- •Тема 5.2: Лікувально-профілактичне харчування. Фізіологія праці.
- •Тема 5. 3: Санітарно-побутове забезпечення працюючих
- •Тема 6: Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках
- •Тема 6.1: Стислі основи анатомії людини. Послідовність, принципи і засоби надання першої допомоги. Медична аптека. Точки для зупинки кровотечі
- •Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування
- •Тема 6.2: Перща допомога при пораненнях, вивихах, переломах, кровотечі, втраті свідомості, шоку, отруєнні.
- •Тема 6.3: Перша допомога при електротравмах та опіках.
- •Тема 6.4: Засоби надання допомоги. Транспортування потерпілого.
Тема 6.3: Перша допомога при електротравмах та опіках.
Ураження електричним струмом може статися внаслідок порушення техніки безпеки при експлуатації електроустановок, електромережі тощо.
Перша допомога складається з двох етапів:
звільнення потерпілого від дії струму
надання йому долікарської медичної допомоги:
Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був у запамороченні або тривалий час знаходився під дією електроструму, не¬обхідно покласти його на сухе місце, накрити ковдрою, забезпе¬чити спокій, спостерігати за його диханням і пульсом.
У випадку, коли потерпілий знепритомнів, але у нього є стійкі дихання і пульс, його слід покласти, забезпечити доступ свіжого повітря, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом, розтерти і зігріти.
Якщо потерпілий дихає слабо або за відсутності у нього ознак життя (немає дихання, серцебиття і пульс відсутні, зіниці розширені й не реагують на світло) терміново приступають до оживлення потерпілого — штучного дихання і непрямого масажу серця.
На виробництві й у побуті часто виникають термічні та хімічні опіки.
Залежно від тяжкості розрізняють чотири ступені опіку:
1 — почервоніння шкіри та її набряк;
2 — пухирі, наповнені жовтуватою рідиною;
3 — утворення некрозу шкіри (струпів);
4 — обвуглювання тканин.
Опіки кислотами дуже глибокі, на місці опіку утворюється сухий струп. При опіках лугами тканини вологі, тому ці опіки переносяться важче, ніж опіки кислотами.
Допомога. Необхідно швидко вивести або винести потерпілого з вогню.
При опіках 1 ступеня треба промити уражені ділянки шкіри антисептичними засобами, потім обробити спиртом, одеколоном. До обпечених ділянок не можна доторкатись руками, не можна проколювати пухирі й відривати шматки одягу, що прилипли до місць опіку, не можна накладати мазі, порошки тощо. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. Потерпілого (якщо його морозить) треба зігріти: укрити, дати багато пиття. При знепритомненні дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом. У разі зупинки дихання треба зробити штучне дихання. Якщо одяг потерпілого просочився хімічною рідиною, його треба негайно зняти, розрізати чи розірвати на місці події. Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змиваючи їх струменем води 10-15 хвилин, поки не зникне специфічний запах. При попаданні хімічної речовини у дихальні шляхи необхідно прополоскати горло водним 3 % розчином борної кислоти. Не можна змивати хімічні сполуки, які займаються або вибухають при з'єднанні з водою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина викликала опік і немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку накладається чиста суха пов'язка і потерпілого негайно направляють до медичного закладу.
Тема 6.4: Засоби надання допомоги. Транспортування потерпілого.
Мета штучного дихання — забезпечення газообміну в організмі, збагачення крові потерпілого киснем і виділення з крові вуглецю.
Способи штучного дихання можуть бути апаратні та ручні. Ручні менш ефективні, але можуть застосовуватися негайно при порушенні дихання у потерпілого.
Порядок виконання штучного дихання такий.
Голову потерпілого відводять максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому до рота. Вдування повторюють кілька разів, з частотою 12-15 разів на хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком тканини (хусточкою, марлею, бинтом тощо). Штучне дихання у більшості випадків треба робити одночасно з масажем серця.
Непрямий масаж серця — це ритмічне стискання серця між грудиною та хребтом. Треба знайти розпізнавальну точку — мечевидний відросток грудини, — він знаходиться знизу грудної клітини над животом. Стати треба з лівого боку від потерпілого і покласти долоню однієї руки на нижню третину грудини, а поверх — долоню другої руки. Тепер ритмічними рухами треба натискати на грудину (з частотою 60 разів на хвилину). Сила стискання має бути такою, щоб грудина зміщувалась в глибину на 4-5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після 2-3 штучних вдихів роблять 15 стискань грудної клітки.
Найкраще транспортувати потерпілого ношами. При цьому можна використовувати підручні засоби: дошки, одяг тощо.
Якщо є підозра на перелом хребта, потерпілого кладуть обличчям догори на тверді ноші (щит, двері). За відсутністю такого можна використати ковдру, пальто. В такому випадку потерпілого кладуть на живіт.
Іммобілізація за допомогою підручних засобів: а, б – при переломі хребта; в, г – іммобілізація стегна; д – передпліччя; е – ключиці; ж – гомілки.
