21. Кримінальна відповідальність за створення та діяльність злочинних організацій в Україні.

Згідно з ч. 4 ст. 28 КК злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації,.

Ієрархічність (ієрархія) означає сукупність людей, об'єднаних у такий спосіб службовою чи якоюсь іншою діяльністю, родинними або іншими стосунками. Стійкість може мати місце у разі вчинення хоча б одного злочину (об'єктивний момент).

Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 255 КК, є громадська безпека (у широкому розумінні. Крім цього цей злочинможе мати й додатковий факультативний безпосередній об'єкт злочину, коли такі діяння винних осіб заподіюють або можуть заподіяти шкоду тим цінностям, що є об'єктом того конкретного злочину, який скоюють учасники злочинної організації.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 255 КК, полягає у: 1) створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину; 2) керівництві такою організацією; 3) участю в ній; 4) участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією; 5) організації зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів.6) керівництво такими зустрічами.

Суб'єкт злочину, який розглядається, загальний з 16 років.

Суб'єктивна сторона такого злочину характеризується прямим умислом.

У ч. 2 ст. 255 КК передбачено, що звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.

Сприяння учасникам злочинних організацій і укриття їх злочинної діяльності. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, грошей, , а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності, -.

Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, і не є членом саме цього угруповання.

21. Загальна характеристика злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України).

Родовим об'єктом цих злочинів є безпека руху й експлуатації транспорту.

З об'єктивної сторони злочини, передбачені розділом XI Особливої частини КК, бувають як з матеріальними, так і з формальними складами. Діяння в цих злочинах виражається в дії або бездіяльності особи. Деякі злочини можуть бути вчинені тільки шляхом суспільно небезпечної дії (наприклад, незаконне заволодіння транспортним засобом) або тільки бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха, з боку капітана судна).

Якщо це формальний склад злочину, то достатньо встановити скоєння суспільно небезпечного діяння., і злочин є закінченим з моменту його вчинення (наприклад, неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден)..

Що стосується злочинів з матеріальним складом, то обов'язковими ознаками, крім суспільно небезпечного діяння, є ще й суспільно небезпечні наслідки та встановлення причинного зв'язку між діянням особи та наслідками, що настали. Так, наприклад, для настання відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього рухушення (ст. 286) потрібно визначити не тільки порушення правил безпеки дорожнього руху, а й визначити чи це заподіяло потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості. Тобто обов'язково треба встановити причинний зв'язок між відповідним порушенням правил безпеки дорожнього руху та заподіянням потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Суб'єктом транспортних злочинів є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. А за пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів і деяких інших, відповідальність настає з 14-річ-ного віку. Деякі злочини може вчиняти тільки спеціальний суб'єкт, наприклад, особа, яка керує транспортним засобом (ст. 286 КК).

Суб'єктивна сторона транспортних злочинів з формальним складом характеризується прямим умислом. Для злочинів з матеріальними складами характерним є їх вчинення з необережності (необхідно встановити психічне ставлення особи до діяння і його наслідків).

Можна виділити такі злочини проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту: порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, порушення правил повітряних польотів; ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха; порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами;незаконне заволодіння транспортним засобом

Незаконне заволодіння транспортним засобом. Основним безпосереднім об'єктом злочину є порядок користування транспортним засобом. Додатковим обов'язковим об'єктом злочину є власність.

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які спрямовані на незаконне заволодіння транспортним.

Злочин є закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування.

Не є незаконним заволодіння транспортним засобом у стані крайньої необхідності, наприклад, для того, щоб терміново доставити тяжкохвору людину до лікарні.

Об'єктивна сторона злочину за ч. 2 ст. 289 КК характеризується незаконним заволодінням транспортним засобом, яке вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинене з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо воно завдало значної матеріальної шкоди.

Об'єктивна сторона злочину за ч. 3 ст. 289 КК характеризується вчиненням незаконного заволодіння транспортним засобом організованою групою або поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо воно завдало великої матеріальної шкоди.

Суб'єктом злочину за ч. 1 ст. 289 КК є фізична осудна особа, яка досягла 16 років, а за ч.ч. 2 і 3 ст. 289 КК - 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини у вигляді прямого умислу. Мотив і мета злочину можуть бути різними.