- •Київський університет Права національної академії наук україни
- •Передмова
- •Тема 1.
- •Тема 1. Право міжнародної безпеки як система наукових знань про особливу галузь міжнародного публічного права і навчальна дисципліна.
- •Тема 2. Історія виникнення, стан і сучасні тенденції розвитку права міжнародної безпеки.
- •Тема 4. Характеристика системи принципів права міжнародної безпеки.
- •Тема 5. Характеристика системи джерел права міжнародної безпеки.
- •Тема 6. Загальна характеристика міжнародно-правових засобів і заходів збереження миру і забезпечення міжнародної безпеки.
- •Тема 7. Засоби зміцнення довіри та міжнародний контроль.
- •1.1.2. Особливості змістовного модулю іі. – Особлива частина: особливості практики застосування положень права міжнародної безпеки
- •Тема 9. Демілітаризація окремого територіального простору.
- •Тема 10. Міжнародні системи колективної безпеки.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 1.2. Загальна характеристика актуальності проблеми правого забезпечення міжнародної безпеки план
- •1.2.1. Передумови актуалізації розвитку сучасних підходів до проблеми забезпечення міжнародної безпеки
- •1.2.3. Особливості структурної побудови навчальної дисципліни „Право міжнародної безпеки”
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.
- •2.1.1. Сутність гносеологічного підходу до визначення джерел права міжнародної безпеки
- •2.1.2. Особливості історичних умов зародження ідей та їх розвитку до рівня системи знань про мир, війну і міжнародну безпеку
- •2.1.3. Загальна характеристика стану і перспектив розвитку доктринальних шкіл з права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.2. Актуальні проблеми сучасної парадигми теорії про безпеку і права міжнародної безпеки та шляхи їх вирішення план
- •2.2.1. Характеристика сучасної парадигми Права міжнародної безпеки та тенденцій його розвитку
- •2.2.2. Сутність відставання теорії Права міжнародної безпеки від сучасних вимог безпекознавства
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.3. Теоретико-методологічні особливості природи насильства і війни як явищ у людському суспільстві план
- •2.3.1. Загальний огляд теоретико-методологічних підходів до визначення природи війни як соціального явища
- •2.3.2. Загальна характеристика сучасного „мілітаризму” як явища
- •Основні напрями і форми військово-економічного протиборства сторін
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.4. Особливості теоретико-методологічних основ військово-політичних аспектів зовнішньої політики у сфері міжнародної безпеки план
- •2.4.1. Теоретико-методологічні особливості визначення сутність військової політики та її елементів
- •2.4.2. Теоретико-методологічні особливості сутності військової доктрини та її різновидів
- •2.4.3. Теоретико-методологічні особливості сутності військової концепції, стратегії і тактики
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.5. Війна в умовах глобалізації: міжнародно-правові та безпекознавчі аспекти план
- •2.5.1. Загальна характеристика сучасної теоретико-методологічної парадигми поняття „війна”
- •2.5.2. Міжнародні відносини та міжнародна безпека у світлі глобальних політичних змін як чинники впливу на „життя” і „змістовний розвиток” війни
- •2.5.3. Глобальні політичні тенденції як чинники впливу на характер форми застосування військової сили
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.6. Теоретико-методологічні особливості та критерії видової класифікації війн план
- •2.6.1. Особливості теоретико-методологічної класифікації війн за соціально-політичною і міжнародно-правовою характеристикою
- •2. Порівняльний аналіз світові війни – породження хх століття
- •2.6.2. Особливості теоретико-методологічної класифікації війн за силами, засобами і способами ведення військових дій та її елементів
- •2.6.3. Теоретико-методологічні особливості визначення джерел, способів, сил і засобів розв’язання та ведення війни
- •2.6.4. Теоретико-методологічні особливості визначення часової тривалості війни
- •2.6.5. Теоретико-методологічні особливості визначення періодизації війни
- •2.6.6. Теоретико-методологічні особливості визначення допоміжних заходів протиборства сторін, котрі знаходяться у стані війни
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.7. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства та інформаційно-психологічної війни план
- •2.7.1. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства
- •2.7.2. Теоретико-методологічні особливості інформаційної війни
- •2.7.3. Теоретико-методологічні особливості психологічної війни
- •2.7.4. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічної війни
- •2.7.4.1. Основні характеристики сутності та складових інформаційно-психологічної війни (іпв).
