3.2 Облік заробітної плати

Відповідно до Закону України „Про оплату праці" (далі Закон) заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

Склад фонду оплати праці визначено „Інструкцією зі статистики заробітної плати", затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004р №5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (Далі - Інструкція).

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому виразі) за відпрацьований та невідпрацьований (у випадках, передбачених законодавством) час або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

При визначенні фонду оплати праці штатних працівників із загальної суми фонду оплати праці виключаються суми, нараховані працівникам, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною, вибраним до органів первинної профспілкової організації, звільненим з роботи на момент здійснення нарахувань.

Фонд оплати праці складається з:

- фонду основної заробітної плати, який включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків);

- фонду додаткової заробітної плати, який включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Основними документами, що регламентують порядок нарахування заробітної плати та умови оплати праці, працівників підрозділів колійного господарства є: Закон України „Про оплату праці", галузева угода між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та Радою профспілки залізничників і транспортних будівельників України, Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту України, затверджене наказом Укрзалізниці від 01 листопада 2004 року № 235-Ц, колективні договори, укладені між адміністрацією та трудовими колективами підрозділів.

Діюче законодавство передбачає, що державою визначаються тільки розміри мінімальної заробітної плати, нижче яких не може провадитися оплата за виконану роботу, і встановлюється регулювання оплати праці шляхом оподаткування доходів працівників.

Встановлення форм і систем оплати праці, умов запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних компенсацій та гарантій входить до компетенції підрозділів і носить договірний характер. Ці виплати обумовлюються на галузевому рівні Галузевими угодами, а в підрозділах - колективними договорами.

В колективному договорі, прийнятому конференцією трудового колективу, фіксуються основи та умови оплати праці працівників:

- тарифні, мета яких - регулювання заробітної плати за тарифними сітками, ставками і схемами посадових окладів із диференціацією за складністю праці (кваліфікацією), важкістю робіт, значимістю (пріоритетністю) робіт;

- надтарифні, що включають компенсаційні доплати і стимулюючі надбавки, премії, заохочення та ін.

Система укладання колективних договорів передбачає такий механізм регулювання оплати праці, при якому основні умови оплати праці встановлюються на вищому рівні і є обов'язковими для виконання на нижчих рівнях господарювання.

Стосовно прийнятої на залізничному транспорті системи угод це означає, що основні умови оплати праці, прийняті Галузевою угодою, обов'язкові, як мінімальний гарант пільг, які надаються залізничникам і обумовлюються колективними договорами, укладеними на рівні залізниць та їх підрозділів.

Оплата праці працівників підрозділів колійного господарства визначається їхнім особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підрозділів і максимальними розмірами не обмежується.

Для працівників колійних машинних станцій, центрів механізації колійних робіт, спеціалізованих колійних колон, зайнятих капітальним ремонтом і реконструкцією залізничних колій відповідно до наказу Укрзалізниці від 01.11.04р. №235-Ц, застосовуються тарифні ставки і посадові оклади, передбачені для працівників, зайнятих у будівництві та на ремонтно-будівельних роботах.

Конкретні розміри тарифних ставок і окладів визначаються колективними договорами у межах наявних коштів на оплату праці, але не нижче від встановленого державою мінімального розміру заробітної плати. Крім тарифних ставок працівникові колійного господарства, за погодженням з профспілковими комітетами встановлюються надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів.

Згідно з Положенням про умови оплати праці працівників залізничного транспорту (наказ Укрзалізниці від 01.11.04р. № 235-Ц) керівникам підрозділів, за погодженням з профспілковими комітетами, надано право запроваджувати для робітників доплати за результатами атестації робочих місць в розмірах, передбачених цим Положенням. Нарахування доплат здійснюється за час фактичної зайнятості робітника на таких роботах.

Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці включаються у колективні договори підрозділів одночасно з заходами по поліпшенню умов праці.

Так, керівники підрозділів колійного господарства, за погодженням з профспілковим комітетом, мають право звільненим бригадирам, які зайняті поточним утриманням штучних споруд і земляного полотна, тарифні ставки підвищувати на 10-15 відсотків.

