3.2. Операційний і фінансовий важелі

Нестабільність ринку постійно діє на обсяг продажу і витрати виробництва, приводе до постійного ризику і необхідності контролю за рівнем покриття маржинальним доходом постійних витрат і критичним обсягом продажу. З одного боку структура витрат значною мірою залежить від галузевої належності підприємства. Інвестування капіталу в основні виробничі фонди, розвиток науково-техничного прогресу викликають зростання постійних і відносне скорочення змінних витрат, що викликає зміни в кінцевих результатах діяльності. З іншого боку величина постійних витрат пов’язана з використанням позикових коштів, тобто фінансовими витратами. В першому випадку взаємозв'язок між обсягом виробництва, постійними та змінними витратами виражає показник виробничого (операційного) левериджу, від рівня якого залежать прибуток підприємства і його фінансова стійкість. У цьому випадку на валовой доход можна впливати шляхом зміни структури собівартості продукції і обсягу виробництва, в іншому - за допомогою фінансового левериджу - на прибуток шляхом зміни обсягу і структури довгострокових пасивів. Виробничо- фінансовий леверидж характеризує взаємозв'язок витрат виробничого і фінансового характеру і чистого прибутку.

Дія операційного важеля проявляється в тім, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди породжує більш сільну зміну прибутку. Рівень виробничого левериджу (сила дії операційного важелю - СДОВ ) відображує темпи приросту прибутку від основної діяльності залежно від темпів приросту обсягу продажу і розраховується відношенням маржинального доходу до прибутку:

СДОВ =Дм / Д (2.10)

де Д – прибуток від основної діяльності;

Дм - маржинальний доход.

Рівень виробничого левериджу показує ступінь залежності прибутку до сплати податку і відсотків до змін обсягу реалізації. При його високому значенні навіть незначний спад чи збільшення виробництва продукції призводить до значних змін прибутку. Більш значний рівень виробничого левериджу мають, як правило, підприємства з більш високим рівнем технічної обладнаності виробництва. При зростанні рівня технічної обладнаності зростає частка постійних витрат і рівня виробничого левериджу. З зростанням останнього зростає ступінь ризику недоотримання виручки, необхідної для відшкодування постійних витрат.

У підприємства, у якого більша частка постійних витрат, більш беззбитковий обсяг продажу і менша зона беззбитковості (запас фінансової стійкості). Коли виручка від реалізації спадає сила дії операційного важелю зростає.

На підприємстві, яке аналізується, сила дії операційного важеля дорівнює 6,14 (13213,6 / 2151,6). Це говорить про те, що при зміни обсягу реалізації на 1%, прибуток від основної діяльності зміниться на 6,14%.

Операційний важель можна також вимірювати відношенням відсотка зміни чистого прибутку (∆ЧП) залежно від зміни обсягу реалізації (∆ЧД):

СДОВ = ∆ЧП / ∆ЧД (2.11)

У точці критичного обсягу продажу прибуток дорівнює нулю, тобто він повинен зменшиться на 100%. Отже по відношенню до звітного року зменшення величини чистого доходу в відсотках до точки беззитковості (запас фінансової стійкості) при операційном левереджу 6,14 буде складати 16,29%

( 100: СДОВ, або 100:6,14).

Якщо підприємство очикує зменшення чистого доходу до 29216,3 тис. грн., або на 8% у порівнянні зі звітним роком, то в даному випадку при збереженні сили дії операційного важелю прибуток буде знижен на 49,12% (8×6,14).

На основі цих даних і завдання по прибутку на період, що прогнозується, можна визначити суму , на яку необхідно зменшити постійні витрати. Із формули (2.10) випливає:

Н = Ду × ЧД - (2.12)

Підприємство планує прибуток на період, що прогнозується, на рівні 70% у порівнянні зі звітним роком, тобто 1506,1 тис. грн. (2151,6 × 70 : 100). Звідсі постійні витрати повинні скласти 10648 тис. грн. (29216,3 × 0,416 -1506,1). Тоді сума їх зниження складає 414 тис. грн. (10648 – 11062), або 3,7%.

Ефект фінансового левериджу пов’язаний фінансовими витратами і виникає у тих ви­падках, коли позиковий капітал надає можливость впливати на чистий прибуток і рентабельность власного капіталу за рахунок більш високої доходністі сукупного капіталу ніж сере­дньозважена ціна позикових ресурсів.

Розрахунок ефекту фінансового левериджу можна проводити за формулою:

ЕФЛ=(1-Пс) (ЕР- СРСВ ) ПК/ВК, (2.13)

де ЕФЛ — ефект фінансового левериджу;

ЕР — економічна рентабельність сукупного капіталу, %;

СРСВ — середньозважена ціна позикового капіталу (витрати, пов'язані з позиковим капіталом / середній розмір позикового ка­піталу) %;

Пс — ставка оподаткування;

ПК — середній розмір позикового капіталу, тис грн;

ВК — середній розмір позикового капіталу, тис грн.

