, живучи у Свердловську, Глушков у 1956 р. прочитав його книгу "Цифровi обчислювальнi машини" - перша книга-пiдручник з обчислювальної технiки.

Учасник Великої вiтчизняної вiйни, А.I.Китов у 1950 р. закiнчив Вiйськову артилерiйську академiю iм.Ф.Е.Дзержинського (iз золотою медаллю) i був направлений в Академiю артилерiйських наук, де одержав завдання працювати в СКБ-245 Мiнiстерства машинобудування та приладобудування СРСР для вивчення електронно обчислювальної технiки i можливостей її використання в Мiнiстерствi оборони.

У 1952 р. у його руки потрапила книга Вiнера "Кiбернетика або керування i зв'язок у тваринi та машинi". Вивчення цiєї книги, а також бесiди з Олексiєм Андрiйовичем Ляпуновим, якого А.I.Китов вважав своїм учителем, привели його до переконання, що прийняте в нашiй країнi офiцiйне трактування кiбернетики як буржуазної лженауки є невiрним. Вiн пiдготував статтю про змiст i значення нової науки. Пiсля тривалого (трирiчного) процесу обговорення статтi на рiзноманiтних нарадах та семiнарах вона була допрацьована за участю А.А.Ляпунова i С.Л.Соболєва та опублiкована за назвою "Основнi риси кiбернетики" у серпнi 1955 року в журналi "Питання фiлософiї" разом iз статтею Е.Кольмана "Що таке кiбернетика", що призвело до визнання та подальшого розвитку кiбернетики.

У 1954 р. його призначили керiвником Обчислювального центру Мiнiстерства оборони СРСР. Займаючись автоматизацiєю керування у вiйськовiй справi, вiн багато думав про автоматизацiю i рацiоналiзацiю керування народним господарством країни та у сiчнi 1959 року послав у ЦК КПРС на iм'я Хрущова лист про необхiднiсть розвитку обчислювальної технiки. Вiн потрапив Брежнєву i отримав схвалення. Була створена мiжвiдомча комiсiя пiд головуванням А.I.Берга, що пiдготувала постанову ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв СРСР про прискорення та розширення виробництва обчислювальних машин i їхнього впровадження в народне господарство, яке було прийнято i зiграло дуже важливу роль.

Восени 1959 р. А.I.Китову спала на думку iдея про доцiльнiсть створення єдиної автоматизованої системи керування для Збройних Сил i народного господарства країни на базi загальної мережi обчислювальних центрiв, якi створенi та обслуговуються Мiнiстерством оборони СРСР. При великому вiдставаннi у виробництвi ЕОМ вiд США концентрацiя машин, що випускаються, у потужних обчислювальних центрах i їх чiтка та надiйна експлуатацiя вiйськовим персоналом дозволили б зробити рiзкий стрибок у використаннi ЕОМ. Декiлька мiсяцiв вiн працював над обгрунтуванням цiєї iдеї та подав велику доповiдь у ЦК КПРС. Для її розгляду була створена комiсiя Мiнiстерства оборони пiд головуванням К.К.Рокосовського. Оскiльки в доповiдi (у преамбулi) давалася рiзка критика стану справ у Мiнiстерствi оборони з впровадженням ЕОМ, це визначило негативне ставлення до доповiдi. Головне ж було в тому, що робiтники апарату ЦК КПРС i верхнiх ешелонiв адмiнiстративної влади, зокрема Мiнiстерства оборони, вiдчули, що корiнна перебудова керування призведе до усунення їх вiд важелiв влади. А з цим вони не могли погодитися. I тому Китова за його "велику доповiдь"... виключили з партiї i позбавили престижної посади!

Глушков познайомившись вже особисто з Китовим на початку 60-х рокiв, знав про це i не мiг не розумiти, чим може обернутися для нього самого обраний їм шлях, пов'язаний iз широкою iнформатизацiєю суспiльства. Обравши його, вiн, як i в усiм, йшов тiльки вперед, продовжуючи енергiйно розвивати та пiдтримувати в Iнститутi i за його межами цi роботи.

Вийшло так, що ще одним самостiйним напрямком, пов'язаним iз створенням складних систем, стало моделювання проектованих систем за допомогою унiверсальних мов, що ми спецiально розробляли: СЛЕНГ, НЕДIС. У нас цим став займатися вiддiл Мар'яновича. Тут перспектива полягала в тому, щоб, поєднавши методи системної оптимiзацiї з мовами моделювання та описами великих систем, можна було, сформулювати обмеження на вiдповiдних мовах i змiнюючи тi або iншi параметри, моделювати (i оцiнювати) рiзноманiтнi варiанти проектованої системи.