Керівниками підприємств та структурних підрозділів можуть встановлюватись доплати 4, 8, 12 відсотків тарифної ставки (окладу) на роботах з важкими і шкідливими умовами і 16, 20, 24 відсотки тарифної ставки (окладу) на роботах з особливо шкідливими умовами праці. Конкретний розмір доплати визначається за результатами атестації робочих місць.

Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці включаються у колективні договори підрозділів одночасно із заходами по поліпшенню умов праці.

Для стимулювання підвищення професійної майстерності робітників, посилення їх матеріальної зацікавленості в виконанні виробничих завдань можуть запроваджуватися диференційовані надбавки до тарифних ставок за професійну майстерність. Надбавки - це грошові виплати, що систематично нараховуються понад тарифну ставку. Положенням встановлені надбавки в таких розмірах: до 12 відсотків для 3-го розряду, до 16 відсотків для 4-го розряду, до 20 відсотків для 5-го розряду, до 24 відсотків для 6 -го розряду до відповідної тарифної ставки.

У разі погіршення показників роботи надбавки відміняються. Нарахування премій проводиться на заробіток з включенням суми надбавок.

Деякі види робіт на розряди не поділяються, наприклад, роботи, виконувані водіями автомобілів.

Цим робітникам установлюються класи кваліфікації та відповідна надбавка за класність.

Водіям автомобілів І класу може встановлюватися посадовий оклад замість тарифної ставки. Виплата надбавки за класність при цьому не проводиться.

Крім цього, керівники підрозділів за погодженням з профспілковими комітетами, можуть вводити надбавки для керівників цехів, дільниць, спеціалістів і службовців за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих робіт на строк їх проведення. Ці надбавки встановлюються у розмірі до 50 відсотків посадового окладу.

В основі оцінки високої кваліфікації спеціалістів і службовців, яка дає право на встановлення надбавки, є ефективність і якість роботи, уміння аналізувати, узагальнювати і робити необхідні висновки зі своєї роботи і роботи колективу, проявлення ініціативи у вирішенні виробничих питань і поліпшенні організації праці, впровадженні передових методів праці, усуненні нераціональних витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

В разі погіршення показників роботи і перш за все зниження якості роботи надбавки зменшуються або відміняються повністю. При переході працівника на іншу постійну роботу надбавка відміняється.

Посадові оклади майстрів (старших) і контрольних майстрів (старших), яким в установленому порядку присвоюються звання „Майстер II класу" і „Майстер І класу", підвищуються відповідно на 10 та 15 відсотків.

З метою закріплення кадрів на залізничному транспорті для працівників, робота яких безпосередньо пов'язана з рухом поїздів, навантаженням і розвантаженням вантажів, обслуговуванням пасажирів, ремонтом і утриманням технічних засобів, та інших працівників основної діяльності підприємств залізничного транспорту, запроваджена виплата щомісячної надбавки за вислугу років. Виплата цієї надбавки провадиться в залежності від безперервного стажу роботи на підприємствах залізничного транспорту і визначається згідно з положенням у таких розмірах:

Безперервний стаж роботи, що надає право на одержання надбавки за вислугу років, у роках	Розмір надбавки за вислугу років, у відсотках до місячної тарифної ставки (посадового окладу)
Від 1 до 3	7,0
Від 3 до 5	10,0
Від 5 до 10	15,0
Від 10 до 15	20,0
Від 15 до 20	25,0
Від 20 до 25	30,0
Більше 25 років	40,0

Виплата надбавки за вислугу років проводиться щомісячно, починаючи з 1 січня 1993 року, на основі Положення про порядок виплати надбавки і Переліку професій і посад, що дають право на одержання надбавки за вислугу років.

Безперервний стаж роботи для виплати надбавки за вислугу років визначається комісіями по встановленню трудового стажу. Склад комісії затверджується керівником підрозділу за погодженням із комітетом профспілки.

Основним документом для визначення стажу є трудова книжка. Стаж роботи, не встановлений за записом у трудовій книжці, може бути підтверджений належно оформленими довідками, підписаними керівником підприємства. Зазначені довідки видаються на основі документів, що підтверджують безперервний стаж роботи.

Не допускається підтвердження безперервного стажу роботи, що дає право на одержання надбавки за вислугу років, свідченнями свідків.

