- •З курсу «кРимінальне право»
- •Поняття та принципи кримінального права України.
- •Поняття злочину, його ознаки та класифікація злочинів.
- •Закон про кримінальну відповідальність. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Поняття та підстава кримінальної відповідальності. Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види.
- •Поняття та види суб’єктів злочину у кк України.
- •Поняття і форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Поняття та види стадій умисного злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.
- •Поняття та ознаки співучасті у злочині. Види співучасників. Кваліфікація злочинів з урахуванням виду співучасника. Форми співучасті у злочині.
- •Поняття, ознаки та види множинності злочинів. Сукупність злочинів. Повторність злочинів. Рецидив злочинів.
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Поняття покарання, його мета та система покарань.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Поняття, ознаки та види вбивств. Умисне вбивство за наявності обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115 кк України). Умисні вбивства за наявності пом’якшуючих обставин (статті116-118 кк України).
- •Поняття, ознаки та види тілесних ушкоджень за ступенем їх тяжкості. Загальна характеристика ознак тяжких,середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень.
- •Крадіжка (ст. 185 кк України). Переростання крадіжки у грабіж або розбій.
- •Вимагання (ст. 189 кк України). Розмежування вимагання з насильницьким грабежем і розбоєм.
- •Шахрайство (ст. 190 кк України).
- •Контрабанда (ст. 201 кк України). Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 кк України).
- •Кримінальна відповідальність за створення та діяльність злочинних організацій в Україні.
- •Загальна характеристика злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України).
- •Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку. Масові заворушення (ст. 294 кк України). Хуліганство (ст. 296 кк України).
- •Загальна характеристика злочинів проти моральності. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк України).
- •Загальна характристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. Поняття службової особи у кримінальному праві України.
- •Злочини проти встановленого порядку несення військової служби. Поняття військового злочину. Дезертирство (ст. 408 кк України).
Крадіжка (ст. 185 кк України). Переростання крадіжки у грабіж або розбій.
Крадіжка - це таємне викрадення чужого майна. Основним безпосереднім об'єктом складу злочину є право власності.
Предметом злочину виступає будь-яке чуже майно.
З об'єктивної сторони крадіжка характеризується таємним викраденням чужого майна. Таємність як спосіб учинення крадіжки в теорії та на практиці традиційно розглядається через призму двох критеріїв: об'єктивного та суб'єктивного.
Викрадення чужого майна є таємним, якщо воно вичиняється: 1) за відсутності будь-яких осіб; 2) у присутності сторонніх осіб, які не спостерігають за вчинюваним викраденням або воно вичиняється непомітно для них; 3) у присутності сторонніх осіб, які спостерігають за вчинюваним, однак вони: а) через вік, фізичні чи психічні вади не усвідомлюють факту викрадення майна; б) через певні об'єктивні або суб'єктивні обставини не вважають вчинюване викраденням; 4) у присутності осіб, на потурання з боку яких розраховує винний (такими особами можуть бути рідні, друзі, добрі знайомі, співучасник цього ж злочину тощо).
Крадіжка є закінченою з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо ж особа, котра протиправно заволоділа майном, не мала реальної можливості розпоряджатися чи користуватися ним, то її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита.
Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.
У таких випадках має місце так зване "переростання" ("перетворення", "трансформація") крадіжки у більш небезпечний злочин проти власності. При цьому зазначене "переростання" можливе лише за умов, що: 1) викрадення було розпочато як таємне; 2) у процесі вилучення чужого майна або пізніше, однак до закінчення викрадення, воно було виявлено сторонніми особами; 3) не дивлячись на це, винний не залишив наміру вилучити майно та продовжив процес викрадення.
Із цього випливає, що "переростання" однієї форми викрадення в іншу не відбувається у тих випадках, коли виявлена особа відмовляється від свого наміру продовжувати викрадення. Зокрема в тому разі, якщо злодій залишить вже таємно вилучене ним майно на місці свого викриття, то скоєне слід кваліфікувати як замах на крадіжку.
Не відбувається "переростання" крадіжки у більш небезпечний злочин проти власності й у тих випадках, коли виявлений злодій вже мав реальну можливість розпорядитися чи користуватися таємно вилученим майном, однак застосував насильство до особи, яка її виявила, з метою уникнення затримання чи утримання викраденого майна.
Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 185 КК, може бути фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом. При цьому слід мати на увазі, що суб'єктивною стороною цього злочину охоплюється й переконаність винного у тому, що вчинюване викрадення об'єктивно є таємним.