Новий етап у розвитку автоматизованих систем керування пiдприємствами почався в другiй половинi 70-х рокiв. Це так званi комплекснi АСУ, у яких органiчно зливаються в єдине цiле питання автоматизованого проектування, керування технологiєю, автоматизацiя iспитiв готової продукцiї та органiзацiйного керування. Таке перше в країнi комплексне АСК, створювалося для Ульяновського авiацiйного заводу. Займалися цим Скурихiн iз Морозовим i майже усе СКБ Морозова. (Робота була завершена наприкiнцi 80-х рокiв, коли В.М.Глушкова вже не стало.)

Глушков не випадково декiлька разiв згадував прiзвище Скурихiна, свого заступника з наукової роботи.

Володимир Iллiч Скурихiн був гiдним партнером В.М.Глушкова в роботах по створенню автоматизованих систем керування, системам автоматизованого проектування, системам автоматизацiї промислового експерименту. Просте перерахування створених пiд його керiвництвом систем показує, яка величезна робота була пророблена їм, його вiддiлом i пiдроздiлами СКБ, що також знаходилися пiд його опiкою.

Ще в 1959-1963 р.р. при активнiй участi Скурихiна на Миколаївському суднобудiвному заводi iменi 61 комунара була створена система "Авангард" - перша в Українi та у колишньому Радянському Союзi система автоматизацiї так званих плазових робiт у суднобудуваннi i вирiзки з листової сталi деталей корпуса судна. Задумана спочатку як система пiдготовки програм для газорiзальних автоматiв iз програмним керуванням (цю роботу iнiцiював Г.О.Спину, науковий спiвробiтник Київського iнституту автоматики), вона стала надалi прообразом iнтегрованих систем, тому що охоплювала весь комплекс плазових робiт iз проектування деталей судокорпусного набору, пiдготовки необхiдної документацiї для їхнього виготовлення, включаючи карти розкрою i технологiчне забезпечення всього процесу проектування та виготовлення судокорпусних деталей. Подальший розвиток iдеї "Авангарда" отримали в системi автоматизованого проектування корпусiв пiдводних човнiв (система "Чертеж", 1968-1978) - великомасштабнiй системi, що дозволила в 20-25 разiв скоротити проектнi трудозатрати. Цим займалися В.I.Скурихiн, Г.I.Корнiєнко, I.А.Янович, В.I. i М.I.Дiанови та iн. Сама велика розробка була здiйснена в одному iз проектних iнститутiв Ленiнграду - створений багаторiвневий потужний програмно-технiчний комплекс, що забезпечив всi стадiї дослiдницького проектування надводних i пiдводних кораблiв. Iдеї комплексного пiдходу до автоматизацiї виробництва активно пiдтримував В.М.Глушков.

Його вплив позначився i на наступних системах обробки даних натурних гiдродинамiчних iспитiв суден ("Швидкiсть" i "Гелiограф"), системи випробувань створюваних лiтакiв ("Темп", "Вiраж"); системи автоматизованого проектування об'єктiв енергетичного машинобудування ("Каштан") i паротурбiнних установок АЕС та iн.

Отриманий величезний досвiд дозволив В.I.Скурихiну перейти до розробки та обгрунтування наукових основ побудови i функцiонування комплексних автоматизованих систем керування, у яких органiчно зливаються в єдине цiле етапи автоматизованого проектування, технологiчної пiдготовки виробництва, керування виробництвом та випробувань готової продукцiї. Цi iдеї, пiдтриманi Глушковим, В.I.Скурихiн, А.А.Морозов i їхнi спiвробiтники реалiзували на рядi пiдприємств оборонного комплексу.

Паралельно з роботами по створенню автоматизованих систем розвивалися роботи з теорiї i систем автоматичного керування. Вони розпочалися в 1963 р., коли в Iнститутi з'явилися А.Г.Iвахненко та А.I.Кухтенко, провiднi українськi вченi в областi теорiї автоматичного керування. До числа найбiльш вагомих результатiв, отриманих при В.М.Глушковi, слiд зазначити розробку: теорiї iнварiантностi систем керування, безупинних i дискретних, лiнiйних i нелiнiйних (роботи А.Г.Iвахненко, А.I.Кухтенко, В.М.Кунцевича, В.В.Павлова); теорiї систем керування об'єктами з розподiленими параметрами i створення перших зразкiв систем керування для такого важливого класу об'єктiв керування, як термоядернi реактори типу "Токамак" (А.I.Кухтенко, Ю.I.Самойленко, Ю.П.Ладiков-Роєв); теорiї систем керування з частотно- i векторними показниками якостi (А.I.Кухтенко, В.Л.Волкович, А.Н.Воронiн); нових методiв розв'язання задач керування та iдентифiкацiї в умовах невизначеностi (А.Г.Iвахненко, В.М.Кунцевич, В.I.Iваненко, Г.М.Бакан, М.М.Бичак). В результатi був створений цiлий ряд унiкальних цифрових систем керування стендовими випробуваннями зразкiв авiакосмiчної технiки, аналогових i цифрових систем керування процесами промислової технологiї в хiмiчнiй i нафтопереробних галузях, систем керування безаварiйного прямування морських суден та iн.

  

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi | 

Соседние файлы в папке GL_HALL2