Рішення комісії по встановленню трудового стажу записується до протоколу. Витяги з рішення комісії у двох екземплярах, належним чином оформлені і скріплені печаткою підрозділу, видаються: один екземпляр - бухгалтерії для нарахування надбавки за вислугу років, другий - відділу кадрів (інспектору по кадрах).

Оформлення протоколів по встановленню трудового стажу, видача витягів із рішень комісії, підготування матеріалу для розгляду скарг на рішення комісії зберігання всієї документації здійснюється особами, яким доручено ведення і зберігання трудових книжок.

В разі, коли недоцільно вводити окрему штатну одиницю до штатного розкладу підрозділу, керівництво бригадою покладається на одного із працівників бригади без звільнення його від основної роботи, для компенсації додаткових витрат працівнику керівник підрозділу, за погодженням з профспілковим комітетом, встановлює доплату за керівництво бригадою з чисельністю від 5 до 10 чоловік - у розмірі до 20 відсотків, більше 10 чоловік - від 20 до 25 відсотків тарифної ставки за фактично відпрацьований час. При невиконанні встановлених виробничих завдань, низькій якості робіт, виробничих і трудових порушеннях доплата не виплачується або її розмір знижується.

За виконання, поряд з основною роботою, обов'язків тимчасово відсутнього працівника, робітникам, майстрам, начальникам дільниць, професіоналам, фахівцям і технічним службовцям можуть встановлюватися доплати в межах економії фонду оплати праці, при умові, що сума доплат не може перевищувати тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника.

Доплата за виконання, поряд із своєю основною роботою, обов'язків тимчасово відсутніх керівників їх штатним заступником не проводиться.

Робота в нічний час (з 22 години до 6 години ), а також в вечірній час (з 18 години до 22 години) оплачується в підвищеному розмірі.

Положенням передбачено, що доплата за роботу у вечірній час проводиться в розмірі 20%, а за роботу в нічний час в розмірі 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Крім зазначених доплат працівникам, що мають вчену ступінь кандидата чи доктора наук відповідно до спеціальності, вводяться доплати до посадових окладів в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу.

Керівникам підрозділів надано право установлювати професіоналам, фахівцям і технічним службовцям надбавки до посадових окладів за знання і використання в роботі іноземної мови в розмірі до 10 відсотків посадового окладу, а особам, які працюють в умовах режимних обмежень - до 20 відсотків посадового окладу.

Працівникам, що мають почесні державні звання, відповідно до спеціальності, встановлюються доплати до посадових окладів у розмірі 15 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).

Працівникам, які нагороджені знаком „Почесному залізничнику", встановлюється доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки).

При наявності права на встановлення доплати за звання з двох підстав, встановлюється одна більша за розміром доплата.

У виробничому процесі можуть траплятися випадки, коли виконуються роботи понад встановлену тривалість робочого дня, тобто надурочні роботи.

У підрозділах колійного господарства такі випадки бувають в разі залучення в надурочний час працівників експлуатаційного штату дистанцій на роботи, пов'язані з сніго - водоборотьбою, із-за природних умов або при ліквідації аварій.

Оплата праці в надурочний час проводиться в подвійному розмірі.

Годинами надурочних робіт для працівників з підсумковим обліком робочого часу вважаються години роботи понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період. Так, при підсумково-помісячному обліку робочого часу надурочний час визначається як різниця між фактично відпрацьованою кількістю робочого часу в звітному календарному місяці і нормою робочого часу за цей же місяць.

У підрозділах колійного господарства, в яких неможлива за умовами виробництва зупинка роботи у вихідні та святкові (неробочі) дні, виникає необхідність оплати працівникам за фактично відпрацьований час в ці дні.

Робота у святковий та неробочий день оплачується:

- відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками-у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

- працівникам, які одержують місячний оклад - у розмірі одинарної денної ставки понад встановлений оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної денної ставки понад встановлений оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму робочого часу.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Згідно з чинним законодавством (Постанова Верховної Ради України від 27.01.95р. № 35/95 ВР) у випадку, коли святковий (неробочий) день збігаються з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний день після святкового (неробочого) дня.

Доплата за роботу в нічний час у святковий (неробочий) день проводиться на загальних підставах. Подвоєння доплати за роботу в нічний час не проводиться.

