5.Види юридичної відповідальності

Податковий кодекс

ст.111.1. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

111.1.1. фінансова;

111.1.2. адміністративна;

111.1.3. кримінальна.

111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Суб’єктами фінансової відповідальності є і фіз.особи, і юр.особи , навідмінно від адміністративної та кримінальної , де тільки фіз.особи.

Відповідно до підп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) — це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та ін­шого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.Так, наприклад, згідно зі ст. 117 Податкового кодексу «Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взятгя на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи вне­сення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених до­кументів для взятгя на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності», відповідно до вимог встановлених Кодексом, тягнуть за собою накладен­ня штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гри. на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відпові­дальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність. 510 гри. Відповідно до ст. 120 Податкового кодексу «Неподання або не­своєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності» неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними на­раховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (роз­рахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гри, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гри за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Стаття 126 Податкового кодексу «Порушення правил сплати (пере­рахування) податків» встановлює, що у разі коли платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання про­тягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягу­ється до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при за­триманні до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. — у розмірі 10 % пога­шеної суми податкового боргу; при затриманні більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у сфері оподаткування. має деякі особливості:

-суб’єктами є фізичні особи (платники податків або посадові особи);

- регулюється кримінально-правовими нормами;

- здійснюється тільки в судовому порядку;

-характеризується певними процесуальними особливостями.

Кримінальний кодекс України ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» і ст. 216 «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок»,ст.211 видання НПА, які зменшують надходження до бюджету.

Підставою адміністративної відповідальності за порушення по­даткового законодавства є наявність складу адміністративного право­порушення — винної навмисної або необережної дії або бездіяльнос­ті, що посягає на охоронювані законом суспільні відносини, за які законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Подібні діяння закріплені Кодексом України про адміністративні правопору­шення (ст. 164' «Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат»; ст. 164^*1 «Порушення законодавства з фінансових питань»; 164⁵ «Зберігання або транспортування алкоголь­них напоїв або тютюнових виробів, на яких немає марки акцизного збору встановленого зразка»; ст. 165*1«Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок без­робіття»; ст. 165*5 «Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою пра­цездатності та витратами, зумовленими похованням»).

До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті гро­мадяни й посадові особи, винні в порушенні податкового законодавства на підставі Протоколу. З усіх видів адміністративних стягнень податковим органам нада­не право використовувати адміністративний штраф. Розмір його ви­значається в межах, встановлених за вчинення відповідних правопо­рушень, у сумах, кратних певному показнику (мінімальному розміру заробітної плати, неоподатковуваному мінімуму доходів). Розмір штра­фу залежить від періодичності вчинення правопорушень: так, при вчиненні протягом року після накладення адміністративного штрафу такого ж правопорушення розмір штрафу, що накладається повторно, зростає.