- •2.7.4.5. Інформаційно-психологічна війна у геостратегічному протиборстві.
- •2.7.5. Особливості методики оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства.
- •Питання для самоконтролю
- •Загальні висновки до Теми 2:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.
- •3.1.1. Характеристика загального концептуального підходу до формування права міжнародної безпеки
- •3.1.2. Особливості сучасних підходів до визначення поняття права міжнародної безпеки у працях іноземних дослідників
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3.2. Особливості формування сучасного уявлення про загальну концепцію права міжнародної безпеки як наукової дисципліни план
- •3.2.1. Теоретико-методологічні особливості визначення складових елементів права міжнародної безпеки
- •3.2.2. Теоретико-методологічні особливості визначення суб’єкта пмб і міжнародних правовідносин у сфері підтримання міжнародного миру, забезпечення міжнародної безпеки і попередження війни
- •3.2.3. Міжнародна безпека як наукова категорія в Теорії права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.
- •4.1.1. Особливості змістовної сутності та функцій принципів міжнародного публічного права
- •4.1.2. Особливості співвідношення принципів і звичаїв міжнародного публічного права
- •4.1.3. Особливості наукової дискусії навколо визначення понять „загальні” та „основні” принципи міжнародного публічного права
- •4.1.4. Особливості розмежування загальних принципів права і основних принципів міжнародного публічного права
- •4.1.5. Характерні риси і зміст основних принципів міжнародного права
- •4.1.6. Особливості тлумачення і застосування принципів міжнародного публічного права у сфері міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4.2. Теоретико-методологічні засади визначення сутності норм міжнародного публічного права у галузі міжнародної безпеки план
- •4.2.1. Особливості визначення сутності та формування поняття норми міжнародного права
- •4.2.2. Особливості структури норм міжнародного публічного права
- •4.2.3. Особливості видів норм міжнародного права
- •4.2.4. Концепція „м’якого права”
- •4.2.5. Реалізація (застосування) норм міжнародного права
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4.3. Сучасний стан розвитку системи та кваліфікаційна характеристика особливостей принципів права міжнародної безпеки план
- •4.3.1. Загальна характеристика сучасної системи принципів права міжнародної безпеки
- •4.3.2. Юридична природа основних принципів міжнародного права та їхній зв’язок з правом міжнародної безпеки
- •4.3.4. Особливості співвідношення основних принципів міжнародного публічного права і відомчих принципів у праві міжнародної безпеки та їхня загальна характеристика
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.
- •5.1.1. Теоретико-методологічне визначення особливостей ієрархії джерел міжнародного публічного права
- •5.1.2. Особливості міжнародних конвенцій та міжнародно-правових актів га і рб оон як джерел права міжнародної безпеки
- •5.1.3. Особливості міжнародних договорів як джерел права міжнародної безпеки
- •5.1.4. Міжнародно-правові акти, спрямовані на створення регіональних систем безпеки як джерела права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6.