При розрахунках надурочного часу робота в святковий день, виконана понад норму робочого часу, не враховується, оскільки вона оплачена у подвійному розмірі.

Специфіка безперервної роботи, викликана необхідністю задоволення потреб економіки України та населення в перевезеннях, обумовлює організацію роботи в вихідні дні.

При п'ятиденному робочому тижні працівникам надається два вихідних дні, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальний вихідний день - неділя.

Порядок надання щотижневого відпочинку працівникам залізничного транспорту регламентується „Особливостями регулювання робочого часу і час відпочинку", затвердженими наказом Укрзалізниці від 10.03.94р. № 40-Ц.

Кількість щотижневих днів відпочинку протягом кожного місяця повинна бути не меншою за кількість неділь даного місяця.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі з оплатою у подвійному розмірі.

У разі простою працівники переводяться з урахуванням їх спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою або на інше підприємство, але в тій самій місцевості, на строк до одного місяця.

Відмова без поважних причин від такого переведення вважається порушенням трудової дисципліни.

При переведенні на нижче оплачувану роботу внаслідок простою, за працівниками, які виконують норми виробітку, зберігається середній заробіток за попередньою роботою, а за працівниками, які не виконують норми виробітку або переведені на почасово оплачувану роботу, зберігається їх тарифна ставка або оклад.

У випадках вимушеного простою з причин, які не залежать від працівника, оплата проводиться в розмірах, передбачених Галузевою угодою.

Час простою з вини працівника не оплачується .

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Для посилення матеріальної зацікавленості працівників у виконанні завдань та договірних зобов'язань, підвищенні ефективності виробництва та якості роботи можуть запроваджуватися системи преміювання, винагорода за підсумками роботи за рік та інші форми матеріального заохочення.

Встановлення системи оплати праці і форм матеріального заохочення, затвердження положень про преміювання і виплати винагороди за підсумками роботи за рік проводяться керівником підрозділу за погодженням з профспілковим комітетом.

Згідно з положенням про умови оплати праці залізничників, преміювання керівників підрозділів за основні результати господарської діяльності проводиться щомісячно або поквартальне. Конкретні показники, розмір і періоди преміювання зазначених працівників установлюються керівниками вищих за підпорядкуванням органів управління за погодженням із відповідними профспілковими органами.

Виплата одноразового заохочення або разової допомоги керівникам підрозділів проводиться за рішенням або погодженням керівництва вищих органів управління.

Преміювання інших працівників підрозділу здійснюється, виходячи з конкретних завдань, які стоять перед ними, з урахуванням кінцевих результатів праці колективу в цілому, за показниками й у розмірах, які встановлюються керівником підрозділу за погодженням з профспілковим комітетом.

Розміри премій працівникам за основні результати господарської діяльності визначаються з урахуванням доплат і надбавок, виплачуваних у встановленому порядку, за винятком надбавки за вислугу років.

Підставою для нарахування премії є дані бухгалтерської і статистичної звітності.

Працівникам, які допустили недоліки в роботі, розмір премії може знижуватися або премія не виплачуватися повністю за той період, в якому допущені або виявлені недоліки в роботі. При наявності дисциплінарного стягнення, премія за основні результати господарської діяльності у відповідному періоді може знижуватись або не виплачуватись повністю відповідно до затвердженого Положення.

Крім преміювання за основні результати роботи може застосовуватись преміювання за виконання особливо важливих робіт (завдань). Перелік таких робіт, період і розміри преміювання встановлюються підрозділом самостійно і обумовлюються в Положенні, затвердженому керівником підрозділу за погодженням із профспілковим комітетом.

Одним із видів стимулювання працівників за досягнення високих фінансових і техніко-економічних результатів за підсумком роботи за рік є запровадження виплати винагороди за підсумком роботи за рік. Виплата цієї винагороди, що стимулює одночасно стаж роботи в галузі, проводиться згідно з Положеннями, якими передбачається порядок визначення стажу, розмір (коефіцієнт) залежності винагороди від наявного стажу роботи та порядок виплати винагороди. Дані Положення затверджуються керівником підприємства, організації за погодженням з комітетом профспілки.

Сума нарахованої заробітної плати за виконані роботи відображається за дебетом рахунків обліку витрат та кредитом субрахунку 661 „Розрахунки за заробітною платою".

