Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
36
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
1.23 Mб
Скачать

Наприкінці ХХст. на Заході з'явилася футурологія (латиною - "вчення про майбутнє"). Нею займається багато дослідницьких організацій, наукових об'єднань та установ. Головна мета цього руху, як зазначив перший президент Римського клубу (найважливішої футурологічної організації) А.Печчеї, передбачити й усвідомити труднощі людства.

В останній час оптимістичні надії футурології на досягнення благополуччя завдяки прогресивним соціальним теоріям чи високим технологіям, робототехніці і кібернетиці і т.п. згасають і з'являються похмурі пророцтва про загибель цивілізації внаслідок безконтрольного розвитку науки і техніки та занепаду релігії, моралі, культури взагалі.

У прогнозуванні панує закономірність: чим далі в часі здійснюється передбачення, тим менш конкретним і точним воно стає. Щоб запобігти тому, майбутнє поділяють на:

-безпосереднє, з прогнозом на 20-30 років (воно найбільш точне);

-найближче, що сягає більшої частини століття і має невисоку вірогідність;

-віддалене, яке бачиться за межами століття і судження про нього є гіпотетичними.

Соціальне прогнозування є найскладнішою частиною наукового передбачення. Адже, коли відомий закон існування якогось явища природи, то не так важко визначити не лише його теперішній стан, а й майбутні зміни. У соціальному прогнозуванні це робити набагато складніше. Тут, в основному, проявляються статистичні, вірогіднісні закони, оскільки прогнозується майбутнє людського життя, в якому переплітається безліч інтересів, цілей, надій як окремих індивідів, так. і соціальних груп, народів.

Від соціального прогнозування чекають відповідей не лише на запитання "що станеться в майбутньому?" а й "коли цього чекати, в яких формах воно здійсниться

іна скільки вірним е прогноз?" Це дуже складне завдання і тому напрацьована значна кількість різноманітних методів, спеціальних методик і підходів, які можна об'єднати в декілька груп.

1. Екстраполяція (латиною - "змінювати за межами"). Це, коли в майбутньому очікуються наявні в даний час стабільні характеристики і тенденції відповідного об'єкта. Наприклад, якщо в ньому спостерігається прискорення, то передбачається його продовження. Для екстраполяції необхідні глибокі і всебічні знання об'єкта.

2. Експертні оцінки. Їх проводять групи фахівців шляхом інтуїтивно-логічного вирішення проблеми. Узагальнена думка експертів вважається найбільш вірогідною. Необхідно, щоб соціальні об'єкти оцінювали різноманітні фахівці: економісти, політологи, соціологи, правознавці, психологи, історики, філософи та ін.

3. Моделювання. Тут досліджується не об'єкт, а його модель (латиною - "взірець"). Моделювання буває предметне, математичне, імітаційне, комп'ютерне та ін. Воно надає можливість проводити різноманітні експерименти, створювати екстремальні умови існування моделі, формувати різноманітні ситуації для перевірки й життєздатності. Тоді, відповідно до результатів, робляться висновки щодо майбутнього об'єкта, що моделювався.

4. Історична аналогія (грецькою - "подібність") е виявленням закономірностей

ітенденцій зміни системи і розрахунком таких умов її подальшого розгорнення,

141

які відкидають випадковості.

5. Сценарії майбутнього. Це результат використання багатьох методів і технологій наукового передбачення. Він являє собою багатоваріантний прогноз з різноманітними, нерідко протилежними висновками і пропозиціями. Як правило, він носить описовий характер і розгортається у різних футуристичних теоріях та вченнях.

Таким чином, розгорнення культури, цивілізаційні процеси є способом і умовою існування людства. Вони досить суперечливі і бувають загрозливими для його існування. Використання наукових досягнень у передбаченні майбутнього - один із найкращих шляхів соціального розвитку.

Контрольні запитання:

1.Що таке культура? Який її зміст?

2.Як культура реалізується в житті людей?

3.Розкрийте сутність цивілізаційного процесу.

4.Що таке монадологічний підхід до пояснення цивілізації?

5.Охарактеризуйте методи соціального прогнозування.

142

Навчальне видання

Качуровський Михайло Олександрович Тарєлкін Юрій Павлович

Цикін Веніаміи Олександрович

Філософія

Навчальний посібник для студентів заочної форми навчання

Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2001 Свідоцтво ДК №231 від 02.11.2000 р.

Відповідальний за випуск В.В.Бугаєнко Комп'ютерна верстка О.П.Сидоренка

Здано в набір 10.05.01. Підписано до друку 5.07.01. Формат 60х84/16. Гарнітура SchoolBook. Папір офсет. Друк ризогр. Умовн. друк. арк. 12,3. Обл. вид. арк. 11,6.

Тираж 700. Вид № 26. Зам.90

СумДПУ ім. А.С.Макаренка 40002, м. Суми, вул. Роменська, 87

143

Виготовлено на обладнанні СумДПУ ім. А.С.Макаренка

144

Соседние файлы в папке Філософія