Моральна культура особистості

Показники ( критерії ) рівня моральної культури особистості :

1. знання основних норм, правил, принципів, ідеалів.

уявлення про мц, аналіз, відбір, створення ієрархії мц ( особистих переваг);

2. оцінка норм, правил, принципів, ідеалів як соціально справедливих, суспільно необхідних, гуманних;

3. втілення поглядів у життя, реалізація через стосунки з людьми і природою;

4. Соціальна значущість мотивів поведінки. Мотивація визначає важливий аспект співвідношення свідомості й діяльності.

Моральний сенс діяльності спотворює конфлікт між намірами та дією.

Складності визначення моральної культури особистості.

1. Коли зовні поведінка з погляду моральності має бездоганний вигляд, але здійснена, наприклад, під примусом, через страх, така діяльність не відображає моральної свідомості особистості, не визначає ієрархії моральних цінностей.

2. Вчинки розрізняються за своїм значенням : важливі, суттєві чи випадкові, які майже нічого не говорять про суб’єкта поведінки.

3. Можливою є суперечність між дійсними мотивами і тими, які людина вважає такими, чи використовує задля самовиправдання.

5. Здатність особистості до морального розвитку, до самовдосконалення .

6. Особливості функціонування загальних критеріїв моральної культури :

1) зовнішні прояви моральної культури повинні збігатися із внутрішніми, гармонійно поєднуватися з ними;

2) ознаки культури повинні бути сталими як за буденних, так і за екстремальних обставин життя, це – важлива умова взаємної довіри, можливості взаєморозуміння і спідківання як такого;

3) відповідність мотивів меті діяльності, що робить можливою моральну діяльність узагалі.

Основні структурні елементи моральної культури особистості.

1. Культура моральної свідомості, яка на основі морального знання дозволяє усвідомити мету і спосіб діяльності, обґрунтувати їх, а також проаналізувати наслідки вчинків.

Моральна свідомість включає етичне мислення і моральні почуття.

Етичне мислення – особливий вид соціального пізнання, що дає можливість.

Моральна культура особистості

Людська істота , на відміну від тварини, в загальних рисах визначається не стільки генетичною, скільки соціальною спадковістю.

Соціальна спадковість базується на здатності фіксувати і передавати досвід, накопичувати і вдосконалювати його через мову, духовні цінності, форми матерії діяльності тощо.

Одним із найважливіших аспектів людських стосунків є рівень розвитку моральності.

1) Мораль – суттєва відмінність світу культури від тваринного світу.

Моральні закони забезпечували самозбереження суспільства, спільне виживання в дикому тваринному світі.

2) Мораль – існує як форма суспільної свідомості ( уявлення про норми, принципи, ідеали).

3) Мораль – діяльність людей.

4) Мораль – стосунки людей ( що фіксуються свідомістю і реалізуються через діяльність).

Моральна культура – спосіб засвоєння , передачі і розвитку моральних цінностей .

Моральна культура – 1) сукупність ( система) моральних цінностей ( правил, норм, принципів, ідеалів), що усвідомлюється на теоретичному та буденному рівнях;

2) об’єктивація цих уявлень, поглядів , переконань, тобто моральної свідомості через поведінку, діяльність, вчинки людей;

3) система моральних відносин , що встановлюється внаслідок втілення моральних уявлень через моральні дії.

Основи їх -------- рівень розвитку суспільних зв’язків

о цінки -------- рівень розвитку свободи і відповідальності, автономізації особистості

Рівень розвитку моральної культури визначається залежно від орієнтації її на

загальнолюдські

класові

національні моральні цінності

Моральна культура особистості – це рівень засвоєння існуючих у суспільстві моральних цінностей;

ступінь залучення їх до моральних аспектів діяльності, міра особитого морального розвитку.

9