Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Презентації по соціології (О.К.) / 3 Соціальна структура суспільства та соціальна стратифікація / Презентация - Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства.ppt
Скачиваний:
1
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
1.19 Mб
Скачать

Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства

ЗМІСТ

Соціальна структура суспільства: поняття і види.

Теорії соціальної стратифікації.

Соціальна структура сучасного суспільства та основні тенденції її розвитку:

а) основні класи, групи, верстви;

б) зміни в структурі суспільства (мобільні та маргінальні процеси);

в) розвиток демографічних процесів, особливості на Україні.

Соціальна структура суспільства: основні види та елементи

Соціальна структура суспільства — ієрархічно упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об'єднаних стійкими зв'язками і відносинами.

Соціальна група — відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об'єднаних на основі загальних соціально значущих ознак.

У кожному суспільстві існує певна кількість соціальних груп, утворення яких зумовлено:

спільною діяльністю (наприклад, професійні групи, зайняті у сфері політичної, економічної та духовної діяльності);

спільним просторово часовим існуванням (середовищем, територією, комунікацією);

—груповими установками та орієнтаціями.

Види соціальної структури суспільства:

Соціально-класова ( сукупність суспільних класів та їх взаємозв’язок)

Соціально-територіальна (сукупність соціальних спільностей залежно від території)

Етносоціальна (сукупність етнічних (національних) спільностей та їх взаємозв’язок)

Соціально-професійна ( сукупність соціальних спільностей залежно від професії, роду занять)

Демографічна (сукупність кількісних та якісних ознак населення (статевої, вікової, сімейної, генетичної структури населення))

Соціальна стратифікація – це сукупність груп, які мають різний доступ до матеріальних благ в силу їх положення в суспільстві.

Історичні види страт:

Рабство.

Касти.

Стани.

Класи.

Теорії соціальної стратифікації:

Теорія середнього класу

(Макс Вебер).

В суспільстві з’являється середній клас (висококваліфіковані робітники), який має високу якість життя – стабільність, впевненість у майбутньому, висока зарплата, банківські накоплення, стабільне місце роботи, власне житло, транспорт, гарантія вищої освіти…

Клас — угруповання людей на основі нерівного становища щодо основних соціальних ресурсів, які визначають їхні життєві шанси, соціальні претензії та соціальні можливості спільно діяти.

У західному індустріальному суспільстві розрізняють, як правило, три класи.

Вищий клас. До нього зараховують роботодавців, керівників, топ- менеджерів, усіх, хто володіє виробничими потужностями чи контролює їх, має високий майновий ценз (багатство).

Середній клас. Цей феномен сформувався в індустріальному суспільстві, розвинувся в постіндустріальному. Його ідентифікують за різними критеріями, в яких домінують такі сутнісні ознаки:

Сукупність соціальних груп

Порівняно високо забезпечена частина суспільства

Елемент соціальної структури прогресу.

Більшість населення високо розвинутих західних країн, що є основним носієм суспільних інтересів, національної культури, тобто властивих відповідним суспільствам цінностей, норм. Поширюючи зразки власної культури на вищі і нижчі верстви, середній клас виступає культурним інтегратором суспільства.

Нижчий клас. До нього належать малокваліфіковані робітники, особи без професійної кваліфікації (так звані «сині комірці»).

2. Теорія соціального статусу (Генрі Мейн, Роберт Лінтон, Фрейд Мерілл, Ральф Тернер)

Вивчення положення особистості в суспільстві відповідно до віку, статі, походження, професії, сімейного положення. Визначення соціального статусу кожної особистості в суспільстві. Визначення соціального престижу, авторитету,

Соціологи Парето, Парсонс визначили взаємозв’язок політичної нерівності і соц. мобільності. Параметри страти (посада): рівень прибутку, рівень освіти, посада, культура (умови життя, освіта, сім’я, нація…)

3. Теорія соціальної мобільності

(Пітирим Сорокін)

Визначення змін в соціальній структурі суспільства, що характеризується мобільністю та маргінальністю.

Мобільність – перехід із однієї страит до іншої внаслідок появи нових груп в суспільстві або зниження рівня життя населення.

За напрямом переміщення розрізняють вертикальну соціальну мобільність — посадове, кваліфікаційне зростання чи декваліфікація, перехід до групи та верстви з вищим чи нижчим статусом, і горизонтальну соціальну мобільність — рух між соціально однорідними позиціями й категоріями населення. Обидва види переміщення переплітаються, взаємодіють.

Маргінальність – це перебування в проміжному стані між двома соціальними групами.

Маргіналізація означає втрату особистістю належності до певної соціальної групи, норм і цінностей відповідної субкультури без входження до іншої.

В сучасному суспільстві спостерігається два процеси:

1.Соціальна диференціація – розшарування суспільства.

2.Інтеграція – об'єднання, зближення рівня життя (середній клас).