Працівникам підрозділу здійснюється оплата за невідпрацьований час:

- оплата основних та додаткових щорічних відпусток, а також суми грошових компенсацій в разі невикористання їх;

- суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

- оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу неповнолітнім;

- оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час;

- оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;

- оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні;

- оплата простоїв не з вини працівника.

Підприємства залізничного транспорту згідно з Обліковою політикою Укрзалізниці створюють забезпечення на виплату відпусток працівникам з урахуванням суми обов'язкових відрахувань (зборів) на соціальні заходи.

Порядок створення та використання забезпечення на виплату відпусток працівникам з урахуванням сум обов'язкових відрахувань (зборів) на соціальні заходи здійснюється згідно з вказівками Укрзалізниці від 18.03.2003 р. №ЦФ-32/226 та від 16.01 2004 р. №ЦФ-16/46.

Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісячно, як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.

Сума забезпечення відрахувань на соціальні заходи визначається, як добуток суми забезпечення на виплату відпусток і загальної суми відсотків розміру страхових внесків і зборів.

Облік руху та залишків коштів на виплату чергових відпусток працівникам ведеться на субрахунку 4710 „Забезпечення виплат відпусток".

Інформація про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) на соціальні заходи враховується на субрахунку 4711 „Забезпечення відрахувань на соціальні заходи".

За кредитом субрахунків 4710 „Забезпечення виплат відпусток" і 4711 „Забезпечення відрахувань на соціальні заходи" відображається нарахування забезпечень в кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат.

За дебетом субрахунків 4710 „Забезпечення виплат відпусток" і 4711 „Забезпечення відрахувань на соціальні заходи" відображається використання нарахованих забезпечень відповідно в кореспонденції з кредитом субрахунку 661 „Розрахунки за заробітною платою" і рахунку 65 „Розрахунки за страхуванням".

Для деталізації обліку забезпечення на виплату відпусток до субрахунків 4710 та 4711 відкрито такі рахунки 4-го порядку:

47101 „Забезпечення виплат відпусток поточного місяця"

47102 „Забезпечення виплат відпусток майбутніх періодів"

47103 „Забезпечення виплат відпусток, невикористаних у минулих роках"

47111 „Забезпечення відрахувань на соціальні заходи поточного місяця"

47112 „Забезпечення відрахувань на соціальні заходи майбутніх періодів"

47113 „Забезпечення відрахувань на соціальні заходи, невикористаних у минулих роках".

З метою регулювання оплати праці відповідно до чинного законодавства із нарахованої працівнику заробітної плати утримуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхові внески до загальнообов'язкового державного соціального фонду страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, страхові внески, до фонду загальнообов'язкового державного фонду соціального страхування на випадок безробіття та податок з доходів фізичних осіб.

Конкретні розміри утримань із нарахованої заробітної плати встановлюються відповідними законами України („Про податок з доходів фізичних осіб", „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інші нормативні акти).

Утримання страхових внесків проводиться із всіх видів заробітної плати, як в грошовій, так і в натуральній формі.

Підставою для розрахунку утримань є інформація, яка зареєстрована бухгалтером в особовому рахунку працівника і міститься в спеціальних первинних документах за видами нарахувань та утримань із заробітної плати.

Перелік видів оплати, з яких не утримуються страхові внески, наведено в Номенклатурі найменувань і кодів видів оплати і утримань із заробітної плати працівників залізничного транспорту України, затвердженій наказом Укрзалізниці від 24.10. 2001 р. № 566-Ц. До таких виплат відносяться: вихідна допомога; виплати по відшкодуванню збитків, заподіяних каліцтвом; одноразові виплати в зв'язку з виходом на пенсію та ін.

Крім цього, із нарахованої заробітної плати повинні утримуватися видані аванси, суми на користь третіх осіб за виконавчими документами або по заяві працівника (аліменти, суми в погашення заподіяної матеріальної шкоди, заборгованості по квартплаті, штрафи, кредити, утримання за отриманий формений одяг, вартість неповерненого інструменту та інших предметів, виданих працівнику в тимчасове користування і неповернених та інші).