Перша складова формули розрахунку ефекту фінансового леве­риджу- (1-Пс) податковий коректор фінансового левериджу ха­рактеризує. рівень прибутку, який залишається у підприємства пі­сля сплати податків;

друга - диференціал фінансового левериджу (ЕР- СРСВ )ха­рактеризує різницю між рентабельністю сукупних активів та се­редньою ціною позикового капіталу;

третя - плече фінансового важеля (ПК / ВК) характеризує силу впливу фінансового важеля та показує, яка величина позикового капіталу припадає на 1 грн. власного капіталу.

Податковий коректор фінансового левериджу практично не залежить від підприємства, тому що ставка по­датку на прибуток встановлюється згідно з чинним законодавством. Вплив на нього можливий, якщо для різних видів діяльності підприємства встановлені диференційовані ставки оподаткування прибутку, або підприємство може викорис­товувати податкові пільги для окремих видів діяльності, або окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою діяльність у вільних економічних зонах своєї країни, де діє піль­говий режим оподаткування прибутку, або окремі фірми підприємства діють у державах з більш низьким рівнем оподаткування прибутку.

Диференціал фінансового левериджу є головною умовою позитивного ефекту фінансового левериджу, який ви­являється тільки в тому випадку, якщо рівень прибутку переви­щує середній розмір відсотка за використаний кредит. Чим вище позитивне значення диференціалу фінансового левериджу, тим вищим за інших рівних умов буде його ефект. Підвищення частки позикового капіталу призводить до збі­льшення фінансового ризику, що змушує кредиторів збіль­шувати рівень ставки відсотка за кредит за рахунок включен­ня до неї премії за додатковий ризик. При цьому диференціал фінансового левериджу може бути зведений до нуля і використання позикового ка­піталу не дасть приросту рентабельності власного капіталу і на­віть може мати від'ємну величину.

Плече фінансового важеля впливає на диференціал і навпаки.

Ефект фінансового левериджу відображуе взаємозв’язок між виручкою, чистим прибутком і витратами виробничого та фінансового характеру. Розрахунок його дії можна також визначати як співвідношенн відсотка зміни чистого прибутку (∆ЧП) та відсотка зміни прибутку до сплати податку і відсотка (ЕВІТ) за формулою:

ЕФЛ =∆ЧП / ∆ ЕВІТ (2.14)

Загальний ризик, тобто ризик як виробничого характеру, що пов’язаний з можливою нестачею коштів для покриття поточних витрат, так і фінансового характеру, який пов’язаний з можливою нестачею коштів для обслуговування позикових джерел фінансування, визначається формулою:

Кл = СДОВ ×ЕФЛ (2.15)

Категорії операційного та фінансового левериджу є довгостроковими характеристиками підприємства.

Розрахунок ефекта фінансового левериджу за даними підприємства, що аналізується, наведений у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз ефекту фінансового важеля

Показники	На початок року	На кінець року
А	1	2
1. Власний капітал	31856,0	51710,7
2.Позиковий капітал без кредиторської заборгованості	6657,4	6645,5
3. Усього капітал, що інвестовано	38513,4	58356,2
4. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	4967,0	998.9
5. Фінансові витрати по кредитах (ф.№3 ряд.130)	308.3	797,8
6 Фінансовий результат з урахуванням витрат по кредитах ( Нетто-результат від експлуатації інвестицій), (ряд.4+ряд.5)	5275,3	1794,7
7. Економічна рентабельність інвестицій, %, (ряд.6:ряд.3×100)	13,697	3,075
8. Середня розрахункова ставка відсотка, % (ряд.5× 100/ ряд.2)	4,631	12,005
9. Податок на прибуток
10. Чистий прибуток (ряд.4 – ряд.9)	4967,0	998.9
11.Рентабельність власного капіталу, % (ряд.10×100 / ряд.1)	15,6	1,9
12. Ефект фінансового важеля	+1,9	-1,1

Розрахунки свідчать, що в попередньому періоді підприємство збільшило рентабельність власного капіталу на 1,9 пункту, тому що диференціал фінансового левериджу мав позитивне значення, в звітному – за рахунок негативного впливу фінансового важеля на фінансовий результат рентабельность власного капіталу зменшилась на 1,1 пункта.

. Слід мати на увазі, що незначні суми позикового капіталу можуть свідчити про недостатньо високий рівень фінансового менеджменту, невикористання ним таких інстументів як лівередж.