- •6.1.1. Загальна характеристика Статут оон та інших політико-номативних актів га і рб оон та їх роль у збереженні миру і забезпеченні міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.2. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів план
- •6.2.1. Особливості становлення в міжнародному праві зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів
- •6.2.2. Змістовна сутність проблеми реалізації на практиці принципу мирного вирішення міжнародних спорів
- •6.2.3. Особливості змістовної сутності поняття міжнародного спору, класифікація міжнародних спорів
- •6.2.4. Теоретико-методологічна і правова сутність засобів вирішення міжнародних спорів
- •6.2.4.1. Міжнародні переговори, посередництво, добрі послуги.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.3. Особливості заходів забезпечення міжнародної безпеки міжнародно-правовими засобами план
- •6.3.1. Проблема міжнародної військової безпеки та міжнародно-правові принципи її забезпечення
- •6.3.2. Нормативно-правові заходи підтримання миру, забезпечення безпеки та відвернення війни
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.4. Розвідувальна діяльність як специфічний засіб забезпечення національної, державної і міжнародної безпеки план
- •6.4.1. Розвідувальна діяльність як явище та організаційно-правовий процес у забезпеченні реалізації зовнішньої політики суб’єктів правовідносин в міждержавних і міжнародних відносинах
- •6.4.2. Особливості функцій спецслужб у сфері сучасної розвідувальної діяльності
- •6.4.3. Сутність розвідувальної інформації і розвідувальних даних
- •6.4.4. Створення розвідувальних позицій як різновид оперативної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •7.1.1. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „зміцнення довіри” у міжнародних відносинах
- •1.7.2. Обсє як провідна інституція розвитку теорії і практики реалізації системи заходів довіри в міжнародних відносинах і співробітництва у сфері міжнародної безпеки
- •7.1.3. Теоретико-методологічні та правові аспекти концепції „Відкрите небо”
- •7.1.4. Партнерство заради миру як форма реалізації заходів довіри та співробітництва в сфері міжнародної безпеки
- •7.1.5. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору як форма регіонального співробітництва у сфері безпеки
- •7.1.6. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „міжнародного контролю за обмеженням озброєнь і роззброєнням” у міжнародних відносинах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8.
- •8.1.1. Загальна характеристика сутності поняття „матеріальне забезпечення” міжнародної безпеки
- •8.1.2. Теоретико-методологічна і організаційно-правова сутність ядерного роззброєння
- •8.1.2.4. Заборона ядерних випробувань
- •8.1.4. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення
- •8.1.4. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9.
- •9.1.1. Особливості змістової сутності поняття правового інституту „демілітаризація окремого територіального простору”
- •9.1.2. Особливості змістової сутності понять правових інститутів „нейтралітет” і „нейтралізована територія”
- •9.1.3. Теоретико-методологічна сутність забезпечення безпеки і практика її реалізації в Арктичному регіоні
- •9.1.4. Особливості, місце і роль міжнародно-правового режиму Північного Льодовитого океану та прибережних морів у контексті забезпечення міжнародної безпеки
- •9.1.5. Особливості, місце і роль міжнародно-правового режиму Антарктики в контексті забезпечення міжнародної безпеки, мореплавства і науково-господарської діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10.
- •10.1.1. Загальна характеристика безпекознавчих основ теоретико-методологічної сутності сучасних систем міжнародної безпеки
- •10.1.2. Загальна характеристика теоретико-методологічної сутності сучасних систем міжнародної безпеки, регламентованих правом міжнародної безпеки
- •10.1.3. Особливості всесвітньої універсальної системи колективної безпеки
- •10.1.4. Особливості регіональних систем колективної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для заліку
- •Рекомендована література і. Нормативно-правові акти:
- •Іі. Основна
- •Ііі. Допоміжна
- •Іv. Інформаційні ресурси
Тема 8.
СИСТЕМА ЗАХОДІВ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАПОБІГАННЯ ГОНЦІ ОЗБРОЄНЬ: ОБМЕЖЕННЯ, СКОРОЧЕННЯ, ЗАБОРОНА, ЗНИЩЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ОЗБРОЄНЬ І ВСЕОСЯЖНЕ РОЗЗБРОЄННЯ ЯК ЧИННИКИ ЗНИЖЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВОЄННОЇ ЗАГРОЗИ БЕЗПЕЦІ В СВІТІ ТА ПІДТРИМАННЯ ЗАГАЛЬНОГО МИРУ
ЛЕКЦІЯ 8.1.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
ПЛАН
8.1.1. Загальна характеристика сутності поняття „матеріальне забезпечення” міжнародної безпеки.
