Контрольні запитання

1. Назвіть коло найбільш важливих проблем, які вивчає і філософія?

2. У чому полягає вічність ключових філософських проблем?

3. Яке співвідношення між світоглядом та філософіє

4. Поясність, чому «філософія — це нічийна земля між наукою та релігією»?

5. Перелічіть основні розділи філософського значення?

6. Які з них, на вашу думку, найбільш актуальні в наш час ?

2. Чому вивчення філософії необхідне спеціалістам різних галузей ?

3. У чому полягають принципові відмінності класичного і сучасно підходів до сутності історико-філософського процесу?

Тема 2. Філософія давнього світу

План викладу

• Проблема виникнення філософії. Східний і західний способи філософування

• Давньосхідна філософія

• Філософія античного світу

Ключові поняття й терміни: атман, атомісти, Брахман, Дао, даосизм, елеати, епікурейці, Карма, конфуціанство, космоцент- ризм, міфологія, мікрокосм і макрокосм, релятивізм, сансара, со­фісти, стоїки, чарвака-локаята.

2.1. Проблема виникнення філософії. Східнии і західнии способи філософування

Позаяк філософія претендує на вирішення вічних пи­тань, які завжди цікавили людину, вона сама не є вічним способом їх розгляду. Філософія виникає тільки в середині І тисячоліття до н. е. на певному етапі розвитку світової цивілізації. До того часу панували релігія та міфологія.

За сучасними уявленнями, міфологія (від давньогрец. «міф» — переказ) — низка ви­гаданих історій, покликаних одночасно розважати і приховувати незнання справжніх причин явищ. Насправді,

Міфологія — система поглядів, заснована не на те­оретичних доказах і міркуваннях, а на емоційно-художньому переживанні навколишнього світу.

Основні риси міфологічної свідомості:

1. Конкретно-чуттєвий характер, особисте став­лення до природи, сприйняття її як живої, мислячої істоти.

Простіше кажучи, людина емоційно відчувала світ як оду­хотворене «ТИ», як своєрідного людського двійника.

• Описовий і індивідуалізований підхід до подій, явищ, процесів: замість того, щоб розмірковувати про сут­ність явищ, древні просто розповідали те, що могли побачи­ти своїми очами або помацати руками.

• Егоцентризм — переживання найближчої до люди­ни дійсності як усього світу загалом.

• Художня образність — перенесення в процесі по­яснення на світ рис самої людини чи суспільства, так що, скажімо, історія виникнення світу розповідалася як похо­дження сім'ї богів.

• Некритичність до змісту міфологічних оповідань. Будь-які вигадки про події чи героїв не підлягали сумніву і сприймалися як реальні; одні й ті самі міфологічні сюжети переповідалися у різних версіях, які сприймалися з однако­вою зацікавленістю.

Міфологічна свідомість проіснувала тривалий час з двох основних причин:

• вона відповідала конкретно-чуттєвому характеру мис­лення первісної людини, здатної, подібно до маленької ди­тини, лише споглядати навколишню дійсність, а не осмис­лювати її на теоретичному рівні за допомогою абстрактно - логічного мислення;

• вона органічно поєднувалася з особливостями функ­ціонування архаїчної соціальної організації, заснованої на замкненому колі табу, законів і звичаїв, так само незмінно­го, як схід і захід сонця, а тому обов'язкового до виконання, закритого до критичного осмислення.

Філософія та міфологія мають схожість та відмінність. Це — історичні типи світогляду, які існують у різні часи на різних етапах історії людства. Вони виконують певні ко­рисні для суспільства функції, скажімо, передання знань. Але тим часом між філософією та міфологією існують такі відмінності:

• філософія творить свій погляд на світ на рівні абстракт­но-логічного мислення, а міфологія — на рівні чуттєвого сприйняття;

- філософія використовує абстрактні поняття, а міфоло­гія — чуттєві образи;

- філософія критична, міфологія — некритична.

Виникнення Філософії Іноді зустрічається точка зору, що поява філософії є своєрідним дивом — настільки неочікувано вона виникає і настільки ра­зюче відрізняється від панівного на той час релігійно-міфо­логічного світогляду. Можливо, людям давньої епохи філо­софське знання про світ і справді уявлялося як священне і надприродне. Проте, згідно з сучасними підходами, треба казати, що виникнення філософії було закономірним яви­щем і мало низку передумов:

- духовні передумови: зростання рівня розвитку людини, насамперед рівня її мислення;

• політичні передумови: встановлення демократичнішого суспільного устрою, що дозволив людині усвідоми­ти себе як особистість (ідеться зокрема про Стародавню Грецію);

• соціально-економічні передумови: 1) відокремлення розумової праці від фізичної, поява вільного часу для фі­лософських роздумів; 2) класова боротьба і поява нових су­спільних сил, що протистояли тим верствам населення, які обґрунтовували своє привілейоване соціальне становище походженням від богів або героїв.

Щоб детальніше висвітлити проблему виникнення філософії, треба відповісти на кілька уточнюючих запитань:

Коли виникла філософія? Антична філософія, яку більшість дослідників розглядають як праматір усієї єв­ропейської філософії, виникла приблизно в середині І тися­чоліття до н. е. Перша відома нам давньогрецька філософсь­ка школа утворилася в місті Мілеті у VI ст. до н. е. Те, що існувало раніше, прийнято називати протофілософгєю або передфілософією.

Де виникла філософія? Хоча, говорячи про початки філософії, найчастіше згадують передусім Давню Грецію, на момент виникнення видатні філософські вчення вже з'явилися й у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.

Чому виникла філософія? Тому що людське мис­лення і культура підносяться на вищий щабель.

Навіщо виникла філософія? Нове суспільство потребує нову картину світу, і філософія виникає, щоб за­довольнити цю потребу.

З чого виникає філософія? Найчастіше кажуть, що філософія виникає на основі міфології та зачатків наук. Згідно з деякими підрахунками, 90 % усіх міфів за змістом були пов'язані з релігією, розкривали ті чи інші релігійні уявлення і лише 10 % пояснювали походження тих чи ін­ших явищ у природний спосіб.

Як виникла філософія? Філософія виникає як своєрідне «розчаклування світу». На зміну конкретно-чут­тєвому сприйняттю світу приходить абстрактно-логічне мислення. Надприродні пояснення заміщуються пошуком природних причин явищ та подій. Замість художніх образів починають застосовувати абстрактні пояснення. Місце го­лослівних категоричних тверджень чи простих описів за­ступають теоретичні міркування про першооснову всього існуючого, при цьому необхідною стає аргументація, дове­дення авторської точки зору.

Наслідки виникнення філософії без перебільшення доленосні. Німецький філософ XX ст. Едмунд Гуссерль (1859-1938) вважав, що разом із філософією народжуєть­ся «особливе людство і особливе життєве покликання» — «духовна Європа»³. Адже філософія утверджує наявність вищого начала, Ідеалу, задля досягнення якого треба пов­сякчасно самовдосконалюватися. Таким чином, створення філософської картини світу започаткувало матеріальний і духовний прогрес.