Інформація про утримання використовується при розрахунку заробітної плати, що належить до виплати кожному працівнику, а також для одержання узагальнених даних по підрозділу в цілому, необхідних для складання бухгалтерських проводок на утримання.

В бухгалтерському обліку утримання із заробітної плати відображаються за дебетом субрахунку 661 „Розрахунки за заробітною платою" та кредитом різних рахунків в залежності від видів утримань.

Розрахунок по заробітній платі з кожним працівником відображається в розрахунковій відомості форми № П-50 „Розрахункова відомість", затвердженій наказом Міністерства статистики України від 22.05.96 р. №144.

В розрахунковій відомості інформація групується в чотирьох розділах: дані про працівника (табельний номер, ПІБ); сума нарахованої заробітної плати за видами оплат; сума утримань із заробітної плати за їх видами; сума до видачі.

На підставі розрахункових відомостей складається платіжна відомість форми №П-53 „Платіжна відомість", затверджена наказом Міністерства статистики від 22.05.96 р. №144. В платіжній відомості вказується ПІБ, табельний номер, сума до видачі, місце для підпису в одержанні заробітної плати.

Разом з платіжною відомістю складаються вкладиші в особовий рахунок, розрахункові листки, а також зведені відомості нарахування заробітної плати, утримань із неї, відомості розподілення заробітної плати за балансовими субрахунками і статтями витрат, видами оплати та інші дані.

Розрахункові листки по заробітній платі видаються на руки працівникам, а вкладиші, в яких є такі ж показники, вкладаються в особові рахунки працівників для накопичення інформації про їх доходи.

Урядом приділяється велика увага проведенню своєчасних розрахунків з працівниками по заробітній платі. Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати від 21.10.04 р. №2103-ГУ внесено зміни до таких законодавчих актів:

1.Статтю 97 Кодексу законів про працю України доповнено частиною п'ятою такого змісту:

„Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці".

2. У Законі України „Про оплату праці":

- частину третю ст. 15 викладено в такій редакції:

„Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці";

- статтю 24 доповнено частиною п'ятою такого змісту:

„Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості".

Ці доповнення внесли кардинальні зміни у сферу оплати праці працівників.

Якщо раніше згідно з частиною 3 статті 15 Закону України „Про оплату праці” від 24.03.1995 р. №108/95-ВР заробітна плата була на другому місці після сплати обов'язкових платежів, то тепер у цій самій частині закону говориться: спочатку оплата праці працівників, а всі інші платежі - потім. Своєчасність і обсяги виплати заробітної плати не можуть залежати від інших платежів та їх черговості.

Готівку для виплати заробітної плати підрозділ одержує із поточного рахунку, відкритого в установі банку. Одержання готівки на виплату заробітної плати оформляється чеком. Разом з чеком надається платіжне доручення банку на перерахування до бюджету утримань із заробітної плати податків та платежів до позабюджетних фондів, а також нарахувань на соціальні заходи.

Виплата заробітної плати із каси проводиться на підставі оформлених платіжних відомостей.

Одноразові виплати заробітної плати можуть проводитися на підставі видаткових касових ордерів.

Платіжні відомості та видаткові касові ордери реєструються в переліку платіжних документів, який відкривається на кожний календарний рік.

Касир проти прізвищ осіб, що не отримали заробітну плату, проставляє відмітку про її депонування і складає реєстр депонованих сум. На титульному листі платіжної відомості вказується фактично виплачена сума, а також сума, що підлягає депонуванню.

Фактично виплачену суму записують в касову книгу, а депоновану здають в банк для зарахування на поточний рахунок. Порядок оформлення цих операцій в касі викладено в розділі 2.8.2 цих Методичних рекомендацій.

Виплату заробітної плати підрозділи можуть здійснювати за допомогою карток національної системи масових електронних платежів (далі - НСМЕП).

НСМЕП - це банківська багатоемітентна платіжна система, в якій операції здійснюються за допомогою банківських платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним Банком України.

Смарт-картка - це пластикова картка з умонтованим мікропроцесором.

Організація виплати заробітної плати з використанням карток НСМЕП здійснюється на підставі законів України „Про національний банк України", „Про банки та банківську діяльність", „Про захист інформації в автоматизованих системах", „Положення Національного банку України про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням" та іншими законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Взаємовідносини між підрозділами і банками будуються на підставі договорів про обслуговування працівників підприємства по зарплатному проекту за допомогою платіжних карток НСМЕП.

