11. Другий закон Госсена

Рівновагу споживача описує другий закон Госсена : у стані оптимуму відношення граничних корисностей до цін товарів для данного споживчого кошика є тотожним або ж для максимамльного задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою.

З цього закону випливає закон рівних граничних корисностей благ, що купуються на одну грошову одиницю або на певну фіксовану суму. Відповідно до нього кожен товар користується підвищеним попитом аж до того моменту, коли гранична корисність даного товару, яка припадає на одну грошову одиницю, не стає рівною граничній корисності всіх інших товарів, що припадає на ту ж грошову одиницю. Зрівноваживши свої граничні корисності відповідно до щойно сформульованим правилом максимізації корисності, споживач опиняється в стані рівноваги, яке виражає собою незмінність структури витрат доти, поки залишаються незмінними умови: смаки, ціни, доходи.

12. Нецінове раціонування.

Нецінове раціонування є альтернативним способом боротьби з дефіцитом. Існує думка, що в цьому випадку товари розподіляються більш справедливим чином, ніж у випадку дії конкурентних ринкових сил. При одній з форм раціонування кожен має рівний шанс купити нормований товар, тоді як при ринковій системі люди з більш високими доходами можуть перебити ціну тих, хто має більш низькі доходи, щоб роздобути дефіцитні товари. (ст. 60 Верланов)

1. Випадок, коли раціонується один товар

2. Випадок, коли раціонуються 2 товари

13. Бажані, небажані і нейтральні товари.

Не всі товари є бажаними. Бажані товари – товари, відносно яких більшій кількості віддається перевага у порівнянні з меншою їх кількістю. Небажані товари – товари, відносно яких меншій кількості віддається перевага у порівнянні з більшою.

Практичний досвід доводить нам, що багато які з товарів будуть відноситись до бажаних спочатку, а після споживання певного їх обсягу перетворюються на небажані. За умов досягнення насиченості гранична корисність від споживання додаткової одиниці товару стає нульовою і, отже, він перетворюється на нейтральний.

Нейтральні товари – товари, попит на які не змінюється зі зміною доходу споживачів. До таких товарів відносять: сіль, сірники та інші товари першої необхідності.

Далі гранична корисність стає вже від’ємною, і товар перетворюється на небажаний, спрямованість уподобань змінюється на протилежну.

14. Кутові рішення.

Кутові рішення– такі рівноважні рішення, коли цінність одного з товарів дорівнює нулю. Кутові рішення виникають, коли споживач має сильні уподобання щодо одного товару у порівнянні з іншим або коли великі відносні ціни на товар.

Вибір кожного варіанта споживчого кошику, де фактично присутні обидва товари, не буде задовольняти споживача, оскільки кожного разу

Це тому, що “перевага” означає, що споживач буде неохоче замінювати банани на яблука. Така ситуація буде мати місце весь час, тому споживач і не буде споживати яблука, а його рішення буде при х=0. Зверніть увагу на напрямки уподобань – оптимум для небажаних товарів завжди буде кутовим рішенням.