8.1.2. Теоретико-методологічна і організаційно-правова сутність ядерного роззброєння.
8.1.3. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення.
8.1.4. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
8.1.5. Контроль і обмеження звичайних озброєнь у Європі (The control and limitation of conventional weapons in Europe).
8.1.1. Загальна характеристика сутності поняття „матеріальне забезпечення” міжнародної безпеки
Заходи з обмеження озброєнь і роззброєння виступають матеріальними гарантіями безпеки держав у міждержавних і міжнародних відносинах. Нажаль, без політичної волі суверенів-держав лише засобами міжнародного публічного права не можливо виключити застосування або погрозу застосування сили, озброєні конфлікти та війну із міжнародного життя і міждержавних відносин. Фактична військова безпека сучасних держав ґрунтується на підтриманні військового і військово-промислового потенціалів, які є матеріальною основою реалізації принципу самооборони. Проте, фахівці з безпеки вважають, що у сучасних умовах відсутність загрози озброєного нападу підвищується в разі приблизної рівності військових і військо-промислових потенціалів. Тому принцип рівності припускає зниження рівня військового протистояння сторін за допомогою роззброєння, котре включає також проміжні етапи – скорочення і обмеження озброєнь, а також контроль над ним. Ідея роззброєння виражає вікове прагнення людства знайти найбільш дієвий спосіб рятування від нещасть війни. З давніх здавен до наших днів була складена велика кількість проектів, у яких втілилася ідея світу без зброї. Але зазначена проблема виявилася й найбільш складною.
Роззброєння як засіб — це широкий комплекс погоджених нормативно-правових принципів і норм, котрі регулюють заходи держав, покликані зменшити, а зрештою і повністю ліквідувати матеріальні засоби ведення війни.
Роззброєння як захід – це широкий комплекс погоджених і врегульованих міжнародним правом заходів держав, покликаних зменшити, а зрештою і повнітю ліквідувати матеріальні засоби ведення війни.
Нині роззброєння є принципом міжнародного права, який не містить обов’язку роззброюватися, а вимагає від держав домагатися та укладати договори про роззброєння.
Важлива роль у проблемі роззброєння належить Статуту ООН. Статут доручає Генеральній Асамблеї вироблення загальних принципів роззброєння та надання рекомендацій членам ООН. На Раду Безпеки Статут покладає відповідальність за розробку системи регулювання озброєнь (ст. 26). Розгляд питань роззброєння займає одне з центральних місць у діяльності ООН. Організаційно-координаційним і виконавчим Органом ООН є Комісія з роззброєння, до складу якої входять усі держави — члени ООН. Відбулися три спеціальні сесії Генеральної Асамблеї ООН з роззброєння (1978, 1982, 1988).
У сучасному міжнародному публічному праві склався широкий комплекс норм щодо обмеження озброєнь і роззброєння. Основними напрямами міжнародного співробітництва у сфері забезпечення міжнародної безпеки є заходи з:
1) нерозповсюдження ядерної зброї (Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р.);
2) обмеження окремих видів зброї (Договір між СРСР і США про обмеження систем протиракетної оборони 1972 р., Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь 1991 р.);
3) заборони виробництва і ліквідація окремих видів зброї (Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічного) і токсичної зброї і про їх знищення 1972 р., Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і про її знищення 1993 р.);
4) обмеження територій розміщення деяких видів зброї (Договір про заборону ядерної зброї в Латинській Америці 1967 р., Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів і в його надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення 1971 р. тощо);
5) обмеження і скорочення збройних сил (Договір про звичайні збройні сили в Європі 1990 р.);
6) демілітаризація і нейтралізація окремих територій (Антарктика – за Договором 1959 р.);
7) заходи загального характеру з забезпечення безпеки (Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів дії на природне середовище 1977 р.).