За цим договором підрозділ доручає банку, а банк зобов'язується своїми силами і засобами надавати підрозділу платні банківські послуги по зарахуванню грошових коштів на карткові банківські рахунки працівників підрозділу – користувачів платіжних карток НСМЕП.

Крім цього, в договорі визначається відповідальність сторін за порушення умов договору, термін його дії, порядок вирішення спорів та інше.

Невід'ємною складовою частиною договору є додатки до нього (заява анкета, Правила користування платіжною карткою НСМЕП, тарифи банку).

Заява-анкета фізичної особи про відкриття рахунків та одержання платіжної картки НСМЕП включає такі реквізити: прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи; серію, номер, дату та ким виданий документ, що засвідчує фізичну особу (паспорт або документ, що замінює його), ідентифікаційний код, контактні телефони і інші. Після одержання картки фізична особа змінює ПІН-код.

Підрозділ забезпечує укладання кожним працівником з банком договору про видачу платіжної картки НСМЕП і розрахункове обслуговування фізичної особи.

При кожному перерахуванні на транзитний рахунок сум коштів, належних до видачі заробітної плати, банку надається оригінал списку працівників, в якому вказується: прізвище, ім'я, по батькові (повністю), дата надання списку, сума, що підлягає зарахуванню кожному працівнику на його картковий рахунок, ідентифікаційний код працівника. Кожна сторінка цього списку підписується керівником і головним бухгалтером підрозділу і завіряється печаткою. Разом зі списком до банку надається електронна копія цього списку на дискеті.

За надані послуги банк отримує від підрозділу комісію у процентах (за домовленістю) від кожної суми, перерахованої на транзитний рахунок.

Оплата послуг, наданих банком, здійснюється окремим платіжним дорученням. Таким чином, крім списків на паперових та електронних носіях підрозділ надає банку два платіжних доручення: одне - на суму, яка підлягає зарахуванню на карткові рахунки, друге - на суму оплати за надані банком послуги.

Для здійснення операції по зарахуванню коштів на карткові рахунки працівників банк відкриває транзитний рахунок, із якого зараховуються суми кожному працівникові на картки НСМЕП.

На рахунках бухгалтерського обліку ці операції відображаються таким чином:

За дебетом субрахунку 3777 „Розрахунки через банки за допомогою платіжних карток по заробітній платі працівників" та кредитом субрахунку 311 „Поточні рахунки в національній валюті" - на перераховану підрозділом банку суму, що підлягає зарахуванню на картки НСМЕП;

За дебетом рахунку 92 „Адміністративні витрати" та кредитом субрахунку 311 „Поточні рахунки в національній валюті" - за послуги банку;

За дебетом субрахунку 661 „Розрахунки за заробітною платою" та кредитом субрахунку 3777 „Розрахунки через банки за допомогою платіжних карток по заробітній платі працівників" - суми, зараховані кожному працівнику на картку НСМЕП.

Розрахунки з працівниками по заробітній платі можуть здійснюватись також через систему Ощадбанків. При цьому використовується субрахунок 3778 „Розрахунки через Ощадбанки з працівниками по заробітній платі".

Виплата заробітної плати працівникам через ощадні банки в бухгалтерському обліку відображається таким чином:

- дебетується субрахунок 661 „Розрахунки за заробітною платою" і кредитується субрахунок 3778 „Розрахунки через ощадні банки з працівниками по заробітній платі" - на суми, що підлягають зарахуванню на рахунки працівників в ощадному банку;

- дебетується субрахунок 3778 „Розрахунки через ощадні банки з працівниками по заробітній платі" і кредитується субрахунок 311 „Поточні рахунки в національній валюті" - на суму, перераховану підрозділом Ощадбанку.

Аналітичний облік витрат на оплату праці і пов'язаних з ними розрахунків здійснюється за кожним працівником на підставі персональних особових рахунків по заробітній платі, які відкриває бухгалтерія згідно виписок із наказу про прийняття на роботу.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій по нарахуванню заробітної плати відображено в п.2.5 цих Методичних рекомендацій.

РОЗДІЛ 4