§ 4. Підстави і межі вiдповiдальності спiвучасникiв

Питання про вiдповiдальнiсть спiвучасникiв включає в себе двi проблеми: про квалiфiкацiю їх дiй i про покарання спiвучасникiв.

Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дій решти співучасників. Організатор, підбурювач та пособник також підлягають відповідальності за тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем. При цьому обов’язкова вказівка на відповідну частину ст. 27 КК України, яка є об’єднуючим показником дій організатора, підбурювача та пособника з діями виконавця в рамках інституту співучасті. Також відбувається кваліфікація співучасті у злочинах із спеціальним суб’єктом.

У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину решта співучасників також підлягають відповідальності за співучасть у незакінченому злочині (ч. 4 ст. 29 КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КК України організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювались його умислом. Суб’єктивним критерієм відповідальності є усвідомлення організатором злочинного характеру діяльності членів таких об’єднань і бажання чи свідоме допущення того, щоб така діяльність ними була здійснена. Решта учасників підлягають від­повідальності лише за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен з них.

Співучасники несуть відповідальність лише за діяння, вчинені в межах згоди (домовленості), що відбулася між ними. Але на практиці зустрічаються випадки, коли окремі співучасники виходять за межі цієї змови. В такому разі мова йде про ексцес виконавця.

§ 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть

Крім загальних є так звані спеціальні питання відповідальності за співучасть, такі як:

Співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом;

Провокація злочину;

Ексцес виконавця;

Безнаслідкова співучасть;

Невдале підбурювання або пособництво;

Добровільна відмова співучасників.

Співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом.

У КК не говориться, що співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом неможлива . Більше того, це питання прямо вирішене стосовно злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). Так, у ч. 3 ст. 401 КК України визначається, що співучасть у військових злочинах осіб, , не згаданих у цій статті (тобто не військовослужбовців), тягне за собою відповідальність за відповідними статтями розділу Особливої частини КК про військові злочини.

Суб’єктом злочину зі спеціальним суб’єктом може бути лише особа, якій властиві ознаки спеціального суб’єкта (наприклад, суб’єктом отримання хабара – це тільки службова особа, ознаки якої описані в примітках до статей 364 та 368 КК України); виконавцем злочину з спеціальним суб’єктом може бути тільки цей спеціальний суб’єкт; особи, що не мають ознак спеціального суб’єкта, можуть виступати як організатори, підбурювачі, пособники того злочину, виконавцем якого є спеціальний суб’єкт; ці співучасники несуть відповідальність за тією статтею КК, що передбачає злочин, вчинений виконавцем – спеціальним суб’єктом. Наприклад, приватна особа, що організувала давання – одержання хабара, несе відповідальність за ч. 4 ст.27 і за відповідною частиною ст. 368 КК України;

Провокація злочину.

Провокацією злочину визнається ситуація, коли особа підбурює (провокує) виконавця або інших співучасників на вчинення злочину з метою його подальшого викриття. Провокація злочину розглядається як співучасть у спровокованому злочині ( наприклад, у ст. 370 КК України встановлена відповідальність за провокацію хабара).

Ексцес виконавця

Ексцес виконаввця має місце там, де виконавцем вчинені такі злочинні дії, що не охоплювалися ні прямим, ні непрямим умислом інших співучасників. Таким чином, ексцес виконавця має місце там, де інші співучасники не передбачали, не бажали і не допускали вчинення тих злочинних дій, що вчинив виконавець.

Розрізняють два види ексцесу: кількісний і якісний.

Кількісний ексцес має місце там, де виконавець, почавши вчиняти злочин, що був задуманий співучасниками, вчиняє дії однорідного характеру, але більш тяжкі.

Якісний ексцес має місце там, де виконавець вчиняє неоднорідний, зовсім інший, ніж був задуманий співучасниками, злочин на додаток до того, що було погоджено із співучасниками

Безнаслідкова співучасть

Безнаслідкова співучасть має місце там, де виконавцю не вдалося вчинити закінчений злочин і він вчинив лише готування або замах, на яких його злочинна діяльність була припинена. У таких ситуаціях виконавець несе відповідальність за готування до злочину або замах на злочин. Інші ж співучасники відповідають за співучасть у готуванні до злочину або за співучасть у замаху на злочин, залежно від того, на який з цих стадій була припинена злочинна діяльність виконавця.

Невдале підбурювання або пособництво

Невдале підбурювання або пособництво має місце там, де можливий (потенційний) виконавець відхиляє пропозицію вчинити злочин (брати участь у вчинені злочину), що може виходити від підбурювача, пособника чи навіть організатора. У таких ситуаціях потенційний виконавець кримінальної відповідальності не несе, а інші співучасники відповідають за готування до злочину, який вони бажали вчинити, - тобто за ч. 1 ст. 14 і відповідною статтею Особливої частини КК.

Добровільна відмова співучасників.

У статті 31 КК регулюються питання про добровільну відмову співучасників. Причому самого визначення добровільної відмови співучасників закон не дає, відсилаючи до ст. 17 КК України, в якій визначається загальне поняття добровільної відмови.

При добровільній відмові співучасників застосовуються такі положення:

Добровільна відмова виконавця розглядається за правилами ст.17 КК України і не має особливостей порівняно з добровільною відмовою особи, яка діє індивідуально.

Добровільною відмовою згідно ст.17 КК України є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містять склад іншого злочину.

Інші співучасники при добровільній відмові виконавця, відповідно до ч.1 ст.31 КК України несуть відповідальність за готування до злочину або замах на злочин, залежно від того, на якій з цих стадій добровільно відмовився від доведення злочину до кінця виконавець.